- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •Українська мова
- •Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •Франка.
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •Лексикографія
- •Багмут Андрій. Словник синонімів української і
- •Мови. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1982. 1 | т. 1. А—п.
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •Фонетика
- •Голосні звуки
- •1 Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •1 Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •Фонетика
- •Губні приголосні
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •Фонетика
- •Чергування приголосних
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •Фонетика
- •Склад слова
- •Склад слова
- •Фонетика
- •Наголос
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Орфоепія
- •Орфоепія
- •Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •Орфоепія
- •Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Вживання апострофа
- •Графіка та орфографія
- •Вживання м якого знака
- •Графіка та орфографія
- •Вживання м 'якого знака
- •Графіка та орфографія
- •Вживання м 'якого знака
- •Графіка та орфографія
- •І тільки верби знаг.Мугь старі:
- •Ці барви ч...Рлені і жовтог...Рячі, ці щедрі сади у багр...Яному лис...Ті! —
- •Вживання м якого знака
- •Графіка та орфографія
- •Правопис префіксів
- •Графіка та орфографія
- •Правопис префіксів
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прикметників
- •Частини і частки мови
- •. Рани, знаюч... Життя, квітуч...Х нив, пахуч...Ми травами, у пахуч...Й траві, творч...Й атмосфері, творч...Х здібностей, вовч...Й апетит.
- •Правопис прикметників
- •Частини і частки мови
- •1 Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •Правопис прикметників
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Не дивуй, о не дивуй мені — моє життя для мене не збагненне.
- •Щедро попускаю закрайсвіту свою одлеглу душу, часом криту
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Частини і частки мови
- •1 Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •Частини і частки мови
- •Правопис дієслів
- •Частини і частки мови
- •Правопис дієслів
- •Частини і частки мови
- •Правопис дієслів
- •Частини і частки мови
- •Правопис прислівників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прислівників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прийменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прийменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Сполучники
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Правопис часток
- •Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •Правопис частки не
- •Частини і частки мови
- •Правопис частки не
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Грім ударив особисто в мене, око сонця кров’ю налилось (л. Кост.).
- •Чи й нікому —
- •Нічого подібного
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в простому реченні
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Список умовних скорочень
- •Список умовних скорочень
40
Лексикологія
Свої
останні дні Агатангел Кримський доживав
у тамтешній в’язниці № 7 у невеличкій
камері, де було 40 осіб. Однак донедавна
про останні дні славетного вченого
ніхто нічого не знав. Тільки через 50
років до нашої Академії наук надійшов
лист з Бєлгородської області від Івана
Юхимовича Гречихіна, співкамерника А.
Кримського, який сповістив світові про
одну з найстрашніших трагедій: «Помер
А. Кримський у камері смертників
кустанайської тюремної лікарні №
7 25 січня 1942 року. На всіх відділках
тюрми впродовж кількох днів поширювалася
трагічна звістка: «Кримський помер!
Кримський помер!» Спочатку його, як і
інших, не ховали, бо надворі був сильний
мороз —більше 40 градусів. Трупи
роздягали, не залишаючи при них ніяких
докумеїггів, навіть бирок, і складали
стосами під тюремну стіну заввишки два
метри у два ряди. Довжина була більше
30 метрів. А коли стало тепло, викопали
спільну яму і скидали трупи туди».
Людство
зберегло у своїй пам’яті немало зламаних
доль і трагічних розправ, що їх чинили
підступні вороги людського генія.
Серед цих жертв багато славних імен —
Ко- перник, Галілео Галілей, Ян Гус...
Однак геноцид проти українського
народу, який здійснювали московські
жандарми та їхні спадкоємці —
більшовицькі варвари, перевершив
страхіття всіх віків, разом узятих (з
газ.).
Вправа
75
Подаємо
чотири фрагменти із книги французької
ученої Жаклін Рюс «Поступ сучасних
ідей», шо вийшла в українському перекладі
(К., 1998). Випишіть з них слова-терміни,
визначте, поняття яких галузей знань
вони називають.
Захворювання
культури, і навіть її деградація,
віддзеркалюють процес зубожіння
думки, спричинений засобами масової
інформації і передусім телебаченням.
Чим більше поширюється сфера комунікації,
тим убогішим стає її зміст, якість
засобів виразу й обсяг комунікації
перебувають звичайно в обернено
пропорційній залежності: коли ми хочемо,
щоб нас розуміли всі, тоді, наприклад,
треба ввести у сферу користування
спрощену французьку мову, обмеживши
її кількома сотнями слів.
Засоби
масової комунікації знищують культуру
насправді з більш глибокої причини,
яку добре розтлуЗасоби масової інформації і культура
41
Лексикологія
мачила
Ганна Арендт у своїй «Кризі культури».
