- •Етапи створення Російської централізованої держави і її правової системи (хіv – початок хvІст.): Умови і підстави процесу централізації
- •Еволюція спадкування вотчин і владних прав, хронологія та джерела великокняжої влади (обґрунтування самодержавства). Хронологія історії взагалі:
- •Суспільний лад. Феодали (служилі князі (княжата), бояри, слуги вільні і діти боярські, «слуги під двірським»).
- •Селяни (володільчеські і чорнотяглі; старожильці і новопорядчики; срібники, половники, бобилі).
- •Холопи (великі, повні і докладні; страдники); кабальні люди.
- •Міське населення (жителі дитинцю; слободок і дворів в межах міста; торгово-ремісничого посаду. Проблема чорних і білих слободок).
- •Державний лад: Великий князь.
- •Феодальні з’їзди.
- •Палацово-вотчинна система управління (відомство двірського і путі; великокнязівська скарбниця, палацова канцелярія; чини палацу – дяки; перехід до приказної системи).
- •Управління містами (городчики – принцип заміщення посади та повноваження; городові прикажчики).
- •Джерела права:
- •Право власності (вотчини і маєтки)
- •Зобов’язальне право за Судебником 1497 р.
- •Кримінальне право
- •Майнові злочини
- •Злочини проти особи
- •Спадкове право
- •Злочини і покарання
- •Процес. Нова форма процесу – розшук
- •Станово-представницька монархія в Росії (середина хvі – середина хvіі століття)
- •Суспільний лад. Феодали.
- •Феодально-залежне населення.
- •Державний лад
- •Боярська дума
- •Земські собори
- •Остаточний перехід від палацово-вотчинної до приказної системи управління
- •Зміни в системі місцевого управління
- •Губні органи в складі губного старости і цілувальників замість намісників-«кормлєнщиків»
- •Реорганізація системи феодальних імунітетів та відміна тарханів Стоглавим собором 1551 р.
- •Введення земських органів самоуправління
- •Воєводи
- •Виникнення та еволюція абсолютної монархії в Росії: 2-га пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Суспільний лад
- •Політичний лад
- •Правова система.
- •Систематизація права.
- •Джерела права
- •Соборне Уложення 1649 року
- •Акти Земських соборів
- •Інститути цивільного та кримінального права
- •Судовий процес
- •Реформи Петра і
- •Обласна реформа 1708-1710 рр. (губернії – провінції – повіти)
- •Втрата Ратушею значення центральної фінансової установи
- •Ліквідація обласних приказів
- •Сенат (1711р.). Ближня канцелярія (1699р.). Консилія міністрів.
- •Зміни у складі Сенату за рахунок президентів Колегій (1722 р.). Генерал-прокурор при Сенаті та прокурори в Колегіях. Головний магістрат (1720р. ) і Синод (1721р.).
- •Ліквідація «земських ізб».
- •Міська реформа, міські магістрати
- •1719Р. – зміни в структурі обласних адміністрацій (провінція замість губернії).
- •Указ про єдиноспадкування 1714 р. (стирання різниці між вотчиною і маєтком, введення майорату задля запобігання подрібнення землеволодінь). «Табель про ранги» 1722р.
- •Перепис населення 1718р. Та його наслідки:
- •Указ 1721р. Про посилення штрафів за утримання селян-втікачів.
- •Митний тариф 1724р.
- •Указ 1722р. Про об’єднання в цехи
Етапи створення Російської централізованої держави і її правової системи (хіv – початок хvІст.): Умови і підстави процесу централізації
На межі XIV ст. роздрібнення російських князівств припиняється, поступившись місцем об'єднанню. Створення Російськоїцентралізованоїдержави було викликано в першу чергупосиленням економічних зв'язків між російськими землями.
Прогрес сільського господарства.С/г характеризується поширенням пашенноїсистеми, яка стає переважним способом обробки землі. Пашенна система вимагає постійної обробки землі, досконаліших знарядьпраці.Підйом с/гбув обумовленийще й розширенням посівних площ.Збільшення надлишкового продуктудозволяє розвивати тваринництво, продавати хліб. Потреба в с/гзнаряддяхобумовлюєрозвиток ремесла.Відділення ремесла від с/г тягне за собою необхідність обміну між містом і селом. Цей обмін відбувається у вигляді торгівлі. Створюються місцеві ринки. Природний поділ праці між районами країни утворює економічні зв'язки в масштабі всієї Росії. Все це вимагало політичного об'єднання російських земель, створення централізованої держави.
