- •1. Поняття міжнародного права
- •Міжнародне право та міжнародні відносини
- •3. Об'єктивна необхідність існування міжнародного права.
- •4. Сутність та характерні риси мп
- •5. Міжнародне публічне та міжнародне приватне право.
- •6. Міжнародний провапорядок
- •7. Походження терміну мп
- •8. Мічце міжнародного права в міжнародній нормативній системі.
- •0. Характеристики сучасного міжнародного права
- •1.Природа юридично обов’язкової сили мп
- •13. Періодизація історії мп
- •14. Стародавнє мп
- •15. Середньовічне мп.
- •16. Класичне мп
- •18. Міжнародне право з 1919 р. До створення оон.
- •19. Сучасне мп.
- •20. Виникнення мп.
- •21. Історія науки мп:основні етапи та наукові школи
- •22. Поняття джерела міжнародного права. Міжнародний договір
- •23.Види джерел мп.
- •24.Загальні принципи права
- •25.Поняття системи міжнародного права.
- •3.1. Співвідношення системи і структури міжнародного права
- •3.2. Система галузей, інститутів та норм міжнародного права
- •3.3. Види галузей системи міжнародного права
- •Внутрішньосистемна організація міжнародного права.
- •Критерії відокремлення галузей міжнародного права.
- •28. Критерії відокремлення інститутів мп
- •29. Загальносистемні інститути мп
- •30. Основні принципі міжароднго права в його системі
- •31. Міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права
- •32. Міжнародний звичай як універсальне джерело міжнародного права.
- •33. Формування міжнародно-правового звичаю.
- •34.Поняття допоміжних засобів для визначення міжнародно-правових норм
- •35 Значення рішень міжнародних організацій для формування норм міжнародного права
- •36. Співвідношення системи та структури міжнародного права.
- •Поняття норми міжнародного права.
- •38. Класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття імперативних норм загального міжнародного права – jus cogens.
- •Концепція норм „м’якого права” (soft law).
- •40. Концепція „м”якого права” у доктрині мп
- •41.Ієрархія норм міжнародного права
- •42.Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права
- •43. Поняття, джерела та функції основних принципів міжнародного права.
- •44. Принцип заборони застосування сили або загрози силою
- •45.Принцип мирного врегулювання спорів
- •Принцип суверенної рівності держав.
- •Принцип невтручання.
- •Принцип територіальної цілісності держав.
- •Принцип непорушності державних кордонів.
- •51. Принцип рівноправ'я і права народу розпоряджатися власною долею
- •53. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань
- •54. Взаємозв’язок міжнародного і внутрішньодержавного права
- •54. Взаємозв’язок міжнародного і внутрішньодержавного права
- •55. Теорії співвідношення міжнародного і національного права
- •56. Поняття і суть узгодження міжнародного і внутрішньодержавного права. Обов'язок держави узгоджувати норми внутрішньодержавного права з нормами міжнародного права.
- •57.Міжнародне право про співвідношення його норм із нормами внутрішнього права
- •58. Роль внутрішньодержавного права у функціонуванні міжнародного права
- •59. Правова система України та міжнародне право
- •60. Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності
- •61 Поняття та види суб’єктів мп.
- •62 Держава як суб’єкт мп.
- •63. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
- •64. Міжнародна правосуб'єктність народу, нації.
- •65. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень.
- •66.Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи
- •67. Визнання держав та інших суб’єктів мп. Визнання держав
- •Визнання урядів
- •Інші види визнання
- •68. Поняття, форми і способи визнання.
- •70. Правонаступництво в мвах. Підстави правонаступництва. Поняття правонаступництва
- •71. Правонаступництво щодо міжнародних договорів.
- •72. Правонаступництво щодо державної власності.
- •73. Правонаступництво щодо державних архівів.
- •74. Правонаступництво щодо державних боргів.
- •75. Особливості правонаступництва України та інших держав після припинення існування срср.
- •76. Теорія континуїтету та її застосування.
- •77. Поняття та юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •78. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
- •79. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •80. Поняття, типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
- •81. Міжнародне правопорушення та його ознаки.
- •82. Класифікація міжнародних правопорушень.
