65. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень.

До такого виду суб'єктів мп найчастіше відносять: вільні міста, Ватикан, Мальтійський лицарський орден. В свій час в науці мп до суб'єктів мп також відносили католицьку церкву, Червоний Хрест та ін.

Вільні міста. Цей термін є узагальненим поняттям, адже застосовується не тільки щодо міст, а й до певних територій (Вільна територія Трієст). Основною метою створення таких суб'єктів було вирішення територіальних зазіхань. Вільні міста найчастіше утворювались на основі міжнародного договору або рішення міжнародної організації (Новгород, Амстердам, Кенігсберг, Рига, Франкфурт на Майні, Краків та ін.), але були й такі, чий міжнародно-правовий статус визнавався як визначений історично (Бремен, Данциг, Любек).

Ватикан (Святий престол) є адміністративним центром римської католицької церкви і

резиденцією папи. Має майже всі атрибути держави - територію, органи влади та управління. Вся повнота законодавчої, виконавчої і судової влади, представництво Ватикану в зовнішніх зносинах належить папі. Зовнішньою політикою керує державний секретар.

Дипломатичні представники Ватикану поділяються на нунціїв, інтернунціїв, надзвичайних посланників і повірених у справах. Вони виконують дві функції:

дипломатичну (підтримання стосунків з урядом країни перебування), релігійну (спостереження за діяльністю католицької церкви в країні перебування).

На сьогодні Ватикан підтримує дипломатичні стосунки майже з 100 країнами світу, має своє представництво в міжнародних організаціях, що свідчить про визнання його особливої політичної ролі.

Мальтійський лицарський орден у 1889 р. був признаний суверенним утворенням. Його місцезнаходження - Рим, офіційна мета - благодійність, але ні території ні населення Мальтійський орден не має. Він не здійснює функції влади, але володіє активним і пасивним правом посольства. Посли Мальтійського ордену акредитовані в декількох країнах та належать до дипломатичного корпусу цих країн. В свою чергу посли вказаних країн були акредитовані при Мальтійському ордені. Орден має своїх представників в Червоному Хресті, Міжнародній організації в справах біженців.

66.Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи

Щодо міжнародної правосуб’єктності фізичної особи досі не існує єдиної точки зору. Це питання ускладнюється й тим, що має не лише правову, а й політичну окрасу. Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи розглядається від її повного невизнання, до появи шкіл, напрямів, які безумовно визнають таку правосуб’єктність.

На користь визнання фізичної особи суб’єктом мп свідчать такі факти:

1. Фізичні особи можуть виступати стороною в суді проти держав.

2. Міжнародні права і обов’язки фізичної особи безпосередньо формулюються в ряді міжнародно-правових документів.

Противники визнання фізичної особи суб’єктом міжнародного права видвигають такі аргументи:

1. Індивіди знаходяться під юрисдикцією відповідної держави і виступають суб’єктами внутрішньодержавних правових відносин. Вони не мають самостійного міжнародного статусу, не володіють юридичною здатністю до незалежного здійснення міжнародних прав і обов’язків.

2. Суб’єкти міжнародного права виступають його творцем, чиєю волею створюються норми. Фізичні особи не можуть виступати творцем мп.

3. Права і свободи фізичних осіб, визначені в міжнародно-правових документах є в першу чергу проявом суверенної волі держав. А більшість міжнародних норм в галузі прав людини дійсно надто абстрактні і вимагають для своєї реалізації прийняття конкретних внутрішньодержавних актів.

Аналіз документів міжнародного права дозволяє стверджувати, що фізична особі не є суб’єктом міжнародного права в цілому, а виступає суб’єктом лише окремої його галузі – міжнародного гуманітарного права.