Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Московська держава .doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
323.07 Кб
Скачать

Селяни (володільчеські і чорнотяглі; старожильці і новопорядчики; срібники, половники, бобилі).

Селяни. Сільське феодально-залежне населення до початку даного періодуйменувалося сиротами. У XIV ст. цей термін поступово витіснявся новим - "селяни" ("християни"), хоча в XV ст. вживається і стародавній - "смерди". Селянство поділялося на дві категорії -чорнотяглі і власницькі.Власницькі селяни жили на землях, що належатьпоміщикам і вотчинникам,чорнотяглі- на інших, невідданих якому-небудь феодалу. Ця друга категорія земель належалабезпосередньо князю. Отже,чорнотягліселяни жили вдоменіальних володіннях великих і удільних князів. XV ст. знаменується прикріпленням чорнотяглихселян до землі ізакріпаченням власницьких. Прикріплення чорносошних (чорнотяглих)до землі здійснювалося шляхом договорів між князями про неприйняття на свої землі чужих тяглих людей.Закріпачення– прикріплення селянина до певної вотчини,маєтку(до землі та її власника), позбавлення можливості вибирати собі пана, переходити від одного господаря до іншого.

З розвитком феодалізму феодали посилюють експлуатацію селян, але останні, маючи юридичну можливість переходити від одного власника до іншого, намагаються знайти краще місце. Зазвичай такими місцями були великі вотчини. У силу цього від селянських переходів страждали переважнодрібні феодали.якінайбільше прагнули до закріпачення селян. Організоване закріпачення почалося з того, що великі князі особливими грамотами закріплювали за власниками певні групи селян. Одними з перших були прикріпленістарожильці.

Старожильці- це люди,які здавна жилиу феодала і несли на його користь звичайні феодальні повинності, а такожповинності державі. Вони користувалися правом переходу від одного пана до іншого,але це все більше обмежується в XV ст.

Старожильцям протиставлялисяновопорядчики. Феодали охоче брали селян у свої вотчини. Найчастіше це були селяни, які втекли від інших феодалів. Новопорядчики звільнялися від державної повинності, а іноді і від феодальних повинностей. Новопорядчики отримували від вотчинника чи поміщика підмогу чи позику,мали право перейти від одного феодала до іншого, розплатившись зі своїм паном.Якщо новопорядчик багато років проживав на одному місці, він вважався старожильцем.

Наступну групу залежних людей становили срібники –люди, що взяли у феодалагроші в борг, ізобов'язані відпрацьовувати. Розплачуватися з такими боргами часто бувало важкочерезвисокі відсотки. Срібник до сплати боргуне міг піти від господаря.

Однією з груп залежних людей були половники. Вониорали панську землюна своїх конях, віддаючиполовину врожаю господарю. Це булибідняки, які не мали землі.

В кінці XV ст. – нова категорія залежних людей -бобилі. Бобилі отримували у феодалівжитло, інодіземлю(неоподатковану). Були бобирі, що жилина чорних землях. У цьому випадку вони залежали відселянської громади.

Судебник 1497 р. поклав початок загальному закріпаченню селян. Він встановив, що селяни можуть йти від своїх панів тільки вЮр'єв день(26 листопада), за тиждень до нього і тиждень після нього. При цьому селянин повинен був сплатити певну суму –«літнє».

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.