- •Етапи створення Російської централізованої держави і її правової системи (хіv – початок хvІст.): Умови і підстави процесу централізації
- •Еволюція спадкування вотчин і владних прав, хронологія та джерела великокняжої влади (обґрунтування самодержавства). Хронологія історії взагалі:
- •Суспільний лад. Феодали (служилі князі (княжата), бояри, слуги вільні і діти боярські, «слуги під двірським»).
- •Селяни (володільчеські і чорнотяглі; старожильці і новопорядчики; срібники, половники, бобилі).
- •Холопи (великі, повні і докладні; страдники); кабальні люди.
- •Міське населення (жителі дитинцю; слободок і дворів в межах міста; торгово-ремісничого посаду. Проблема чорних і білих слободок).
- •Державний лад: Великий князь.
- •Феодальні з’їзди.
- •Палацово-вотчинна система управління (відомство двірського і путі; великокнязівська скарбниця, палацова канцелярія; чини палацу – дяки; перехід до приказної системи).
- •Управління містами (городчики – принцип заміщення посади та повноваження; городові прикажчики).
- •Джерела права:
- •Право власності (вотчини і маєтки)
- •Зобов’язальне право за Судебником 1497 р.
- •Кримінальне право
- •Майнові злочини
- •Злочини проти особи
- •Спадкове право
- •Злочини і покарання
- •Процес. Нова форма процесу – розшук
- •Станово-представницька монархія в Росії (середина хvі – середина хvіі століття)
- •Суспільний лад. Феодали.
- •Феодально-залежне населення.
- •Державний лад
- •Боярська дума
- •Земські собори
- •Остаточний перехід від палацово-вотчинної до приказної системи управління
- •Зміни в системі місцевого управління
- •Губні органи в складі губного старости і цілувальників замість намісників-«кормлєнщиків»
- •Реорганізація системи феодальних імунітетів та відміна тарханів Стоглавим собором 1551 р.
- •Введення земських органів самоуправління
- •Воєводи
- •Виникнення та еволюція абсолютної монархії в Росії: 2-га пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Суспільний лад
- •Політичний лад
- •Правова система.
- •Систематизація права.
- •Джерела права
- •Соборне Уложення 1649 року
- •Акти Земських соборів
- •Інститути цивільного та кримінального права
- •Судовий процес
- •Реформи Петра і
- •Обласна реформа 1708-1710 рр. (губернії – провінції – повіти)
- •Втрата Ратушею значення центральної фінансової установи
- •Ліквідація обласних приказів
- •Сенат (1711р.). Ближня канцелярія (1699р.). Консилія міністрів.
- •Зміни у складі Сенату за рахунок президентів Колегій (1722 р.). Генерал-прокурор при Сенаті та прокурори в Колегіях. Головний магістрат (1720р. ) і Синод (1721р.).
- •Ліквідація «земських ізб».
- •Міська реформа, міські магістрати
- •1719Р. – зміни в структурі обласних адміністрацій (провінція замість губернії).
- •Указ про єдиноспадкування 1714 р. (стирання різниці між вотчиною і маєтком, введення майорату задля запобігання подрібнення землеволодінь). «Табель про ранги» 1722р.
- •Перепис населення 1718р. Та його наслідки:
- •Указ 1721р. Про посилення штрафів за утримання селян-втікачів.
- •Митний тариф 1724р.
- •Указ 1722р. Про об’єднання в цехи
Втрата Ратушею значення центральної фінансової установи
На Чолі виборних міських бургомістрів стояла Московська ратуша, яка вибиралася купцями Москви. Відала головними надходженнями державних прибутків з міст, загальним наглядом за органами самоврядування. Очолював її обер-інспектор ратушного правління. Із зростанням видатків Петро І втрачає довіру до фінансових можливостей Ратуші і переносить основну масу управління на місця.
Така організація управління забезпечувала високий ступінь задоволення фінансових потреб держави, а після закінчення Північної війни спростила процес розміщення і забезпечення військ.