Загострення класової боротьби, посилення класового опору селянства. Можливість отримувати більший додатковий продукт спонукає феодалів посилювати експлуатацію селян. Феодали прагнуть економічно і юридично закріпити селян за своїми вотчинами і маєтками, закріпачити їх. Подібна політика викликає природний опір селян. Утаких умовах посталозавдання утримати селянство і довести до кінця його закріпачення, що можливо лишеприцентралізованій державі, здатнійвиконати придушення опору.
Загроза зовнішнього нападу змушувала гуртуватися російські землі.Став можливий розгроммонголо-татарівна Куликовому полі (1380р.). Апри ІваніIIIмонголо-татарськеіго було повалено остаточно.Лише потужнацентралізованадержава може впоратися із зовнішнім ворогом. Тому вїїутворенні зацікавлені широкі народні маси.
Еволюція спадкування вотчин і владних прав, хронологія та джерела великокняжої влади (обґрунтування самодержавства). Хронологія історії взагалі:
12-14 ст. - період феодальної роздробленості
13-15 ст. – період монголо-татарських держав на території Росії (Чингісхан, Чагатай, Хулагіди, Золота Орда).
14-16 ст. – сеньйоральна монархія.
Сер.16-сер.17 ст. – станово-представницька монархія
Кін.17 ст. – 1917 рік – період абсолютної монархії
Російська централізована держава утворилася навколо Москви. Москва виникла у центрі російських земель, була прикрита від нападу ворогів,стояла на перехрестіторгових шляхів. Виникнувшив XII ст., Москва спочатку не була центром особливого князівства. Лише час від часу вона даваласяв спадок молодшим синам ростово-суздальських князів.Зкінця XIII в. Москва стає столицею самостійного князівства з постійним князем. Першим князем був син Олександра Невського -Данило. При ньому в XIII - початку XIV ст. почалося об'єднання російських земель.
Московські князі скуповували землі сусідніх князівств, захоплювали, використовуючи Золоту Орду, приєднували дипломатичним шляхом, укладали договори з ослабленими удільними князями, роблячи їх своїми васалами. Територія Московського князівства розширювалася також за рахунокзаселення Верхнього Заволжжя.
Основа могутності Москви була закладена при другому синіДанила -Іванові Калиті (1325 - 1340).Тривало збирання російських земель. Іван Калита отримаву монголо-татар ярлик на велике князювання, правозбирати данину для нихз майже всіх російських князівств, що зберегли самостійність.Поступово підпорядкованоці князівства.Вдалося на кілька десятиліть забезпечити мир. Москва стала центром православної церкви, у 1326 р.внеї перенесена з Володимира митрополія.
Великі князі перетворювалиуділи в прості вотчини. Удільні князі прирівнювалися до бояр, ставалипідданими великого московського князя. Вони не могли вести самостійну політику. До кінця XIV ст. Московськенанесло Орді перші нищівні удари:князьДмитроДонськийнаКуликовому полі.
При ІвановіIIIоб'єднанняруських земель набулозавершальної фази.Були приєднані Новгород Великий, Твер, частина Рязанського князівства, руські землі по Десні. У 1480 р. після відомого "стояння на Угрі" Русь остаточно звільнилася від монголо-татарського ярма.
Процес об'єднання завершенийна початку XVI ст. КнязьВасиль IIIприєднав до Москви другу половину Рязанського князівства, Псков, звільнив Смоленськ від литовського панування. Зростала влада великих князів над ними. Московське князівство перестало бути сукупністю самостійних держав. Поділ на уділи заміненоподілом на адміністративно-територіальніодиниці.
Поряд з об'єднанням російських земель відбувалося приєднання деяких сусідніх народів. Разом з Новгородською, Нижегородською, Пермською землями до Москви приєдналися неросійські народи: мещера, карели, саамі, ненці, удмурти... Деякі асимілювалися у складі великоруської =))) «сарказм» народності, але більшість зберегло самобутність. Московська держава ставала багатонаціональною.