- •1. Поняття міжнародного права
- •Міжнародне право та міжнародні відносини
- •3. Об'єктивна необхідність існування міжнародного права.
- •4. Сутність та характерні риси мп
- •5. Міжнародне публічне та міжнародне приватне право.
- •6. Міжнародний провапорядок
- •7. Походження терміну мп
- •8. Мічце міжнародного права в міжнародній нормативній системі.
- •0. Характеристики сучасного міжнародного права
- •1.Природа юридично обов’язкової сили мп
- •13. Періодизація історії мп
- •14. Стародавнє мп
- •15. Середньовічне мп.
- •16. Класичне мп
- •18. Міжнародне право з 1919 р. До створення оон.
- •19. Сучасне мп.
- •20. Виникнення мп.
- •21. Історія науки мп:основні етапи та наукові школи
- •22. Поняття джерела міжнародного права. Міжнародний договір
- •23.Види джерел мп.
- •24.Загальні принципи права
- •25.Поняття системи міжнародного права.
- •3.1. Співвідношення системи і структури міжнародного права
- •3.2. Система галузей, інститутів та норм міжнародного права
- •3.3. Види галузей системи міжнародного права
- •Внутрішньосистемна організація міжнародного права.
- •Критерії відокремлення галузей міжнародного права.
- •28. Критерії відокремлення інститутів мп
- •29. Загальносистемні інститути мп
- •30. Основні принципі міжароднго права в його системі
- •31. Міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права
- •32. Міжнародний звичай як універсальне джерело міжнародного права.
- •33. Формування міжнародно-правового звичаю.
- •34.Поняття допоміжних засобів для визначення міжнародно-правових норм
- •35 Значення рішень міжнародних організацій для формування норм міжнародного права
- •36. Співвідношення системи та структури міжнародного права.
- •Поняття норми міжнародного права.
- •38. Класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття імперативних норм загального міжнародного права – jus cogens.
- •Концепція норм „м’якого права” (soft law).
- •40. Концепція „м”якого права” у доктрині мп
- •41.Ієрархія норм міжнародного права
- •42.Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права
- •43. Поняття, джерела та функції основних принципів міжнародного права.
- •44. Принцип заборони застосування сили або загрози силою
- •45.Принцип мирного врегулювання спорів
- •Принцип суверенної рівності держав.
- •Принцип невтручання.
- •Принцип територіальної цілісності держав.
- •Принцип непорушності державних кордонів.
- •51. Принцип рівноправ'я і права народу розпоряджатися власною долею
- •53. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань
- •54. Взаємозв’язок міжнародного і внутрішньодержавного права
- •54. Взаємозв’язок міжнародного і внутрішньодержавного права
- •55. Теорії співвідношення міжнародного і національного права
- •56. Поняття і суть узгодження міжнародного і внутрішньодержавного права. Обов'язок держави узгоджувати норми внутрішньодержавного права з нормами міжнародного права.
- •57.Міжнародне право про співвідношення його норм із нормами внутрішнього права
- •58. Роль внутрішньодержавного права у функціонуванні міжнародного права
- •59. Правова система України та міжнародне право
- •60. Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності
- •61 Поняття та види суб’єктів мп.
- •62 Держава як суб’єкт мп.
- •63. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
- •64. Міжнародна правосуб'єктність народу, нації.
- •65. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень.
- •66.Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи
- •67. Визнання держав та інших суб’єктів мп. Визнання держав
- •Визнання урядів
- •Інші види визнання
- •68. Поняття, форми і способи визнання.
- •70. Правонаступництво в мвах. Підстави правонаступництва. Поняття правонаступництва
- •71. Правонаступництво щодо міжнародних договорів.
- •72. Правонаступництво щодо державної власності.
- •73. Правонаступництво щодо державних архівів.
- •74. Правонаступництво щодо державних боргів.
- •75. Особливості правонаступництва України та інших держав після припинення існування срср.
- •76. Теорія континуїтету та її застосування.
- •77. Поняття та юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •78. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
- •79. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •80. Поняття, типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
- •81. Міжнародне правопорушення та його ознаки.
- •82. Класифікація міжнародних правопорушень.