Ліквідація обласних приказів
Місцеве управління на початку XVIII ст. здійснювалось на основі старої моделі: воєводське управління і система обласних приказів. Обласні прикази здійснювали адміністративну, судову і контрольно-фінансовую функції, а в прикордонних регіонах відали ще і військовими справами.В процесі реформ Петра І в цю систему стали вноситись зміни. В 1702 році вводиться інститут воєводських товаришів, виборних від місцевого дворянства. В 1705 році цей порядок стає обов’язковим, що повинно було посилити контроль за старою адміністрацією.
Сенат (1711р.). Ближня канцелярія (1699р.). Консилія міністрів.
Слідом за організацією губерній у 1711 р. був заснований Сенат, який замінив Боярську думу. Аристократична за складом, Боярська дума почала відмирати ще з кінця XVII ст., скоротилася у своєму складі, бо дарування думних чинів більше не проводилося, в думу проникали недумні чини (незнатного походження), які користувалися довірою царя. Першорядне значення набула в 1699 р. Ближня канцелярія, яка здійснювала адміністративно-фінансовий контроль у державі. Ближня канцелярія незабаром стала місцем засідань Боярської думи, перейменованої в Консилію міністрів.
Вирушаючи в Прутський похід, Петро заснував «для повсякчасних наших у цих війнах відлучень» Сенат у якості тимчасової установи. Всім особам і установам «під жорстоким покаранням чи смертю» звелено беззаперечно виконувати сенатські укази. Сенат перетворився на постійну установу з широкими правами: контролював правосуддя, керував видатками і податками, відав торгівлею, до нього перейшли функції Розрядного приказу.
Фіскали (обер-фіскал при Сенаті і фіскали в провінціях). Введення колегій 1717-1721 рр. (адміністративні, фінансові та судові функції; підпорядкування Колегіям губернських, провінційних і повітових адміністрацій; Генеральний регламент).
Практично одночасно з Сенатом Петро I заснував новий контрольно-ревізійний інституттак званих фіскалів. Це була армія офіційних осіб, що діялитаємним чиномі виявляликазнокрадство, хабарництво, порушення законопорядку.На чолі фіскалів стоявобер-фіскалпри Сенаті. У нього в підпорядкуванні було 4 фіскали(два від купецтва і два від дворянства). При губернських правліннях було також по 4 фіскали, в містах - 1-2 фіскали. Фіскалине отримували платні, в нагороду за працю їмвидаваласяполовина, а потім третинаконфіскованого майна. Над самим Сенатом з 1715 наглядав спеціальний сенатський генерал-ревізор, а з 1721 контроль вели помісячно штаб-офіцери гвардії.
Заміна старих приказів–колегіями- була проведена в 1717-1721рр. До кінця XVIIст. функції центральних установ виконували 44прикази. Їх замінили 11 колегіями. Зовнішні зносини та збройні сили знаходилися у відомстві трьох колегій: Військовій, Адміралтейства і Закордонних справ. Вони називалися «найпершими». Фінансами відали також три колегії:Камер-колегіякерувала збором податків, витратами розпоряджаласяШтате-контор-колегія, контроль за витратами і доходами здійснювалаРевізіон-колегія. Управління легкою промисловістю було передано Мануфактур-колегії, гірничою справою - Берг-колегії, зовнішньою торгівлею – Комерц-колегії. Замість Помісногоприказу, який відав земельними справами, організованаВотчинная колегія, якавідала земельними суперечками, справами про спадкування землі. Місцевими судовими установами керувалаЮстиц-колегія.
Структура та функції колегій аж до організації діловодства, процедури засідань були детально розроблені в Генеральному регламентіі регламентах окремих колегій. Так була закладена основа уніфікації та бюрократизації державного управління.
Генеральний регламент - статут державної цивільної служби в Росії XVIII-XIX століть, виданий 28 лютого 1720. Складено за участю Петра I. Ввів систему діловодства, що отримала назву "коллегіальної" за назвою закладів нового типу - колегій. Домінуюче значення в цих установах отримав колегіальний спосіб прийняття рішень присутністю колегії, до складу якого входили президент, віце-президент, члени колегій, секретар, нотаріус, перекладач. Генеральний регламент визначав порядок обговорення справ у колегіях, організацію діловодства, взаємини колегій з Сенатом та місцевими органами влади. Генеральний регламент втратив значення з виданням Зводу законів Російської імперії в 1833 році.