- •1. Поняття міжнародного права
- •Міжнародне право та міжнародні відносини
- •3. Об'єктивна необхідність існування міжнародного права.
- •4. Сутність та характерні риси мп
- •5. Міжнародне публічне та міжнародне приватне право.
- •6. Міжнародний провапорядок
- •7. Походження терміну мп
- •8. Мічце міжнародного права в міжнародній нормативній системі.
- •0. Характеристики сучасного міжнародного права
- •1.Природа юридично обов’язкової сили мп
- •13. Періодизація історії мп
- •14. Стародавнє мп
- •15. Середньовічне мп.
- •16. Класичне мп
- •18. Міжнародне право з 1919 р. До створення оон.
- •19. Сучасне мп.
- •20. Виникнення мп.
- •21. Історія науки мп:основні етапи та наукові школи
- •22. Поняття джерела міжнародного права. Міжнародний договір
- •23.Види джерел мп.
- •24.Загальні принципи права
- •25.Поняття системи міжнародного права.
- •3.1. Співвідношення системи і структури міжнародного права
- •3.2. Система галузей, інститутів та норм міжнародного права
- •3.3. Види галузей системи міжнародного права
- •Внутрішньосистемна організація міжнародного права.
- •Критерії відокремлення галузей міжнародного права.
- •28. Критерії відокремлення інститутів мп
- •29. Загальносистемні інститути мп
- •30. Основні принципі міжароднго права в його системі
- •31. Міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права
- •32. Міжнародний звичай як універсальне джерело міжнародного права.
- •33. Формування міжнародно-правового звичаю.
- •34.Поняття допоміжних засобів для визначення міжнародно-правових норм
- •35 Значення рішень міжнародних організацій для формування норм міжнародного права
- •36. Співвідношення системи та структури міжнародного права.
- •Поняття норми міжнародного права.
- •38. Класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття імперативних норм загального міжнародного права – jus cogens.
- •Концепція норм „м’якого права” (soft law).
- •40. Концепція „м”якого права” у доктрині мп
- •41.Ієрархія норм міжнародного права
- •42.Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права
- •43. Поняття, джерела та функції основних принципів міжнародного права.
- •44. Принцип заборони застосування сили або загрози силою
- •45.Принцип мирного врегулювання спорів
- •Принцип суверенної рівності держав.
- •Принцип невтручання.
- •Принцип територіальної цілісності держав.
- •Принцип непорушності державних кордонів.
- •51. Принцип рівноправ'я і права народу розпоряджатися власною долею
- •53. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань
- •54. Взаємозв’язок міжнародного і внутрішньодержавного права
- •54. Взаємозв’язок міжнародного і внутрішньодержавного права
- •55. Теорії співвідношення міжнародного і національного права
- •56. Поняття і суть узгодження міжнародного і внутрішньодержавного права. Обов'язок держави узгоджувати норми внутрішньодержавного права з нормами міжнародного права.
- •57.Міжнародне право про співвідношення його норм із нормами внутрішнього права
- •58. Роль внутрішньодержавного права у функціонуванні міжнародного права
- •59. Правова система України та міжнародне право
- •60. Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності
- •61 Поняття та види суб’єктів мп.
- •62 Держава як суб’єкт мп.
- •63. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
- •64. Міжнародна правосуб'єктність народу, нації.
- •65. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень.
- •66.Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи
- •67. Визнання держав та інших суб’єктів мп. Визнання держав
- •Визнання урядів
- •Інші види визнання
- •68. Поняття, форми і способи визнання.
- •70. Правонаступництво в мвах. Підстави правонаступництва. Поняття правонаступництва
- •71. Правонаступництво щодо міжнародних договорів.
- •72. Правонаступництво щодо державної власності.
- •73. Правонаступництво щодо державних архівів.
- •74. Правонаступництво щодо державних боргів.
- •75. Особливості правонаступництва України та інших держав після припинення існування срср.
- •76. Теорія континуїтету та її застосування.
- •77. Поняття та юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •78. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
- •79. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •80. Поняття, типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
- •81. Міжнародне правопорушення та його ознаки.
- •82. Класифікація міжнародних правопорушень.