Розвиток техніки дає людям змогу мати
все більше й більше дозвілля: таким
чином вони дістають у своє розпорядження
чималі відтинки часу, які можна заповнити
розвагами. Внаслідок такого стану речей
індустрія розваг змушена безперервно
виробляти нові об’єкти споживання і
з цим наміром вона грабує великі творіння
культури, спотворюючи їх, можливо,
в необоротний спосіб. «Адаптувати»
«Червоне й чорне» — хіба це не означає
звести нанівець його художню правду і
таким чином знищити культурну традицію?
Прихильники
модернізму, більш або менш несвідомо,
зробили значний внесок у проголошення
«права на відмінність», що пошматувало
культуру на клапті, зрівнявши всі
суспільні та культурні форми. Відтоді
рок-концерт прирівняли за знаігущістю
до творів Монтеня. І в цій тотальній
зрівнялівці занепадає Універсальність
Думки.
Варварство
нового типу проникає в наше суспільство:
наукове знання, віддаючи першість
математичній та геометричній
ідеалізації перед якостями з почуттями
(така суть галілеївського задуму)
витісняє зі світу духовне життя і
суб’єктивізм; і справді, хіба сучасний
космос науки не має тенденцію виключати
з життя дух і все те, що робить нас
людьми: вразливість, емоційність почуття
і пристрасті, одне слово, таке собі
«афективне знання»?
Отже,
йдеться не стільки про кризу культури,
як про її радикальну руйнацію.
Ось
така це обвинувачувальна промова:
похмура й палка. Суспільство без
культури, без мистецтва, без етики, без
релігії — чи можливо собі таке уявити?
Воно вже існує — і воно зробило нас
чужими духу. Якщо еллінська культура
— і багато інших цивілізацій, що пішли
слідом за нею, — мислила в категоріях
Знання, Краси і Добра, то сьогодні ми
вже не бачимо цієї єдності. Знання,
Цінності і Людяність роз’єдналися.
Занадто
ізолювати мову від мовлення, як це
роблять на двох протилежних позиціях
класичні структуралісти, які віддають
перевагу першій, і прагматики, котрі
підіймають на щит друге, означає
нехтувати або обмеження, які накладає
перша, або діалогічні відношення, що
їх реалізуєДіалогічна людина
42
Лексикологія
друге.
Мовлення майже цілком нехтується в
структуралістській
традиції,
яку цікавить лише мова в собі, так наче
ніхто й ніколи нічого не стверджує, не
заперечує, не запитує, нікого не кличе
і нічого не вигукує; а що ніхто не одержує
мовних послань, то ніхто нікому не
відповідає, нічого не здійснює, ніяк
не реагує. Перевести мову в активний
стан мовлення, від якого вона конструктивно
невід’ємна, — це пристосувати її
систему до відношення взаємної розмови.
Тут ідеться про поведінку регуляційної
природи, а не про суто оперативну або
логічну діяльність. Конче треба
інтегрувати у визначення мови властивості,
що виникають у розмовних ситуаціях.
Людина, за своєю природою, істота
діалогічна.
Діалог
тут треба розуміти в широкому значенні,
тобто не тільки як пару запитання
/відповідь, попри всю важливість
цієї складової, а як розмову в загальному
плані, як усяку лінгвістичну взаємодію,
що відбувається віч-на-віч і є визначальною
характеристикою людського роду;
незважаючи на фальшиву етимологію
цього терміна, діалогічні ситуації не
обов’язково обмежуються участю двох
партнерів. У поняття діалогу, як ми
його тут розуміємо, ми включаємо й обмін
словами між більшою кількістю
співрозмовників, аніж двоє (такі собі
«плюрилоги»), В усіх цих випадках
діяльність партнерів характеризується
спільним конструюванням смислу.
Важливу роль у цьому процесі відіграють
запитання, накази, заперечення.!...]
За
таких обставин відбувається дискурсивна
взаємодія, для чого існує чимала
кількість лінгвістичних засобів, про
існування яких у академічних граматиках
майже не згадується.
Як
концептуалізувати цю діалогічну людину
в такий спосіб, що дозволив би лінгвістиці
зробити справжній внесок у науки про
людину? В цій останній чверті XX сторіччя
видасться все очевиднішим, що цікавитися
мовою — це насамперед цікавитися
людиною, яка застосовує її у своєму
спілкуванні. Теорії висловлювань і
прагматика, хоч і приділяють певну
увагу активності мовлення, проте
досі мало зважали на соціальний,
культурний та історичний виміри.
Недавній прорив за межі структуралізму,
який дозволив цьому напрямку досліджень
зайнятися мовними актами, чи обов’язково
він приведе нас до створення теорії
особистості? Коли правда, що лінгвістика
має зберегти свій зв’язок із психологією,
на додачу до постій