- •Поняття права міжнародних договорів
- •2. Джерела та кодифікація права міжнародних договорів
- •3. Поняття міжнародного договору
- •4. Класифікація міжнародних договорів
- •5. Структура, мови та назва міжнародних договорів
- •6. Повноваження при укладенні міжнародних договорів
- •7. Підготовка та прийняття тексту договору
- •8. Встановлення автентичності тексту міжнародного договору
- •10. Застереження до міжнародних договорів
- •11. Депозитарій та його функції
- •12. Реєстрація та опублікування міжнародних договорів
- •13. Набуття міжнародним договором чинності та його тимчасове застосування
- •14. Застосування міжнародних договорів у часі, просторі та за суб’єктами
- •15. Міжнародні договори та треті держави (міжнародні організації)
- •16. Застосування попередніх та нових міжнародних договорів, укладених з одного і того ж питання
- •17. Тлумачення міжнародних договорів
- •18. Недійсність міжнародних договорів
- •19. Припинення дії міжнародного договору
- •20. Новації (зміни до) міжнародних договорів
- •21. Забезпечення виконання міжнародних договорів
- •22. Громадянство як інститут конституційного та міжнародного права
- •23. Набуття громадянства та його втрата
- •25. Подвійне громадянство та безгромадянство
- •26. Статус іноземців і міжнародне право
- •27. Біженці та вимушені переселенці
- •28. Право притулку
- •29. Правові засади співробітництва держав у сприянні і розвитку поваги до прав людини
- •30. Універсальні механізми захисту прав людини
- •31. Регіональні механізми захисту прав людини
- •32. «Гуманітарна інтервенція» та міжнародне право.
- •33. Поняття та види території згідно з міжнародним правом
- •34. Поняття територіального верховенства
- •35. Склад державної території
- •36. Теорії юридичної природи державної території
- •37. Поняття, види та правовий режим державних кордонів
- •38. Підстави для зміни державних кордонів відповідно до сучасного міжнародного права
- •39. Міжнародні сервітути
- •40. Головні принципи правового режиму міжнародних рік
- •41. Території з особливим правовим режимом
- •42. Правові питання території України
- •43. Класифікація територій за їхнім правовим режимом
- •44. Поняття державної території та її складові
- •45.Правові підстави і способи територіальних змін
- •46. Державні кордони
- •47. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень
- •Юридичний статус і правовий режим Арктики
- •49. Міжнародно-правовий статус Антарктики
- •50. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •51. Міжнародно-правові статус і режим внутрішніх вод
- •52. Міжнародно-правові статус і режим територіального моря
- •53. Прилегла зона та її правовий режим
- •54. Міжнародно-правові статус і режим виключної економічної зони
- •Міжнародно-правові статус і режим відкритого моря
- •56. Делімітація, міжнародно-правові статус та режим континентального шельфу
- •57. Концепція «спільної спадщини людства» в міжнародному морському праві. Правовий статус і режим Району
- •Статус морських суден та екіпажів
- •Правовий статус повітряного простору
- •61. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу
- •62. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень
- •63. Міжнародний аеропорт. Правове регулювання діяльності авіапідприємств
- •Правове регулювання комерційної діяльності в міжнародних повітряних сполученнях. „Свободи повітря”
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
- •66. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації
- •Поняття міжнародного космічного права
- •Джерела міжнародного космічного права
- •Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл
- •Правовий статус космічних апаратів і екіпажів
- •Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами
- •Проблеми делімітації космічного простору і варіанти її вирішення
- •Правові аспекти дистанційного зондування Землі
- •Критерії правомірності міжнародного безпосереднього телевізійного віщання
- •Міжнародно-правові форми мирного дослідження і використання космічного простору
- •76. Співробітництво держав у рамках міжурядових космічних організацій
- •Поняття, функції та принципи права зовнішніх зносин
- •Система органів зовнішніх зносин
- •Дипломатичне право
- •Консульське право
- •81. Право спеціальних місій
- •Дипломатичне право міжнародних організацій
- •Поняття і розвиток права міжнародних організацій
- •84.Сучасна система міжнародних організацій, їх типи і види
- •Ознаки міжнародних міжурядових організацій як суб’єктів міжнародного права
- •Регіональні та субрегіональні організації
- •Європейські регіональні міжнародні організації
- •Міжнародні конференції
- •Поняття та джерела міжнародного економічного права
- •Принципи міжнародного економічного права
- •92. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин
- •93. Суб’єкти міжнародного економічного права
- •94. Примусові заходи в міжнародних економічних відносинах
- •95. Проблема встановлення нового міжнародного економічного порядку і створення системи міжнародної економічної безпеки
- •96. Гатт 1947 р. Як квазіміжнародна організація
- •Світова організація торгівлі: створення, членство, функції, структура
- •Міжнародні торговельні договори системи сот (сот)
- •99. Зміст і особливості гатт 1994 р.
