- •Етапи створення Російської централізованої держави і її правової системи (хіv – початок хvІст.): Умови і підстави процесу централізації
- •Еволюція спадкування вотчин і владних прав, хронологія та джерела великокняжої влади (обґрунтування самодержавства). Хронологія історії взагалі:
- •Суспільний лад. Феодали (служилі князі (княжата), бояри, слуги вільні і діти боярські, «слуги під двірським»).
- •Селяни (володільчеські і чорнотяглі; старожильці і новопорядчики; срібники, половники, бобилі).
- •Холопи (великі, повні і докладні; страдники); кабальні люди.
- •Міське населення (жителі дитинцю; слободок і дворів в межах міста; торгово-ремісничого посаду. Проблема чорних і білих слободок).
- •Державний лад: Великий князь.
- •Феодальні з’їзди.
- •Палацово-вотчинна система управління (відомство двірського і путі; великокнязівська скарбниця, палацова канцелярія; чини палацу – дяки; перехід до приказної системи).
- •Управління містами (городчики – принцип заміщення посади та повноваження; городові прикажчики).
- •Джерела права:
- •Право власності (вотчини і маєтки)
- •Зобов’язальне право за Судебником 1497 р.
- •Кримінальне право
- •Майнові злочини
- •Злочини проти особи
- •Спадкове право
- •Злочини і покарання
- •Процес. Нова форма процесу – розшук
- •Станово-представницька монархія в Росії (середина хvі – середина хvіі століття)
- •Суспільний лад. Феодали.
- •Феодально-залежне населення.
- •Державний лад
- •Боярська дума
- •Земські собори
- •Остаточний перехід від палацово-вотчинної до приказної системи управління
- •Зміни в системі місцевого управління
- •Губні органи в складі губного старости і цілувальників замість намісників-«кормлєнщиків»
- •Реорганізація системи феодальних імунітетів та відміна тарханів Стоглавим собором 1551 р.
- •Введення земських органів самоуправління
- •Воєводи
- •Виникнення та еволюція абсолютної монархії в Росії: 2-га пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Суспільний лад
- •Політичний лад
- •Правова система.
- •Систематизація права.
- •Джерела права
- •Соборне Уложення 1649 року
- •Акти Земських соборів
- •Інститути цивільного та кримінального права
- •Судовий процес
- •Реформи Петра і
- •Обласна реформа 1708-1710 рр. (губернії – провінції – повіти)
- •Втрата Ратушею значення центральної фінансової установи
- •Ліквідація обласних приказів
- •Сенат (1711р.). Ближня канцелярія (1699р.). Консилія міністрів.
- •Зміни у складі Сенату за рахунок президентів Колегій (1722 р.). Генерал-прокурор при Сенаті та прокурори в Колегіях. Головний магістрат (1720р. ) і Синод (1721р.).
- •Ліквідація «земських ізб».
- •Міська реформа, міські магістрати
- •1719Р. – зміни в структурі обласних адміністрацій (провінція замість губернії).
- •Указ про єдиноспадкування 1714 р. (стирання різниці між вотчиною і маєтком, введення майорату задля запобігання подрібнення землеволодінь). «Табель про ранги» 1722р.
- •Перепис населення 1718р. Та його наслідки:
- •Указ 1721р. Про посилення штрафів за утримання селян-втікачів.
- •Митний тариф 1724р.
- •Указ 1722р. Про об’єднання в цехи
Правова система.
Інтенсивний розвиток права, збільшення ролі царського законодавства. Цар приймав законодавчі акти разом з Боярською думою або Земським собором, але поступово зростала кількість і значущість так званих іменних царських указів, які цар приймав одноосібно. Розвивалася нормотворча діяльність приказів із підвідомчих питань.
Систематизація права.
У Судебнику 1550 р. був вироблений і закріплений принцип наступної систематизації нормативних актів, що не ввійшли до судебників. Нові укази стосовно діяльності того чи іншого приказу повинні були „приписуватися" до діючого судебника. Внаслідок цього з'явилися уставні книги приказів. Одна з перших — Уставна книга Розбійного приказу (1555-1556рр.), яка містить норми кримінального права і процесу, що засвідчує посилення каральної політики й інквізиційну форму процесу.
З 1616 р. розпочато вироблення нової Уставної книги Розбійного приказу. До неї ввійшли положення Уставної книги 1555-1556 рр. і нові укази про норми кримінального та процесуального права. Зміни характеру вотчинного і помісного землеволодіння засвідчує Уставна книга Помісного приказу (1626-1648). Вона містила спеціальне Уложення про вотчини і помістя 1636 р.
Соборне уложення 1649 р. — кодекс, який визначив правову систему Росії (див. далі).
Джерела права
Джерелами загальноросійського права в XV – XVІІ ст. були царське законодавство (головні, указні, духовні грамоти, укази), “приговори” Боярської думи, постанови Земських соборів, приказів. Створюються загальноросійські кодекси: Судебники, Соборне Уложення, указні (статутні) книги, в яких систематизувались норми Судебників: статутна книга Розбійного приказу, статутні книги Помістного і Земського приказів.
Соборне Уложення 1649 року
Соборне уложення 1649 р. — кодекс, який визначив правову систему Росії. Для складення проекту збірника була створена спеціальна комісія на чолі з князем М.Одоєвським. Проект обговорювали на Земському соборі, 1649 р. його затвердив цар. Соборне уложення — перший друкований звід законів Росії. Він складався з 25 розділів і 967 статей, зміст яких відбиває важливі процеси у суспільно-політичному житті Росії XVII ст. Зокрема, в спеціальному розділі (Суд про селян) законодавчо закріплено повне закріпачення селян.
У Соборному уложенні спеціально не виділялося кримінальне право, а основна увага зосереджувалась на описі конкретних складів злочинів. Кримінальне право середини XVII ст. акцентувало на системі покарань, які ставали все жорсткішими (і смертна кара). Прості види смертної кари – відрубування голови, повішання, втоплення. До кваліфікованих належало закопування живим у землю (до дружини, яка вчинила вмисне вбивство чоловіка), спалення, залиття горла розплавленим оловом або свинцем, четвертування, колесування. Широко застосовувалися калічницькі кари — відрізували ніс, вухо, руку, били батогом і палицями. Кримінальне законодавство знало в'язницю і заслання. Штраф посідав уже незначне місце серед покарань.
В Соборному уложенні 1649 р. містився припис :"Правосуддя повинно здійснюватись справедливо".