Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Studmed.ru_pazyak-om-serbenska-oa-furduy-m-shev...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
2.74 Mб
Скачать

67

Приголосні звуки

[т’л’а], \кут'н'іі\, \мсУгут'н'а]. Може чергуватися з м’яки­ми приголосними |т'|: \леитиете\\леит'іт'\.

Приголосний [т'] — передньоязиковий, альвеолярний, шумний, глухий, зімкнений, але м’який: |т'ма\, \т’ітка\, ]т'убиек], |т'ага]. Він може чергуватися з твердим [т]: \меит'іт'\\ме“ тиете]. Його м’якість сильно впливає на попередні приголосні, якщо вони мають здатність пом’як­шуватися: \мас’т'\, [ман'т'ійа], \нас'т'ії].

Звук (н| — приголосний, передньоязиковий, зубний, сонорний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий. Н о- с о в и м його називають тому, що при творенні цього звука частина повітря проходить у ніс: \навиек\, \нутро], |нйва], |новйі], |нетр'і].

Звук |н] — приголосний, передньоязиковий, альвео­лярний, сонорний, зімкнено-прохідний, носовий, м’який: |н'ан'ка], Ін'ух], \п'ігот'], [мужн’е], \в’ідзстан'].

Приголосний |л] —передньоязиковий, зубний, сонор- ний, зімкнено-прохідний, боковий, твердий. Боко­вим він називається тому, що при його творенні повітря через бокові отвори проходить під язиком, спинка якого, вигинаючись, утворює прохід: \лом\, \лехко\, \лука\, |лак\. Якщо язик упирається в зуби (верхні), то угпорюється твердий звук | л]: І була), [молоко], \ луна], коли ж у ясна, аж до твердого піднебіння, то вимовляється його напівпо­м’якшений варіант. Особливо це помічається ари вимові звука |л| перед голосними [и], |е]: |леилека], \веилйкиі\, |лектор], |лйчко]. Обидва варіанти в сучасній українській літературній мові вважаються загальноприйнятними.

Звук |л'1 — приголосний, передньоязиковий, альвео­лярний, сонорний, зімкнено-прохідний, боковий, але на відміну від звука |л| — м’який: [л’ал’ка], |л’іїка], ]л’ох], |л'ул'ка], \л':е].

Приголосні [т'І, |д'|, |н'І, Іл'1 вимовляються настільки м’яко (кінчик язика розпластується і посувається на аль­веоли), шо їх іноді зараховують до середньоязикових (як |й|). Проте якщо у приголосного [й] (еталона м’якості) наближення середньої частини спинки язика до твердого піднебіння є основною артикуляцією, унаслідок чого створюється високий тон, то у вищеназваних приголосних така артикуляція є додатковою. Вона приєднується до

68

Фонетика

власного тону приголосного, і власний тон його підвищу- ється1. Порівняно з іншими приголосними |т'], Ід'], ],

|л'] зазнають найбільшого впливу додаткової артикуляції. Іноді спостерігається у мовному потоці пом’якшений варіант цих приголосних перед (і), що походить з давнього |о], або перед давнім закінченням -ьіє: \н’іс], [л7/], 7/с],

| д’ім], [дід’іу], \кот Щ, \с’н Ту], [стол Щ, \зеилен 7], \твеирд’і\, |крут’і\, \сп’іл’і\. В сучасному мовленні вони не розрізняються і не вважаються порушенням норм літера­турної вимови.

Вправа 8

Запишіть слова фонетичною транскрипцією й охарактеризуйте артикуляцію твердих і м’яких передньоязикових приголосних.

Вітальня, п’ять, гожа, світлі, тьмяний, будьмо, синька, дудка, тонший, спільно, сядьте, сільський, дятел, любий, батько, півнів, голів, криті, діл, тісто, китів, сніп, сильно, личинка, шість, тісне, нудні, мостів, читальня, садів, чорні, стіг, стоять, уманський, куті, дівонька, менший, батон, південь, постать, погляд, городів.

ь

Вправа 9

Визначте ім’я за поданою характеристикою звуків:

а) голосний, переднього ряду, високого ступеня підняття, нелабіалі- зований і ненаголошений;

б) приголосний, передньоязиковий, зімкнено-прохідний, боковий, сонорний, твердий;

в) голосний, заднього ряду, середнього ступеня підняття, лабіалізо­ваний, наголошений;

г) приголосний, передньоязиковий, зімкнено-прохідний, носовий, сонорний, твердий;

ґ) голосний, заднього ряду, низького ступеня підняття, нелабіалізо- ваний, ненаголошений.

Свистячими називаються передньоязикові зубні ириголосні |з), [з'], |с], |с'], |да], їда'], |и], їй'] через те, що при їх вимовлянні виникає характерний шум, схожий на свист. Вони також утворюють пари за тверді­стю — м’якістю і за дзвінкістю — глухістю, але ступінь м’якості в них менший, ніж у зубних несвистячих. Тому їх називають пом’якшеними.

Див : Тоцька II І. Сучасна українська літературна мова К., 1981.

С. 71.


Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]