20. Виникнення мп.

На сьогодні найвідчутнішого впливу на констатацію часу виникнення МП і його періодизацію домоглися 4 ідеалістичних напрями:

- нігілістичний;

- статичний (особливо в його ленінсько-марксиському варіанті);

- християнський;

- ліберально-демократичний.

Нігілісти, щоб заперечити існування МП, марксисти – щоб довести ,що МП формується там і тоді, де з’являються держави, християни- що воно зароджується в лоні християнської церкви, ліберали-демократи- що це право виникає в період ренесансу і буржуазних революцій в Європі.

Найменше аргументують питання виникнення та періодизації МП нігілісти. Зріст прихильників та популярність цього напряму припадає на ХІХ-ХХст. 3 концепції заперечення МП:

- концепція політики сили (А.Лассон, А.Цорн);за якої в міжнародній сфері не може бути відносин юридичного характеру, оскільки тут панує стан фактичної доцільності, односторонніх інтересів держав, диктату, політичного егоїзму й сили;

- концепція зовнішньодержавного права (Ф.Цорн, Е.Кауфман- Боннська школа права), з якої МП є правом окремої держави в сфері її зовнішніх зносин;

- концепція самообмеження (автолімітації)(Г.Єллінек)

Основним у запереченні МП нігілісти висловлювали аргумент, що право є продуктом діяльності високоорганізованих суспільств зі властивою їм легіслатурою, судами з обов’язковою юрисдикцією, централізованими санкціями, тощо. Оскільки таких інститутів бракує МП, то його не можна вважати МП.

Досить авторитетним є християнський напрям пояснення виникнення МП. Тут домінує думка про те, чому виникло МП, а не коли.

Ідея європейського походження права була запропонована німецьким дослідником І.Мозером, яку досить активно підхопили інші науковці і вона стає панівною з другої половини ХVIII ст., вони спиралися на європейські міжнародні договори (угоди народів інших регіонів і континентів ще не так були відомі або ж не відкриті)

За узагальнення поглядів позитивістського напряму, взялися дослідники ліберально- демократичного напряму МП. Не відмовившись від міжнародних договорів як аргументу доведення зародження МП, вони об’єднали їх в окремі історичні періоди, які, крім цього характеризувались ще й певною активацією в розвитку міжнародно-правової думки:

- епоха відродження і реформації (період утвердження міжнародного договору як основного джерела МП, укладення чисельних двосторонніх угод з питань визнання суверенітету держав, посольського права, законів і звичаїв ведення війни ,спроб створення стабільних міждержавних союзів тощо (Макіавеллі, тощо)

- вік просвітництва ХVII-XVIII ст., - період Вестфальського миру 1648р., Піренейського 1659р., Паризького 1763р., тощо)

Досить поширеною думкою серед ліберальних демократів була думка розпочинати зародження МП з періоду буржуазних революцій (ранніх і навіть ХІХст.)

Нині найпопулярнішими теоріями походження і періодизації МП є:

- міжнародно-договірна;

- етатична;

- концепція суспільно-економічної формації;

- різні види нормативно- соціальних концепцій.

Послідовники міжнародно-договірної теорії походженні МП поєднували виникнення права з появою угод. Але ланцюг таких угод сягає від давньошумерських договорів до Статуту ООН.

Етатична- 3 основні напрями:

- марксистка концепція;

- класова теорія(крайній прояв псевдо марксизму в МП, за яким МП-засіб утвердження гегемонії на міжнародній арені панівних у певних країнах класів);

- державницька концепція.

Різниця між марксисткою концепцією і державницькою (перша склалася на запозиченні ряду аргументів другої, особливо в її гегелівському тлумаченні) полягає в тому, що марксистка концепція розвивалася в ХХ ст.. у напрямі тоталітарного бачення ролі держави у формування МП, а державницька намагалася розглядати міжнародну право формуючу роль держави на ліберально-гуманістичних засадах.

Марксистське тлумачення мало пік популярності в ХХ ст. Але цим науковцям бракувало свіжих поглядів на право, завчасного оновлення методів його дослідження. Ще донедавна синонімом марксистської концепції вважали класову концепцію. У Маркса й Енгельса можна знайти один принципово важливий вислів щодо причинно- наслідкових зв’язків класу і права.

Класова природа походження МП набуває після Жовтневої революції 1917р. За Є.О.Коровіним МП з’являється разом з появою класового суспільства, а творцем МП є найпередовіших клас.

Найдавнішу історію пояснення походження МП має державницька концепція, за якою це право виникло для регулювання співробітництва держав і формувалось самими державами. За межами цього твердження починаються розбіжності між прихильниками цієї концепції.

Прихильників пояснення й періодизації МП через категорію суспільно-економічної формації можна виокремити в під напрям марксистської і класової концепції. Основне їхнє твердження зводиться до того, що „відправний момент вивчення прав, незалежно від того, йдеться про внутрішнє чи міжнародне право, має полягати й виясненні формаційної належності останнього і в розкритті його особливостей відповідно до сутності даної суспільно-економічної формації і що питання виникнення і періодизації МП до теперішнього часу дискусійні. Абсолютно точне датування великих історичних процесів і явищ практично не можливе.

Прихильників нормативно-соціального напряму можна поєднати лише умовно. Спільним для них є акцентування уваги на появі і розвитку норми МП. Але критерії в поясненні її зародження й генезис часто настільки не збігаються (природно-правові, релігійні, примирливо-погоджувальні, регулятивного характеру,тощо), що важко навіть говорити про один напрям. У цьому плані досить послідовними є апологети концепції ubi societas ibi jus, її можна тлумачити так: норми МП виникають там і тоді, де постає суспільство (де суспільство там і право). Популярна серед західних вчених (Д.Фіцморіс, К.Танака, тощо) ця концепція сьогодні має своїх послідовників і серед науковців колишнього СРСР. Ю.М,Колосов, В.І.Кузнецов зазначають, що розвиток МП можна поділити на періоди:

- первіснообщинний;

- регіонального МП;

- права цивілізованих та інших народів;

- універсального права;

- етап загального визнання і застосування МП.

На думку низки учених в цій періодизації втрачена ціла епоха (яка, до речі, не визнавалася й радянської юридичною наукою) між первіснообщинним і регіональним періодом- так званий період вождеств, визнання якого, можна сказати, вже ствердилося в історичних, антропологічних та інших наукових напрямах.

Аналізуючи загальні закономірності розвитку МП як суспільно-історичного явища , В.А. Василенко досить чітко висловив поки що домінуючу у вітчизняній науці МП думку: „МП ,як і національне, є продукт суспільства на певному етапі його розвитку. Воно виникає там, тоді і оскільки, де, коли і оскільки в результаті розпаду родоплемінних зв’язків з’являються держави, встановлюються міждержавні відносини і, отже виникає необхідність в їх міжнародно-правовому нормативному регулюванні”.

Нові наукові дослідження дозволили зробити протилежні висновки: „право стосовно держави завжди первинне і має верховенство”, ця теорія була сформована академіком НАН України В.Е. Грабарем й швейцарським дослідником Г. Бьоглі.