67. Визнання держав та інших суб’єктів мп. Визнання держав

Нові держави утворюються в наслідок:

об'єднання однієї держави з іншою;

відокремленням частини або частин держави, які утворюють нові держави, поділ держави на декілька самостійних держав з припиненням існування попередньої.

В міжнародному праві існують дві теорії визнання держав - конститутивна і декларативна.

Конститутивна теорія: "політичний акт визнання є попередньою умовою існування юридичних прав нової держави". Саме акт визнання іншими державами створює нову державу, породжує і забезпечує її міжнародну правосуб'єктність. Визнання нової держави, яка додержує умов державності, має бути правовим обов'язком. Таке визнання може мати виключно правові наслідки.

Декларативна теорія: "визнання є лише декларацією, що констатує існуючий факт виникнення нового суб'єкта мп. Держава здобуває міжнародну правосуб'єктність внаслідок юридичного факту утворення, незалежно від визнання."

Арбітражна комісія, створена Міжнародною Конференцією по Югославії в 1991 р., проголосила, що «існування або зникнення держави є питанням факту», «результати визнання іншими державами є суто декларативними».

Визнання нових держав пов'язують з наявністю певних елементів державності:

• населення,

• території,

• політичної організації влади.

Європейське Співтовариство ухвалило Декларацію «Керівні принципи визнання нових держав у Східній Європі і Радянському Союзі», в якій міститься перелік вимог до держав, які визнаються.

Визнання держав забезпечує стабільні політичні й економічні стосунки і ефективне здійснення прав, що випливають із прав і обов'язків міжнародної правосуб'єктності.

Визнання урядів

Значення і правові наслідки визнання нового уряду відрізняються від визнання нової держави. Визнання уряду надає йому можливість репрезентувати державу в мвах.

Питання визнання уряду виникає лише в тому випадку, коли уряд здобуває владу іншим, аніж визначено в національному законодавстві, шляхом. В міжнародному праві існують такі доктрини щодо визнання урядів:

1. Доктрина законності: уряд, який приходить до влади в країні, є законним не в зв'язку з керуванням у країні де-факто, а в зв'язку з тим, чи відповідає його з'ява встановленому в такій державі правопорядку та конституційним нормам.

2. Доктрина Товару: невизнання урядів, які прийшли до влади шляхом державного перевороту, доки такий уряд не буде визнаний населенням своєї країни.

3. Доктрина Естрада: визнання нового уряду не потребує особливого акту з боку інших країн. Із виникненням нового уряду перед учасниками світового співтовариства повстає лише питання щодо вступу з таким урядом у дипломатичні зносини.

4. Доктрина «ефективного контролю»: ефективний контроль нового уряду над територією держави є основною вимогою у вирішенні проблеми його визнання.

В міжнародному праві також існує питання щодо визнання урядів у вигнанні. Таке визнання може бути лише в двох випадках:

1. Коли керівники уряду або кабінети в повному складі тимчасово покинули національну територію внаслідок кризи.

2. Коли одночасно з існуючим законним урядом держави формується новий уряд на тій же державній території або за кордоном. Означені новоутворення за певних обставин можуть бути визнані як уряди в майбутньому, але під час існування законного уряду, який здійснює ефективний контроль на всій території або більшої її частини, такі дії є втручанням у внутрішні справи держави.