- •Етапи створення Російської централізованої держави і її правової системи (хіv – початок хvІст.): Умови і підстави процесу централізації
- •Еволюція спадкування вотчин і владних прав, хронологія та джерела великокняжої влади (обґрунтування самодержавства). Хронологія історії взагалі:
- •Суспільний лад. Феодали (служилі князі (княжата), бояри, слуги вільні і діти боярські, «слуги під двірським»).
- •Селяни (володільчеські і чорнотяглі; старожильці і новопорядчики; срібники, половники, бобилі).
- •Холопи (великі, повні і докладні; страдники); кабальні люди.
- •Міське населення (жителі дитинцю; слободок і дворів в межах міста; торгово-ремісничого посаду. Проблема чорних і білих слободок).
- •Державний лад: Великий князь.
- •Феодальні з’їзди.
- •Палацово-вотчинна система управління (відомство двірського і путі; великокнязівська скарбниця, палацова канцелярія; чини палацу – дяки; перехід до приказної системи).
- •Управління містами (городчики – принцип заміщення посади та повноваження; городові прикажчики).
- •Джерела права:
- •Право власності (вотчини і маєтки)
- •Зобов’язальне право за Судебником 1497 р.
- •Кримінальне право
- •Майнові злочини
- •Злочини проти особи
- •Спадкове право
- •Злочини і покарання
- •Процес. Нова форма процесу – розшук
- •Станово-представницька монархія в Росії (середина хvі – середина хvіі століття)
- •Суспільний лад. Феодали.
- •Феодально-залежне населення.
- •Державний лад
- •Боярська дума
- •Земські собори
- •Остаточний перехід від палацово-вотчинної до приказної системи управління
- •Зміни в системі місцевого управління
- •Губні органи в складі губного старости і цілувальників замість намісників-«кормлєнщиків»
- •Реорганізація системи феодальних імунітетів та відміна тарханів Стоглавим собором 1551 р.
- •Введення земських органів самоуправління
- •Воєводи
- •Виникнення та еволюція абсолютної монархії в Росії: 2-га пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Суспільний лад
- •Політичний лад
- •Правова система.
- •Систематизація права.
- •Джерела права
- •Соборне Уложення 1649 року
- •Акти Земських соборів
- •Інститути цивільного та кримінального права
- •Судовий процес
- •Реформи Петра і
- •Обласна реформа 1708-1710 рр. (губернії – провінції – повіти)
- •Втрата Ратушею значення центральної фінансової установи
- •Ліквідація обласних приказів
- •Сенат (1711р.). Ближня канцелярія (1699р.). Консилія міністрів.
- •Зміни у складі Сенату за рахунок президентів Колегій (1722 р.). Генерал-прокурор при Сенаті та прокурори в Колегіях. Головний магістрат (1720р. ) і Синод (1721р.).
- •Ліквідація «земських ізб».
- •Міська реформа, міські магістрати
- •1719Р. – зміни в структурі обласних адміністрацій (провінція замість губернії).
- •Указ про єдиноспадкування 1714 р. (стирання різниці між вотчиною і маєтком, введення майорату задля запобігання подрібнення землеволодінь). «Табель про ранги» 1722р.
- •Перепис населення 1718р. Та його наслідки:
- •Указ 1721р. Про посилення штрафів за утримання селян-втікачів.
- •Митний тариф 1724р.
- •Указ 1722р. Про об’єднання в цехи
Перепис населення 1718р. Та його наслідки:
У 1716–1718рр. проведений другий перепис населення для встановлення точної кількості тяглового населення.
фінансове значення: указом Петра I від 18 листопада 1718 року був встановленийподушний податок.Податок був введений після закінчення перепису в 1724 році, замість подвірного ів зв’язку з ним оброчний податок з державних селян, який був платежем казьонних селян за користування землею.
Сплата подушного податку, який ішов на утримання армії, лягала населян.Його сплачувало все чоловіче населення країни, крім дворян, духовенства іосіб на державній службі. Існував до кінця XIX ст.
Введення подушного податку дозволило збільшити поповненняподатків в 2–2,5 раза. Подушний податок в Європейській частині Російської імперії збирався до 1887 року, а в Сибірі – до 1899 року. Введення подушного податку негативновідбилося на податному населенні, хоча це і сприяло стабілізації фінансової сфери держави. Подушне оподаткування прив’язувало селянський труд до землі.ВXVIIIст.площа орних земель збільшиласяпорівняно з минулими роками.
У перші ж роки застосування системи подушного податку були встановлені недоліки, які приводили до великих недоїмок. Томув1725 р.Катерина II знизила ставку подушного податку.
Протене бралася до уваги різниця в доході залежно від місцевості і галузей. Він накладався на умовно лічильну одиницю(ревізську душу).Розрахунок податку носив умовний характер.Не враховувалисясмерть, народження, переїзди, рекрутські набори, перехід селян на роботу заводів. Це впливало на кількістьосіб, які повинні сплачувати податок.
Паралельно з подушним податком виникає оброчний збір. З1810 року, він став називатися оброчним податком.
соціальне
1. Після перепису кріпаками навічно стали ті, на кого раніше кріпацтво не поширювалось.
Холопи(=селяни), посаджені на землю (страдники) ‑ впровадження барщини. До цього для феодально залежного населення не на території домену існувала оброчна система податків. Населення поділялось на населення міста і білих та чорних слободок. Існувала велика конкуренція та суперечка між населенням білих і чорних слободок. 1649 рік – Соборне уложення поклало кінець цій боротьбі – усі слободки стали чорними.
а) вільні і гулящі люди (козаки, діти священиків, наймані робітники, жебраки, бродяги, скоморохи) не несли державних повинностей. У другій половині XVIIв. на середній і нижній Волзі збиралися посадські люди з міст. Такі "гулящі люди" продавали свою робочу силу.
б) холопи, які могли стати особисто вільними після смерті пана; в містах та сільській місцевості жило значне число рабів-холопів.
2. Засновано розряд державного селянства – подушне поміщицькі селяни, посадські люди, купці сплачували від 70 до 80 коп.; козаки, державні селяни та міщани по 1 крб. 20 коп. з кожної душі, які окрім подушної податі сплачували оброк державі, а не приватному феодалу або монастирю.
поліцейське – введення паспортів для селян. Державу, яка виникла на початку XVІІІ ст. називають “поліцейською”, бо держава прагнула втручатися у життєві дрібниці. Укази першої чверті XVІІІ ст. наказували населенню, коли гасити світло, які танці танцювати, брити чи не брити бороди. Створюються органи поліцейського управління. 1718 р. в Петербурзі була запроваджена посада генерал-поліцмейстера. Окремими вулицями завідували старости. Кожний десяток дворів контролювався десятським.