- •100. Договори, суміжні з гатт
- •Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс)
- •Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (тріпс)
- •103. Врегулювання спорів в рамках сот
- •Історія і сучасна система правових гарантій міжнародної безпеки
- •Види законного застосування сили в сучасному міжнародному праві
- •Проблеми реалізації принципу незастосування сили чи загрози силою
- •Міжнародно-правові питання боротьби з міжнародним тероризмом
- •Універсальна система колективної безпеки за Статутом оон. Рада Безпеки
- •Повноваження регіональних організацій в сфері міжнародної безпеки
- •Міжнародні організації з проблем європейської безпеки
- •Основні міжнародні угоди в сфері роззброєння
- •112. Міжнародно-правові і національно-правові гарантії безпеки України
- •Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного права
- •Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Гааги”
- •Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Женеви”
- •Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- •Заборонені засоби і методи ведення воєнних дій
- •Особи, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права
- •Роль Міжнародного комітету Червоного Хреста у збройних конфліктах
- •120. Реалізація та імплементація норм міжнародного гуманітарного права
- •121. Правові засади здійснення міжнародних миротворчих операцій оон
- •122. Поняття та джерела міжнародного кримінального права
- •123. Міжнародні злочини. Відповідальність за злочини проти людства
- •124.Поняття та види злочинів міжнародного характеру
- •125. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc. Міжнародний кримінальний суд
- •126. Правова допомога у кримінальних справах
- •127. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •128. Поняття міжнародного спору
- •129. Система мирних засобів вирішення міжнародних спорів
- •Універсальні та регіональні механізми врегулювання міжнародних спорів
- •131. Міжнародний судовий і арбітражний розгляд
- •134. Розгляд спорів міжнародним судом оон
80. Поняття, типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
Міжнародно-правові санкції (МПС) - це правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнародного правопорушення, відновлення прав потерпілих суб'єктів і виконання правопорушником зобов'язань внаслідок відповідальності, яка виникла у відповідь на правопорушення.
МПС не є лише формою міжнародно-правової відповідальності, адже міжнародно-правова відповідальність - це обов'язок відновлення порушених прав та відшкодування, а міжнародно-правові санкції - це засіб, з допомогою якого відновлюють порушені права та домагаються відшкодування.
МПС є формою дозволеного примусу в міждержавних стосунках. Примусові заходи можуть бути санкціоновані і несанкціоновані.
Несанкціоновані примусові заходи застосовуються до виникнення міжнародно-правової відповідальності як реакція на недружні акти, ситуації, неподолану силу, конфліктні ситуації. Більшість таких правомірних заходів із виникненням міжнародно-правової відповідальності набувають характеру МПС
Право на примусові заходи належить кожному суб'єкту міжнародного права. Держави реалізовують це право індивідуально, колективно і за допомогою міжнародних організацій.
Застосування санкцій - односторонній процес. Суб'єкт, який застосовує санкцію не може бути стороною-правопорушницею.
МПС можуть бути застосовані лише у відповідь на правопорушення. В цьому їх різниця від неправомірного застосування сили в міжнародних відносинах і від правомірних превентивних примусових заходів.
Підставою для застосування санкцій є не стільки факт міжнародного правопорушення, скільки відмова виконати міжнародні зобов'язання по ліквідації наслідків такого правопорушення.
В сучасному МП сформувався особливий інститут застосування міжнародно-правові санкції. Норми цього інституту забезпечують порядок примусового відновлення первинних (тобто таких, що функціонували до правопорушення) правових відносин, а якщо це неможливо, то заміни їх на адекватні. Вони забезпечують відшкодування збитків, які наступила в результаті правопорушення і відмови добровільно виконати зобов'язання щодо відшкодування. Кінцева мета міжнародно-правових санкцій відновлення безперебійно функціонуючого механізму міжнародно-правового регулювання.
Типи МПС:
міжнародно-правові санкції, які здійснюються державами в порядку самодопомоги;
міжнародно-правові санкції, які здійснюються державами з допомогою міжнародних організацій.
Кожному із типів властиві свої види міжнародно-правових санкцій, форми і способи їх застосування.
Санкцій, які здійснюються державами в порядку самодопомоги:
а) самооборона;
б) репресалії;
в) реторсії;
г) розрив дипломатичних і консульських відносин;
д) невизнання.
Реторсії - примусові заходи у відповідь, які ведуть до обмеження таких інтересів держави-порушниці; які не охороняються міжнародним правом. Реторсії можуть застосовуватися у відповідь на недружній акт, несправедливу, упереджену поведінку іншого суб'єкта, але в межах, допустимих міжнародним правом.
Реторсіями є: заборона дипломатичним представникам або громадянам іноземної держави вільно відвідувати певні райони країни їхнього перебування у відповідь на подібні ж обмеження щодо своїх дипломатів і громадян в тій державі (інші обмеження); відкликання посла з держави, яка вчинила недружній акт або правопорушення; висилка з країни рівної кількості дипломатів держави, яка раніше вислала з країни дипломатів першої держави; оголошення дипломатів регзопа поп §гаїа; заборона в'їзду в країну або відміна візиту делегацій тощо.