- •Поняття права міжнародних договорів
- •2. Джерела та кодифікація права міжнародних договорів
- •3. Поняття міжнародного договору
- •4. Класифікація міжнародних договорів
- •5. Структура, мови та назва міжнародних договорів
- •6. Повноваження при укладенні міжнародних договорів
- •7. Підготовка та прийняття тексту договору
- •8. Встановлення автентичності тексту міжнародного договору
- •10. Застереження до міжнародних договорів
- •11. Депозитарій та його функції
- •12. Реєстрація та опублікування міжнародних договорів
- •13. Набуття міжнародним договором чинності та його тимчасове застосування
- •14. Застосування міжнародних договорів у часі, просторі та за суб’єктами
- •15. Міжнародні договори та треті держави (міжнародні організації)
- •16. Застосування попередніх та нових міжнародних договорів, укладених з одного і того ж питання
- •17. Тлумачення міжнародних договорів
- •18. Недійсність міжнародних договорів
- •19. Припинення дії міжнародного договору
- •20. Новації (зміни до) міжнародних договорів
- •21. Забезпечення виконання міжнародних договорів
- •22. Громадянство як інститут конституційного та міжнародного права
- •23. Набуття громадянства та його втрата
- •25. Подвійне громадянство та безгромадянство
- •26. Статус іноземців і міжнародне право
- •27. Біженці та вимушені переселенці
- •28. Право притулку
- •29. Правові засади співробітництва держав у сприянні і розвитку поваги до прав людини
- •30. Універсальні механізми захисту прав людини
- •31. Регіональні механізми захисту прав людини
- •32. «Гуманітарна інтервенція» та міжнародне право.
- •33. Поняття та види території згідно з міжнародним правом
- •34. Поняття територіального верховенства
- •35. Склад державної території
- •36. Теорії юридичної природи державної території
- •37. Поняття, види та правовий режим державних кордонів
- •38. Підстави для зміни державних кордонів відповідно до сучасного міжнародного права
- •39. Міжнародні сервітути
- •40. Головні принципи правового режиму міжнародних рік
- •41. Території з особливим правовим режимом
- •42. Правові питання території України
- •43. Класифікація територій за їхнім правовим режимом
- •44. Поняття державної території та її складові
- •45.Правові підстави і способи територіальних змін
- •46. Державні кордони
- •47. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень
- •Юридичний статус і правовий режим Арктики
- •49. Міжнародно-правовий статус Антарктики
- •50. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •51. Міжнародно-правові статус і режим внутрішніх вод
- •52. Міжнародно-правові статус і режим територіального моря
- •53. Прилегла зона та її правовий режим
- •54. Міжнародно-правові статус і режим виключної економічної зони
- •Міжнародно-правові статус і режим відкритого моря
- •56. Делімітація, міжнародно-правові статус та режим континентального шельфу
- •57. Концепція «спільної спадщини людства» в міжнародному морському праві. Правовий статус і режим Району
- •Статус морських суден та екіпажів
- •Правовий статус повітряного простору
- •61. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу
- •62. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень
- •63. Міжнародний аеропорт. Правове регулювання діяльності авіапідприємств
- •Правове регулювання комерційної діяльності в міжнародних повітряних сполученнях. „Свободи повітря”
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
- •66. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації
- •Поняття міжнародного космічного права
- •Джерела міжнародного космічного права
- •Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл
- •Правовий статус космічних апаратів і екіпажів
- •Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами
- •Проблеми делімітації космічного простору і варіанти її вирішення
- •Правові аспекти дистанційного зондування Землі
- •Критерії правомірності міжнародного безпосереднього телевізійного віщання
- •Міжнародно-правові форми мирного дослідження і використання космічного простору
- •76. Співробітництво держав у рамках міжурядових космічних організацій
- •Поняття, функції та принципи права зовнішніх зносин
- •Система органів зовнішніх зносин
- •Дипломатичне право
- •Консульське право
- •81. Право спеціальних місій
- •Дипломатичне право міжнародних організацій
- •Поняття і розвиток права міжнародних організацій
- •84.Сучасна система міжнародних організацій, їх типи і види
- •Ознаки міжнародних міжурядових організацій як суб’єктів міжнародного права
- •Регіональні та субрегіональні організації
- •Європейські регіональні міжнародні організації
- •Міжнародні конференції
- •Поняття та джерела міжнародного економічного права
- •Принципи міжнародного економічного права
- •92. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин
- •93. Суб’єкти міжнародного економічного права
- •94. Примусові заходи в міжнародних економічних відносинах
- •95. Проблема встановлення нового міжнародного економічного порядку і створення системи міжнародної економічної безпеки
- •96. Гатт 1947 р. Як квазіміжнародна організація
- •Світова організація торгівлі: створення, членство, функції, структура
- •Міжнародні торговельні договори системи сот (сот)
- •99. Зміст і особливості гатт 1994 р.