- •Поняття права міжнародних договорів
- •2. Джерела та кодифікація права міжнародних договорів
- •3. Поняття міжнародного договору
- •4. Класифікація міжнародних договорів
- •5. Структура, мови та назва міжнародних договорів
- •6. Повноваження при укладенні міжнародних договорів
- •7. Підготовка та прийняття тексту договору
- •8. Встановлення автентичності тексту міжнародного договору
- •10. Застереження до міжнародних договорів
- •11. Депозитарій та його функції
- •12. Реєстрація та опублікування міжнародних договорів
- •13. Набуття міжнародним договором чинності та його тимчасове застосування
- •14. Застосування міжнародних договорів у часі, просторі та за суб’єктами
- •15. Міжнародні договори та треті держави (міжнародні організації)
- •16. Застосування попередніх та нових міжнародних договорів, укладених з одного і того ж питання
- •17. Тлумачення міжнародних договорів
- •18. Недійсність міжнародних договорів
- •19. Припинення дії міжнародного договору
- •20. Новації (зміни до) міжнародних договорів
- •21. Забезпечення виконання міжнародних договорів
- •22. Громадянство як інститут конституційного та міжнародного права
- •23. Набуття громадянства та його втрата
- •25. Подвійне громадянство та безгромадянство
- •26. Статус іноземців і міжнародне право
- •27. Біженці та вимушені переселенці
- •28. Право притулку
- •29. Правові засади співробітництва держав у сприянні і розвитку поваги до прав людини
- •30. Універсальні механізми захисту прав людини
- •31. Регіональні механізми захисту прав людини
- •32. «Гуманітарна інтервенція» та міжнародне право.
- •33. Поняття та види території згідно з міжнародним правом
- •34. Поняття територіального верховенства
- •35. Склад державної території
- •36. Теорії юридичної природи державної території
- •37. Поняття, види та правовий режим державних кордонів
- •38. Підстави для зміни державних кордонів відповідно до сучасного міжнародного права
- •39. Міжнародні сервітути
- •40. Головні принципи правового режиму міжнародних рік
- •41. Території з особливим правовим режимом
- •42. Правові питання території України
- •43. Класифікація територій за їхнім правовим режимом
- •44. Поняття державної території та її складові
- •45.Правові підстави і способи територіальних змін
- •46. Державні кордони
- •47. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень
- •Юридичний статус і правовий режим Арктики
- •49. Міжнародно-правовий статус Антарктики
- •50. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •51. Міжнародно-правові статус і режим внутрішніх вод
- •52. Міжнародно-правові статус і режим територіального моря
- •53. Прилегла зона та її правовий режим
- •54. Міжнародно-правові статус і режим виключної економічної зони
- •Міжнародно-правові статус і режим відкритого моря
- •56. Делімітація, міжнародно-правові статус та режим континентального шельфу
- •57. Концепція «спільної спадщини людства» в міжнародному морському праві. Правовий статус і режим Району
- •Статус морських суден та екіпажів
- •Правовий статус повітряного простору
- •61. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу
- •62. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень
- •63. Міжнародний аеропорт. Правове регулювання діяльності авіапідприємств
- •Правове регулювання комерційної діяльності в міжнародних повітряних сполученнях. „Свободи повітря”
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
- •66. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації
- •Поняття міжнародного космічного права
- •Джерела міжнародного космічного права
- •Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл
- •Правовий статус космічних апаратів і екіпажів
- •Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами
- •Проблеми делімітації космічного простору і варіанти її вирішення
- •Правові аспекти дистанційного зондування Землі
- •Критерії правомірності міжнародного безпосереднього телевізійного віщання
- •Міжнародно-правові форми мирного дослідження і використання космічного простору
- •76. Співробітництво держав у рамках міжурядових космічних організацій
- •Поняття, функції та принципи права зовнішніх зносин
- •Система органів зовнішніх зносин
- •Дипломатичне право
- •Консульське право
- •81. Право спеціальних місій
- •Дипломатичне право міжнародних організацій
- •Поняття і розвиток права міжнародних організацій
- •84.Сучасна система міжнародних організацій, їх типи і види
- •Ознаки міжнародних міжурядових організацій як суб’єктів міжнародного права
- •Регіональні та субрегіональні організації
- •Європейські регіональні міжнародні організації
- •Міжнародні конференції
- •Поняття та джерела міжнародного економічного права
- •Принципи міжнародного економічного права
- •92. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин
- •93. Суб’єкти міжнародного економічного права
- •94. Примусові заходи в міжнародних економічних відносинах
- •95. Проблема встановлення нового міжнародного економічного порядку і створення системи міжнародної економічної безпеки
- •96. Гатт 1947 р. Як квазіміжнародна організація
- •Світова організація торгівлі: створення, членство, функції, структура
- •Міжнародні торговельні договори системи сот (сот)
- •99. Зміст і особливості гатт 1994 р.
