27. Критерії відокремлення галузей міжнародного права.

Галузь міжнародного права є особливою підсистемою системи міжнародного права, найбільшим компонентом його структури.

Галузь міжнародного права — комплекс однорідних норм певного функціонального призначення.

Відповідно, традиційно галузі права виділяють за подібністю функцій, які здійснюють норми, що до неї входять.

У системі міжнародного права розрізняють основні, профільні, традиційні і комплексні галузі.

До основних галузей належать право міжнародних договорів, дипломатичне право, закони та звичаї війни, а останнім часом і право міжнародних організацій.

Профільна галузь є всеосяжним масивом норм регулювання конкретного виду міжнародних відносин. Профільним для міжнародних морських зносин є міжна­родне морське право, для співробітництва у сфері повітря­них сполучень — міжнародне повітряне право, в дипло­матично-консульських відносинах — право зовнішніх від­носин, у діяльності міждержавних організацій — право міжнародних організацій та ін.

Під традиційними галузями часто мають на увазі ті га­лузі, які склалися ще в так званому класичному («старому») міжнародному праві: дипломатичне право, право міжнародних договорів, міжнародне морське право тошо.

Для комплексних галузей міжнародного права харак­терне інтегральне, «міжгалузеве» регулювання складноструктурованих міжнародних відносин. Комплексні галузі є особливими асоціаціями норм права, які можуть функціо­нувати у сфері суміжних об'єктів правового регулювання.

28. Критерії відокремлення інститутів мп

Міжнародно-правові інститути - більш дрібні елементи правової системи, що є структурними компонентами галузей міжнародного права і являють собою групу міжнародних норм, що регламентують більш-менш однорідні відносини.

Як особливий відокремлений комплекс (сукупність) норм міжнародного права інститут регулює певний вид (підвид) міжнародних відносин відповідної галузі. Іноді інститути регулюють міжгалузеву сферу відносин. У такому разі вони не є складовими певної галузі і функціонують як міжгалузеві, прикордонні інститути.

Відносини, що становлять предмет регулювання інституту, хоча й відрізняються якісною своєрідністю, що дозволяє вичленувати їх з маси інших, «не дотягуються» до статусу галузевих. Через те ми маємо змогу виділяти саме інститути.

Прикладами можуть служити інститут громадянства в гуманітарному праві, інститут дійсності договорів у праві міжнародних договорів тощо.

Міжнародно-правові інститути не слід плутати з загальносистемними інститутами права.

Загальносистемні інститути міжнародного права — це особлива сукупність норм, покликаних забезпечити стїйкість системи права. У системі міжнародного права вони є тим ядром, навколо якого формуються галузі міжнародного права. До таких інститутів належать інститут міжнародної правосуб'єктності, інститут міжнародної правотворчості, інститут застосування норм міжнародного права тощо.

Хоча окремі науковці ототожнюють загальносистемні та звичайні інститути, насправді це принципово різні поняття.