- •100. Договори, суміжні з гатт
- •Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс)
- •Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (тріпс)
- •103. Врегулювання спорів в рамках сот
- •Історія і сучасна система правових гарантій міжнародної безпеки
- •Види законного застосування сили в сучасному міжнародному праві
- •Проблеми реалізації принципу незастосування сили чи загрози силою
- •Міжнародно-правові питання боротьби з міжнародним тероризмом
- •Універсальна система колективної безпеки за Статутом оон. Рада Безпеки
- •Повноваження регіональних організацій в сфері міжнародної безпеки
- •Міжнародні організації з проблем європейської безпеки
- •Основні міжнародні угоди в сфері роззброєння
- •112. Міжнародно-правові і національно-правові гарантії безпеки України
- •Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного права
- •Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Гааги”
- •Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Женеви”
- •Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- •Заборонені засоби і методи ведення воєнних дій
- •Особи, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права
- •Роль Міжнародного комітету Червоного Хреста у збройних конфліктах
- •120. Реалізація та імплементація норм міжнародного гуманітарного права
- •121. Правові засади здійснення міжнародних миротворчих операцій оон
- •122. Поняття та джерела міжнародного кримінального права
- •123. Міжнародні злочини. Відповідальність за злочини проти людства
- •124.Поняття та види злочинів міжнародного характеру
- •125. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc. Міжнародний кримінальний суд
- •126. Правова допомога у кримінальних справах
- •127. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •128. Поняття міжнародного спору
- •129. Система мирних засобів вирішення міжнародних спорів
- •Універсальні та регіональні механізми врегулювання міжнародних спорів
- •131. Міжнародний судовий і арбітражний розгляд
- •134. Розгляд спорів міжнародним судом оон
82. Класифікація міжнародних правопорушень.
В українській науці міжнародного права міжнародно-правові порушення за характером наслідків та ступеням небезпечності поділяють на три основні види: найтяжчі міжнародні злочини; серйозні міжнародні правопорушення; ординарні міжнародні правопорушення.
Ординарні міжнародні правопорушення випливають з недодержання умов партикулярних норм міжнародного права. Вони зачіпають інтереси окремих держав і народів. Для них характерно відсутність зафіксованих ознак, так як вони виводяться в кожному конкретному випадку з відповідних міжнародних зобов'язань. Вони завжди мають локальний, партикулярний характер. Шкода розповсюджується лише на потерпілу державу.
Приклади: невиконання або неналежне виконання міжнародних договорів в галузі економічного, науково-технічного, культурного і т.п. співробітництва.
Серйозні міжнародні правопорушення зачіпають інтереси всього міжнародного товариства. Безпосередньо не ставлять під загрозу мир і безпеку держав і народів, але впливають на їх стабільність. Як правило такі правопорушення охоплюють цілу галузь міжнародного права і зривають виконання багатосторонніх міжнародних угод із значною кількістю учасників.
Приклади: отруєння радіоактивними речовинами повітряного, морського і космічного простору (заборонено Договором 1963 р. про заборону випробовування ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі і під водою і Договором 1967 р.), поширення ядерної зброї (всупереч Договору 1968 р. про нерозповсюдження ядерної зброї і відповідно поновлених в договірному порядку міжнародних зобов'язань) тощо.
Найтяжчі міжнародні злочини - це такі міжнародні правопорушення, які ставлять під загрозу знищення існуючий міжнародний порядок, зачіпають права і інтереси всього світового товариства, як правило, здійснюються з неправомірним застосуванням збройних сил, інших неправомірних примусових заходів, ставлять під загрозу існування держави тощо. При найтяжчих міжнародних правопорушеннях їх ознаки мають чітке міжнародно-правове визначення. Найтяжчі міжнародні правопорушення завжди порушують основні принципи міжнародного права.
В силу об'єму негативних наслідків при найтяжчих міжнародних злочинах, їх небезпеки для світового товариства, їх ще називають злочинами проти людства.