- •100. Договори, суміжні з гатт
- •Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс)
- •Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (тріпс)
- •103. Врегулювання спорів в рамках сот
- •Історія і сучасна система правових гарантій міжнародної безпеки
- •Види законного застосування сили в сучасному міжнародному праві
- •Проблеми реалізації принципу незастосування сили чи загрози силою
- •Міжнародно-правові питання боротьби з міжнародним тероризмом
- •Універсальна система колективної безпеки за Статутом оон. Рада Безпеки
- •Повноваження регіональних організацій в сфері міжнародної безпеки
- •Міжнародні організації з проблем європейської безпеки
- •Основні міжнародні угоди в сфері роззброєння
- •112. Міжнародно-правові і національно-правові гарантії безпеки України
- •Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного права
- •Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Гааги”
- •Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Женеви”
- •Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- •Заборонені засоби і методи ведення воєнних дій
- •Особи, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права
- •Роль Міжнародного комітету Червоного Хреста у збройних конфліктах
- •120. Реалізація та імплементація норм міжнародного гуманітарного права
- •121. Правові засади здійснення міжнародних миротворчих операцій оон
- •122. Поняття та джерела міжнародного кримінального права
- •123. Міжнародні злочини. Відповідальність за злочини проти людства
- •124.Поняття та види злочинів міжнародного характеру
- •125. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc. Міжнародний кримінальний суд
- •126. Правова допомога у кримінальних справах
- •127. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •128. Поняття міжнародного спору
- •129. Система мирних засобів вирішення міжнародних спорів
- •Універсальні та регіональні механізми врегулювання міжнародних спорів
- •131. Міжнародний судовий і арбітражний розгляд
- •134. Розгляд спорів міжнародним судом оон
70. Правонаступництво в мвах. Підстави правонаступництва. Поняття правонаступництва
Правонаступництво держав означає перехід прав і обов'язків однієї держави до іншої внаслідок виникнення або припинення існування держави або її територіальних змін, а також зміну однієї держави іншою у несенні міжнародної відповідальності за міжнародні стосунки таких територій.
В правонаступництві беруть участь дві сторони:
держава-попередниця, яку було змінено іншою державою у випадку правонаступництва держав; держава-наступниця, яка замінила іншу державу у випадку правонаступництва держав.
Правонаступництво держав не повинно порушувати права третіх країн, які мають з ними договірні стосунки.
Підставами правонаступництва держав є: об'єднання держав, поділ держави, відділення від держави частини території, передача частини території однієї держави іншій, деколонізація, соціальні революції.
Об'єктом дії норм правонаступництва можуть бути: державна територія, державна власність в країні і закордоном, міжнародні угоди, учасником яких був суб'єкт мп, який припинив існування або змінив статус, державні борги, державні архіви, державні кордони, членство держав у міжнародних організаціях, тощо
Питання про Правонаступництво держави не виникає при зміні уряду, незалежно від того, відбулася ця зміна конституційним або неконституційним шляхом. В зазначених випадках держава продовжує бути пов'язаною своїми правами й обов'язками відповідно до мп. Така заміна не порушує безперервності існування держави, на чому базується принцип безперервності держави.
Тривалий час міжнародно-правові норми інституту правонаступництва складалися з норм звичаєвого права, що пояснювалося небажанням держав пов'язувати себе чіткими договірними нормами з питань правонаступництва. Більшість держав діє таким чином і зараз.
Основні питання правонаступництва держав урегульовані в двох універсальних міжнародних угодах під егідою ООН:
Віденською конвенцією про Правонаступництво держав щодо договорів 1978 р.;
Віденською конвенцією про Правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983 р. (не вступила в дію), її норми застосовуються як кодифіковані звичаєві норми.
71. Правонаступництво щодо міжнародних договорів.
Основні питання правонаступництва держав щодо договорів врегульовано у Віденській конвенції про Правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. Конвенцією передбачено, що її положення регулюють питання правонаступництва щодо угод між державами, але й між державами та іншими суб'єктами мп.
Загальним принципом інституту правонаступництва держав є принцип непорушності кордонів. У ст.Н Віденська конвенція закріпила норму міжнародного звичаєвого права, відповідно до якої Правонаступництво держав не стосується кордонів і договірних прав та зобов'язань стосовно їх режимів.
Одна або декілька держав-правонаступниць не мають права змінювати кордони, встановлені міжнародними договорами між державою або державами-попередницею та третіми країнами. Тобто, встановлені в договірному порядку державні кордони при правонаступництві держав можуть бути переглянуті лише за згодою зацікавлених сторін.