Репресалії - це правомірні примусові заходи, які чиняться з метою відновлення порушених прав і направлені на обмеження або ліквідацію прав іншої держави у відповідь на її неправомірну поведінку.
Репресалії не можуть застосовуватись у відповідь на акти, які не є міжнародним правопорушенням. Репресалії повинні відповідати нанесеним збиткам із застосуванням примусу, необхідного для їх відшкодування.
Правомірними є лише політичні і економічні репресалії: позбавлення обмеження дипломатичних привілеїв і імунітету офіційних представників держави-порушниці; ембарго; бойкот; секвестр майна тощо. Найбільш відчутними формами репресалій є розрив торгівельно-економічних відносин з державою-порушницею і її повна економічна ізоляція.
Розрив дипломатичних і консульських відносин є самостійним видом МПС.
Розрив дипломатичних відносин може відбуватись окремо або одночасно з розривом консульських відносин. Крім того можливе призупинення дипломатичних і консульських відносин як більш м'яка форма впливу на державу-порушницю.
Застосування цієї форми можливе і при недружніх актах, але в такому разі вона не є МПС, бо застосовується не у відповідь на міжнародне правопорушення.
Самооборона - це дії по відношенню до держави-правопорушниці, які мають збройний примусовий характер. Виділяють дві форми самооборони:
необхідна оборона;
самооборона від агресії.
Необхідною обороною є захист збройними силами від зазіхань іноземної держави на недоторканність державного кордону, її воєнним вилазкам, які ще не можна кваліфікувати як акт агресії (заслання військово-розвідувального літака на територію держави-жертви, захід військових суден у територіальні води такої держави тощо).
При необхідній обороні бажане попередження про можливість її застосування, якщо держави-порушник не припинить порушення. Попередження необхідне тому, що правопорушення може бути ще об'єктивно відсутнім (підготовка до вторгнення) або вимушеним (порушення територіальної недоторканності із-за аварії чи помилки). Застосування збройної сили в таких випадках не є правомірним.
Право на самооборону від агресії - суверене право кожної держави, адже агресія є найтяжчим міжнародним правопорушенням. Але й при його реалізації необхідно дотримуватись принципу пропорційності.
Невизнання може стосуватись результатів, ситуацій викликаних неправомірними діями держави-порушниці. Форми невизнання:
відмова держави визнати дійсність міжнародного договору укладеного під тиском чи з
іншими порушеннями передбаченими нормами міжнародного права;
невизнання неправомірних територіальних змін;
невизнання фашистського, расистського чи колоніального режиму держави, яке веде
до ізоляції такої держави тощо.
Санкції, які здійснюються з допомогою міжнародних організацій:
призупинення прав і привілеїв, що випливають з членства в міжнародній організації; відмова в членстві;
позбавлення можливості міжнародного співробітництва з іншими суб'єктами міжнародного права (повний або частковий розрив економічних відносин, призупинення засобів зв'язку);
колективні збройні заходи (демонстрації, блокади, застосування збройних сил організацій).
Призупинення прав і привілеїв, що випливають з членства в міжнародній організацій, може бути добровільним або у формі санкції. При добровільному призупиненні членства держави, вона не пориває міжнародною організацією юридичного зв'язку.
При призупиненні прав і привілеїв, що випливають з членства в міжнародній організації у формі санкції активна діяльність держави в міжнародній організації примусово припиняється. Воно можливе у формі позбавлення голосу за такі дії:
несплату внесків;
несплату внесків в одному з головних органів організації;
несплату внесків лише в головних органах організації;
несплату внесків в усіх органах організації;
за порушення міжнародних не фінансових зобов'язань;
за порушення статутних не фінансових зобов'язань.
Позбавлення права на представництво в органах міжнародної організації може бути у формі:
недопущення держави-правопорушниці до роботи в цих органах; не обрання її представників в такі органи; не запрошення на їх засідання, наради, конференції.
Позбавлення права на отримання допомоги може бути у формі припинення фінансової, технічної, гуманітарної, економічної, культурної, медичної та іншої допомоги.
Відмова у членстві в певній міжнародній організації може бути у формі заборони на прийняття в організацію або виключення з неї.
Виключення з міжнародного спілкування тягне за собою:
- розрив економічних зносин;
розрив військового співробітництва, транспортного зв'язку (морського,
повітряного, залізничного, телефонного, телеграфного, радіозв'язку і т.д.);
розрив можливих політичних зносин та ін.
Колективні збройні заходи здійснюються на універсальній основі (в рамках ООН) і регіональними міжнародними організаціями (наприклад, НАТО, ЛАД, ОАЕ).