В Статуті Нюрнберзького міжнародного воєнного трибуналу (ст. 6) і Статуті Токійського міжнародного воєнного трибуналу (ст. 5) зроблено узагальнену класифікацію злочинів проти людства на три групи:
1. Злочини проти миру: планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни або війни на порушення міжнародних договорів, угод чи запевнень, участь у загальному плані чи змові, спрямованих на здійснення будь-яких із згаданих вище дій.
Такі злочини прямо заборонені Паризьким пактом 1928 р. (пакт Бріана Келлога), Статутом ООН, резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 3314 (ХХЕХ) від 14 грудня 1974 р. "Визначення поняття агресія", іншими міжнародно-правовими актами.
2. Воєнні злочини: порушення законів та звичаїв війни, зокрема, вбивства, знущання, вивезення в рабство чи з іншою метою цивільного населення окупованої території; вбивства військовополонених чи знущання над ними; вбивства заручників; пограбування громадської або приватної власності; безглузде руйнування міст і сіл; руйнування, не виправдане воєнною необхідністю, та інші злочини.
Кваліфікація категорій воєнних злочинів міститься в Гаазьких конвенціях 1907 р. про закони і звичаї війни, Женевському протоколі 1925 р. про заборону хімічної і бактеріологічної зброї, Женевських конвенціях 1949 р. про захист жертв війни і Додаткових протоколах (І і II) до них, Гаазькій конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту тощо.
3. Злочини проти людяності: вбивства, знищення, перетворення на рабів, заслання та інші жорстокості, вчинені щодо цивільного населення; переслідування з політичних, расових релігійних мотивів з метою здійснення або у зв'язку з будь-яким злочином, незалежно від того, були ці дії порушенням внутрішнього права країни, де їх було вчинено чи ні. Найнебезпечнішими злочинами проти людяності є:
а) геноцид - дії що чиняться з наміром знищити цілком або частково національну, етнічну, расову або релігійну групу шляхом вбивства членів такої групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень або спричинення розумового розладу членів такої групи; навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на цілковите або часткове фізичне її знищення; заходи, розраховані на те, щоб запобігти дітородінню у середовищі такої групи; насильна передача дітей з однієї групи в іншу (Конвенція 1948 р. про попередження злочину геноциду і покарання за нього);
б) злочини колоніалізму: колоніальні анексія, позбавлення незалежності, збройних захват тощо;
в) екоцид - злочинний вплив на навколишнє середовище, який викликає незворотні зміни, зникнення фауни і флори, загибель людей;
г) збройні втручання, позбавлення держави незалежності та ін.
Комісія міжнародного права в проекті статей про міжнародну відповідальність запропонувала іншу класифікацію міжнародних правопорушень: "Ст. 19. Міжнародні злочини і правопорушення:
Діяння держави, яке порушує міжнародне зобов'язання, є міжнародним протиправним діянням, незалежно від об'єкту порушеного зобов'язання.
Міжнародне протиправне діяння, яке виникло в результаті порушення державного міжнародного зобов'язання, настільки основоположною для забезпечення життєво важливих інтересів міжнародного товариства, що його порушення розглядається як злочин міжнародним товариством в цілому, складає міжнародний злочин.
З дотриманням п.2 і у відповідності з діючими нормами міжнародного права міжнародні злочини можуть, зокрема, виникати внаслідок:
а) тяжкого порушення міжнародних зобов'язань, яке має основоположне значення для забезпечення міжнародного миру і безпеки, такого, як зобов'язання, яке забороняє агресію;
б) тяжкого порушення міжнародного зобов'язання, яке має основоположне значення для забезпечення права народів на самовизначення, такого як зобов'язання, яке забороняє встановлення чи збереження силою колоніального панування;
с) тяжкого і масового порушення міжнародного зобов'язання, яке має основоположне значення для захисту людської особистості, таких, як зобов'язання, які забороняють рабство, геноцид, апартеїд;сі) тяжкого порушення міжнародного зобов'язання, яке має основоположне значення для захисту навколишнього середовища, такого як, зобов'язання, яке забороняє масове забруднення атмосфери або морів.
4. Будь-яке міжнародне-протиправне діяння, яке не складає міжнародного злочину у відповідності з п.2, є міжнародним правопорушенням".