Правонаступництво держав не охоплює зобов'язань і прав щодо використання будь-якої території або обмежень щодо користування нею на користь будь-якої іноземної держави, груп держав або всіх держав, якщо така територія вважається невід'ємною частиною території держави-попередниці.
У даному випадку закріплено норму інституту міжнародних сервітутів у частині визначення права держави щодо частини іноземної території або визначені зобов'язання територіального суверенна перед іноземними державами щодо частини своєї території нерозривно пов'язані з цією територією і за зміни її належності автоматично переходять на нового територіального суверена. Прикладами таких територій можуть бути демілітаризовані і нейтралізовані зони, території, здані в оренду іноземній державі (міжнародна оренда), території, на яких здійснюється договірне право вільного транзиту. У відповідності зі ст. 12. п.З положення цієї статті не застосовуються до договірних зобов'язань держави-попередника, що передбачають заснування іноземних військових баз на території, які є об'єктом правонаступництва держав.
Згідно з нормами міжнародного звичаєвого права Правонаступництво держав не поширюється автоматично на договори, які мають переважно політичний характер і визначену політичну окрасу (союзницькі договори, договори про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу, договори про нейтралітет).
При переході частини території від однієї держави до іншої, діє принцип рухомості договірних кордонів. Тобто, угоди держави-попередниці втрачають свою силу на переданій території і на ній починають діяти угоди держави, до якої ця територія перейшла. Винятком є випадки, в яких застосування даних угод щодо території, яка перейшла, несумісне з їх об'єктом і метою або докорінно змінило б умови його дії (ст.15 Віденської конвенції 1978 р.), наприклад, у випадку цесії - передачі частини однієї держави другій на підставі міжнародного договору або в результаті обміну на договірних засадах частинами території.
При об'єднанні держав їх угоди зберігають чинність, але застосовуються лише відносно тієї частини території держави-наступниці, щодо якої вони мали чинність на момент правонаступництва. Дія багатосторонньої угоди може бути поширена на всю територію держави-наступниці, якщо вона зробить повідомлення про це і якщо для цього не потрібно буде згоди всіх його учасників. Цим положенням закріплено звичаєву норму.
При відділенні частини або частин території держави й утворенні одної або кількох держав, будь-який договір, що був чинним в момент правонаступництва держав стосовно всієї території держави-попередника, продовжує зберігати чинність відносно кожної держави-наступниці, яка утворилася в такий спосіб. Договір, який був чинним в момент правонаступництва держав відносно лише тієї частини території держави-попередника, що стала державою-наступницею, зберігає чинність лише стосовно держави-наступниці. Якщо після відділення частини її території держава-попередниця продовжує існування, будь-який договір, що у момент правонаступництва держав був чинним для держави-попередника, продовжує зберігати чинність стосовно її збереженої території. Тобто закріплюється принцип «расіа зшіі: зегуапсіа», який припускає обов'язковість договорів держави-попередниці для новоутворених держав.
Правонаступництво нових незалежних держав. Після Другої світової війни принцип рівноправності і самовизначення народів, закріплений у Статуті ООН, став одним з основних принципів мп. Це активізувало в 1960 х -1970 х роках процес набуття колоніальними і залежними країнами незалежності.
Нова незалежна держава (Конвенція 1978 р.) - держава-наступниця, територія якої безпосередньо перед моментом правонаступництва держави була залежною територією, за міжнародні відношення якої була відповідальна держава-попередник. Загальне правило правонаступництва таких держав щодо договорів відповідно до якого нова незалежна держава не зобов'язана зберігати в чинності якийсь договір або ставати його учасником виключно тому, що в момент правонаступництва держави цей договір був чинним щодо території, яка є об'єктом правонаступництва держав. У цій нормі закріплено принцип звичаєвого мп "ІаЬиІа газа", який означає, що нова незалежна держава не пов'язана договорами, укладеними колишніми держава.
Правонаступництво таких держав щодо багатосторонніх угод може здійснюватись шляхом повідомлення про статус цієї держави у якості учасника будь-якого багатостороннього договору, який у момент правонаступництва держав був чинним на території, яка є об'єктомправонаступництва. Якщо в договорі існують умови про необхідність згоди всіх інших держав
на приєднання нової держави, то така згода необхідна.
Правонаступництво щодо двосторонніх угод має погоджувальний характер, адже двосторонній договір вважається чинним між новою незалежною державою й іншою державою-учасницею у тому випадку, якщо вони чітко про це домовилися або висловили мовчазну згоду.