86. Принципи міжнародного економічного права

Принципи міжнародного економічного права за своєю юридичною природою засновуються і випливають зі змісту основних принципів сучасного міжнародного права. Найбільш наочно це виявляється при аналізі таких принципів, як принцип суверенної рівності держав, принцип співробітництва держав, принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань, принцип невтручання у внутрішні справи держав та ін. Поряд із цими загальними принципами, з огляду на специфіку галузі, в міжнародному економічному праві сформульовані і спеціальні принципи, що сприяють розвитку світового економічного співробітництва. До них належать: - принцип невід'ємного суверенітету держав над їхніми природними ресурсами й економічною діяльністю; - принцип свободи вибору форм і способів організації зовнішньоекономічних зв'язків; - принцип неприпустимості будь-яких форм економічної дискримінації; - принцип рівності і взаємної вигоди держав; - принцип розвитку взаємовигідного співробітництва у сфері торгівлі, економіки, науки і техніки; - принцип найбільшого сприяння; - принцип національного режиму; - принцип взаємності.

92. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин

Договірно-правовий механізм являє собою систему міжнародних угод, за допомогою яких здійснюється розвиток відносин в МЕП. Основним джерелом МЕП є багатосторонні та двосторонні договори, що регламентують різні аспекти економічних відносин. Вони в основному укладаються на двосторонній основі. Можна виділити також угоди про економічну, промислову і наукову співпрацю. Вони визначають загальні напрямки і сфери співпраці, а також містять зобов’язання держав сприяти співпраці між фіз. та юр. особами держав, що домовляються. Прикладом універсального договору в сфері міжнародної торгівлі є Генеральна угода по тарифам і торгівлі (ГАТТ) 1947 року. В якості джерел також є багатосторонні договори про створення економічних організацій (наприклад, Бреттон-Вудські угоди про створення МВФ та МБРР). Сюди ж відносяться конвенції, спрямовані на уніфікацію правових норм, що регулюють приватно-правові відносини ек сфері.

Основу інституційного механізму в МЕП складають міжнародні економічні організації. Особливо слід враховувати ті акти, які приймають такі організації. МЕОРГ умовно поділяють на 2 групи: 1. організації, які своєю діяльністю охоплюють всю сферу ек відносин; 2. організації, що функціонують в межах окремих підгалузей МЕП. ООН – головна організація, що належить до 1-ї групи. Розвитком міжнародної економічної співпраці займаються два центральних органи ООН: ГА і Ек та Соц Рада (ЕКОСОР). ГА організовує дослідження і дає рекомендації державам з метою сприяння мн ек співпраці. ЕКОСОР здійснює координацію діяльності всіх органів і установ в ек сфері, а також спец установ ООН, серед яких треба виділити ООн з пром. розвитку. Остання координує всю д-ть с-ми ООН в сфері промисл. розвитку з метою прискорення індустріалізації країн, що розвиваються.

Останній найважливіший елемент інституційного механізму МЕВ на універсальному рівні є Світова Організація Торгівлі (СОТ).

Також необхідно враховувати наявність інституційного механізму на регіональному рівні. Тут можна виділити утворення зон вільної торгівлі (Європейська асоціація вільної торгівлі, Північно-Американська асоціація вільної торгівлі), митних союзів (БЕНІЛЮКС), економічної інтеграції (ЄС).