- •Етапи створення Російської централізованої держави і її правової системи (хіv – початок хvІст.): Умови і підстави процесу централізації
- •Еволюція спадкування вотчин і владних прав, хронологія та джерела великокняжої влади (обґрунтування самодержавства). Хронологія історії взагалі:
- •Суспільний лад. Феодали (служилі князі (княжата), бояри, слуги вільні і діти боярські, «слуги під двірським»).
- •Селяни (володільчеські і чорнотяглі; старожильці і новопорядчики; срібники, половники, бобилі).
- •Холопи (великі, повні і докладні; страдники); кабальні люди.
- •Міське населення (жителі дитинцю; слободок і дворів в межах міста; торгово-ремісничого посаду. Проблема чорних і білих слободок).
- •Державний лад: Великий князь.
- •Феодальні з’їзди.
- •Палацово-вотчинна система управління (відомство двірського і путі; великокнязівська скарбниця, палацова канцелярія; чини палацу – дяки; перехід до приказної системи).
- •Управління містами (городчики – принцип заміщення посади та повноваження; городові прикажчики).
- •Джерела права:
- •Право власності (вотчини і маєтки)
- •Зобов’язальне право за Судебником 1497 р.
- •Кримінальне право
- •Майнові злочини
- •Злочини проти особи
- •Спадкове право
- •Злочини і покарання
- •Процес. Нова форма процесу – розшук
- •Станово-представницька монархія в Росії (середина хvі – середина хvіі століття)
- •Суспільний лад. Феодали.
- •Феодально-залежне населення.
- •Державний лад
- •Боярська дума
- •Земські собори
- •Остаточний перехід від палацово-вотчинної до приказної системи управління
- •Зміни в системі місцевого управління
- •Губні органи в складі губного старости і цілувальників замість намісників-«кормлєнщиків»
- •Реорганізація системи феодальних імунітетів та відміна тарханів Стоглавим собором 1551 р.
- •Введення земських органів самоуправління
- •Воєводи
- •Виникнення та еволюція абсолютної монархії в Росії: 2-га пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Суспільний лад
- •Політичний лад
- •Правова система.
- •Систематизація права.
- •Джерела права
- •Соборне Уложення 1649 року
- •Акти Земських соборів
- •Інститути цивільного та кримінального права
- •Судовий процес
- •Реформи Петра і
- •Обласна реформа 1708-1710 рр. (губернії – провінції – повіти)
- •Втрата Ратушею значення центральної фінансової установи
- •Ліквідація обласних приказів
- •Сенат (1711р.). Ближня канцелярія (1699р.). Консилія міністрів.
- •Зміни у складі Сенату за рахунок президентів Колегій (1722 р.). Генерал-прокурор при Сенаті та прокурори в Колегіях. Головний магістрат (1720р. ) і Синод (1721р.).
- •Ліквідація «земських ізб».
- •Міська реформа, міські магістрати
- •1719Р. – зміни в структурі обласних адміністрацій (провінція замість губернії).
- •Указ про єдиноспадкування 1714 р. (стирання різниці між вотчиною і маєтком, введення майорату задля запобігання подрібнення землеволодінь). «Табель про ранги» 1722р.
- •Перепис населення 1718р. Та його наслідки:
- •Указ 1721р. Про посилення штрафів за утримання селян-втікачів.
- •Митний тариф 1724р.
- •Указ 1722р. Про об’єднання в цехи
Кримінальне право
Кримінальне право зазнало істотних змін, відображаючи загострення протиріч феодального суспільства і посилення класової боротьби. Злочин – дії, які загрожують державі або панівному класу в цілому і забороняються законом. Судебник дає термін для позначення злочину («лиха справа»).
Розвиток феодалізму знайшов своє відображення в зміні погляду на суб'єкт злочину. Судебник розглядав холопа як людину і вважав його здатним самостійно відповідати за свої вчинки і злочини.
Відповідно до зміни поняття злочину ускладнювалася і система злочинів. Судебник вводить злочини, не відомі Руській Правді, - державні злочини - крамолу і подим. Під крамолою розумілося діяння, скоєне представниками панівного класу (від'їзд бояр до іншого князя). Поняття «подиму» є спірним. Можна припускати, що подимниками називали людей, які піднімають народ на повстання. Мірою покарання за державні злочини встановлювалася смертна кара.
Майнові злочини
До майнових злочинів відносяться розбій, татьба, винищування і пошкодження чужого майна. Всі ці злочини підривали добробут феодального суспільства – власність і жорстоко каралися. Татьба - злочинне викрадення чого-небудь, насильницьке відібрання, яке не переходить у розбій.
Розбій— напад з метоюзаволодіння чужим майном, поєднаний ізнасильством, небезпечним для життя чиздоров'яособи, або з погрозою застосування такого насильства. Злочин належить до найбільш небезпечних злочинів,бопосягає на два об'єкти —особу та її власність(право власності).
Цікаву групу становлять посягання на природні об'єкти, передбачені редакціями Руської Правди і широко відбиті в практиці даного періоду: незаконна лов бобрів, риби, рубка лісу, видобуток солі та ін.. Деякі дослідники бачать тут зародження природоохоронного законодавства . Насправді тут має місце лише захист власності того чи іншого господаря природних ресурсів. Всі ці злочини, які підривали основу добробуту феодального суспільства - власність, теж жорстоко каралися.
Злочини проти особи
Судебник знав і злочини проти особистості: вбивство (душогубство), образа дією і словом.
P.S.вибачайте, але більше не знайшла…а я добре шукала..чесно))
Спадкове право
Мало змінилося спадкове право. Судебник встановлював загальну чітку норму про спадкування. При спадкуванні за законом спадщину отримував син, за відсутності синів-дочки. Дочка отримувала не лише рухоме майно, а й землі. За відсутності дочок спадщина переходила найближчому з родичів.
Злочини і покарання
Змінюється мета і система покарань. Раніше князі вбачали у покаранні - вирі і продажі - одну з прибуткових статей, що поповнювали скарбницю. Тепер панівний клас став застосовувати терористичні методи боротьби з опором експлуатованих мас. В покаранні на перше місце виступила мета залякування злочинця і інших людей. Майнові покарання відійшли на задній план.
Судебник визначав такі покарання:
смертна кара (повішення, відсічення голови, утоплення)
торгова страта (биття батогом на торговій площі, часто спричиняла смерть),.
позбавлення свободи
продаж(застосовувався рідко і зазвичай в поєднанні зі смертною або торговою карою)
членоушкодження(осліплення, відрізання язика)