35 Значення рішень міжнародних організацій для формування норм міжнародного права

Міжнародна (міждержавна) організація — це об'єднання держав, створене на основі міжнародного договору для виконання певних цілей, що має систему постійно діючих органів, які володіють міжнародною правосуб'єктністю, й засноване відповідно до міжна­родного права.

Нормой международного права можно считать правило, котороеудовлетворяет следующим требованиям: 1) регулирует отношения между субъектами международного права; 2) является обязательным для субъ­ектов международного права; 3) носит общий характер, т.е. не ограни­чено конкретным адресатом и конкретными ситуациями Правотворческий процесс международной организации включает деятельность, на­правленную на создание правовых норм, а также их дальнейшее совер­шенствование, изменение или отмену. Следует особо подчеркнуть, что никакая международная организация, в том числе и универсальная (на­пример, ООН, ее специализированные учреждения), не обладает "зако­нодательными" полномочиями.

Правотворческая деятельность международных организаций всегда носит специальную направленность и должна полностью согласовываться с целями такой организации

правотворчестве меж­дународных организаций: 1) правотворчество международной организа­ции правомерно только в том случае, если оно направлено на прогрес­сивное развитие международного права; 2) правотворчество в полном объеме присуще только тем международным организациям, которые обладают международной правосубъектностью; 3) международные орга­низации обладают правотворчеством в таких объеме и направлении, как это предусмотрено в их учредительных актах. В процессе создания норм, регулирующих отношения между государ­ствами, международная организация может выступать в различных ро­лях. В частности, на начальных фазах правотворческого процесса меж­дународная организация может: а) быть инициатором, выступающим с предложением о заключении определенного межгосударственного дого­вора; б) выступать как автор проекта текста подобного договора; в) созвать в дальнейшем дипломатическую конференцию государств с це­лью согласования текста договора; г) сама сыграть роль такой конфе­ренции, осуществляя согласование текста договора и его утверждение в своем межправительственном органе; д) после заключения договора вы­полнять функции депозитария; е) пользоваться определенными полномо­чиями в области интерпретации или пересмотра договора, заключенного при ее участии.

Международные организации играют значительную роль в формиро­вании обычных норм международного права. Решения этих организаций содействуют зарождению, становлению и прекращению норм обычая.

36. Співвідношення системи та структури міжнародного права.

У науці міжнародного права склалося, щонайменше, три підходи у визначенні системи міжнародного права.

Перший підхід характеризується побудовою системи міжнародного права за прикладом російської правової системи - система права складається з норм права, інститутів права (загальносистемні інститути; галузеві інститути), підгалузей права (підгалузь «право війни», підгалузь «право миру» у міжнародному гуманітарному праві), галузей права (право міжнародних договорів, право міжнародних організацій).

Другий підхід характеризується побудовою системи по видах джерел права. Норми права є основою системи, що включає міжнародне договірне право й міжнародне звичаєве право.

Третій підхід є найкращим і характеризується наявністю наступних елементів: норми права як основи системи, основних принципів міжнародного права (їх 10 - сім з них закріплені в Уставі ООН (1945 р.) і три в Заключному акті ОБСЄ (1975 р.)» які розвиваються в галузях міжнародного права.

Під системою міжнародного права розуміється нормативне утворення, що складається з елементів, що утворюють міжнародне право як цілісне, несуперечливе, інтегративне нормативне утворення. 

Міжнародне право як особлива система права являє собою досить складне юридичне утворення, що складається з різних елементів.

Ядро сучасного міжнародного права, його «конституцію» утворять основні принципи міжнародного права. Основні принципи - це основні міжнародно-правові норми, що носять універсальний характер і володіють вищою юридичною чинністю.

Міжнародне право, як і внутрішнє право будь-якої держави, підрозділяється на галузі. Галузі міжнародного права регулюють великі «блоки» міжнародних відносин певного виду і являють собою сукупність міжнародно-правових інститутів і норм, що регламентують більш-менш відособлені відносини, що відрізняються якісною своєрідністю.

Міжнародне гуманітарне право, наприклад, утворюють дві підгалузі: «гуманітарне право в мирний час» і «гуманітарне право в період збройних конфліктів». Міжнародно-правовий інститут - більш дрібний елемент правової системи. Він являє собою групу міжнародних норм, що регламентують більш-менш однорідні відносини; однак відносини, що становлять предмет регулювання інституту, хоча й відрізняються якісною своєрідністю, що дозволяє вичленувати їх з маси інших, «не дотягуються» до статусу галузевих. Прикладами можуть служити інститут громадянства в гуманітарному праві, інститут дійсності договорів у праві міжнародних договорів тощо.

Нарешті, первинними «цеглинками», з яких утворене міжнародне право, є міжнародно-правові норми.

Система міжнародного права - це сукупність принципів і норм міжнародного права, що становлять єдине ціле і які впорядковані на відносно самостійні компоненти: інститути і галузі міжнародного права.

Системі МП властива характерна для неї структура. Під структурою розуміється внутрішня організація системи, розташування й з'єднання її елементів, характер їхнього взаємозв'язку.

Сформований комплекс основних принципів МП об'єднав, організував і співпорядкував раніше розрізнені групи норм. З'явилася ще одна ознака системи - ієрархія норм, встановлення їхньої співпідпорядкованості. Поступово формується міжнародне процесуальне право, що є ознакою зрілості правової системи.

Система міжнародного права не ідентична його структурі. Основний елемент структури міжнародного права - норма МП.

Структура міжнародного права - це внутрішня організація системи міжнародного права. Структурою міжнародного права є особливі способи зв'язків на рівні норм міжнародного права, інститутів міжнародного права і галузей міжнародного права.

Структура сучасного МПП багаторівнева. Елементарний структурний рівень – це структура норм, компонентний розподіл на рівні інституту і галузі міжнародного права.

Сучасне загальне міжнародне право – центр функціонуючої системи. У взаємодії з ним існують регіональні міжнародно-правові комплекси (європейське право прав людини, право ЄС, комплекс міжамериканських норм права тощо). Значна кількість норм регулюють локальні, партикулярні відносини. Ці норми можуть не вписуватись в певний інститут. Міжнародне право не тільки багатофункціональна система, але й складноструктурована система.