67. Поняття міжнародного космічного права

Міжнародне космічне право як відносно нова галузь міжнародного права — це сукупність міжнарод­но-правових принципів і норм, які встановлюють ре­жим космічного простору та небесних тіл і регулюють відносини, суб'єктами яких виступають держави, а та­кож міжнародні організації і комерційні фірми у зв'яз­ку з дослідженням і використанням Космосу.

Формування світового правопорядку космічної ери було пов'язано передусім зі становленням принципів дослідження і використання космічного простору. Виникнення і розвиток цих принципів базувалися на розумінні світовою громад­ськістю, насамперед наддержавами та індустріальне розви­нутими країнами тих років, того, що освоєння Космосу одни­ми державами не повинно відбиватися на інтересах і сувере­нітеті інших. Перші запуски космічних кораблів відбувалися в обстановці формування галузевих міжнародно-правових принципів, таких як принципи свободи дослідження і вико­ристання космічного простору, непоширення державного су­веренітету на космічний простір, заборони національного присвоєння космічного простору.

З самого початку космічної діяльності було зрозуміло, що "використання Космосу у військових цілях являє собою ні з чим не порівнянну небезпеку". От чому вже у 1957 р. Генеральна Асамблея ООН закликала укласти міжнародну конвенцію про роззброєння й водночас створити систему міжнародного контролю, покли­кану забезпечити запуск об'єктів у космічний простір суто в мирних цілях.

Завдяки багаторічній діяльності багатьох юрис­тів і міжнародних організацій, комітетів і робочих органів ООН у 1966 р. Генеральна Асамблея прийняла До­говір про принципи діяльності держав у галузі дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та ін­ші небесні тіла. Основні з га­лузевих принципів міжнародного космічного права, що міс­тяться у договорі, підкреслюють, що дослідження і використання космічного простору є надбанням усього людства; кос­мічний простір відкритий для всіх країн на основі рівності і відповідно до міжнародного права; держави несуть міжна­родну відповідальність за національну діяльність у Космосі; космічна діяльність проводиться в інтересах підтримання міжнародного миру і безпеки, а також розвитку міжнародно­го співробітництва і взаєморозуміння тощо. Договір про Космос набрав чинності 10 жовтня 1967 р. Цю дату справед­ливо вважають днем народження міжнародного космічного права.

67. Джерела міжнародного космічного права

Космічний простір — це недержавна (міжнародна) територія, юридичний статус і правовий режим якої визначаються міжнародним правом. В основі правового режиму космічного простору лежать вироблені в рамках ООН або під її егідою міжнародні універсальні договори. У їхньому числі: Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 року; Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, 1975 року; Угода про діяльність держав на Місяці й інших небесних тілах, 1979 року. Такими договорами є також: Угода про врятування космонавтів, повернення космонавтів і повернення об'єктів, запущених у космічний простір, 1968 року; Конвенція про міжнародну відповідальність за збитки, завдані космічними об'єктами, 1972 року.

До числа джерел міжнародного космічного права універсального характеру належать також договори, що частково регулюють і космічну діяльність. Це, наприклад, Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі і під водою, 1963 року; Конвенція про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, 1977 року. Крім того, до джерел міжнародного космічного права належать міжнародні договори двостороннього характеру. Так, у 1963 році між СРСР і США була укладена джентльменська угода про нерозміщення в космічному просторі будь-яких об'єктів із ядерною зброєю й іншими засобами масового знищення. Загальне значення цієї угоди було підтверджено в резолюції Генеральної Асамблеї ООН. У 1998 році Російська Федерація, СІЛА, країни, що входять у Європейське космічне агентство, Японія і Канада уклали угоду про створення міжнародної космічної станції.