В ясний день з високого берега материка можна бачити на обрії, у відкритому морі, чималий острів. Рів­ний, повигий синюватою млою, він здалека майже зовсім зливається з поверхнею моря, тане в ньому м’якими кон­турами берегів. Серед місцевих жителів острів має назву Чаїного.

Під час лютих осінніх штормів на Чаїному знаходять собі пристановище рибалки, а з весни узбережні колгоспи вивозять гуди свої пасіки. Ніде, мабуть, на всьому Півдні немає кращих медоносів, як на Чаїному. В травні і в червні весь він цвіте, мов справжній степ. Власне, це і є шмат степу, самою природою відділений колись від материка, подарований морю. Більша, степова частина острова — кілька тисяч гектарів цілини — була оголоше­на державним заповідником. Відтоді на рівнинних, зві­дусіль охоплених морською синявою просторах Чаїного, в незайманих його травах, що де-не-де змінюються густими заростями очеретів, літо й зиму живе на привіллі безліч дикої птиці, ніким не стріляної, не полоханої.

Острів майже безлюдний. Лише в одній із бухт його притулився понад самим берегом невеликий рибальський хутірець з приймальним пунктом та радіостанцією рибза- воду. Осторонь, на крайньому південному виступі Чаїного, височить маяк, видніючись своєю вишкою дале­ко навкруги.

Біля підніжжя маяка біліє на піщаному пагорку всього один-однісінький будинок, новий, капітальний. Там живе старший доглядач та нечисленна обслуга маяка.

Хоч маяк і стоїть осторонь великих морських доріг, проте вважається першорозрядним, віддаленим, і маячани немало цим пишаються, як і тим, що капітани рибальсь­кого флоту жартома величають їхнє поселення Мисом Доброї Надії (О. Гонч.)

Спрощення в групах приголосних

При збігові кількох приголосних в основі слова відбу­вається, як правило, спрощення, тобто один із звуків зникає у вимові, що фіксується на письмі пропуском відповідної літери згідно з фонетичним принципом орфо-

графи: тріск — тріснути, місто — міський, бриж —- бризнути.

Найчастіше відбувається спрощення в групах приго­лосних -с/гш-, -стл-, -ждн-здн-, -зкн-, -с#ся-. Але в словах шістнадцять, пестливий, хвастливий, кістлявий, зап 'ястний, хвастнути, хворостняк буквосполучення -стн-, -с/ял- зберігають літеру /я, хоч у вимові спрощення від­чутне.

У словах іншомовного походження також спостері­гається спрощення приголосних при вимові, але на письмі літера зберігається за морфологічним принципом правопису: студентський, контрастний, агентство, жур­налістськийі, туристський.

Вправа 42

На місці крапок, де потрібно, поставте пропущені літери. Поясніть

правопис слів.

Пристрас...ний, контрас...ний, прихвос...ні, со...іще, ЧЄС...НИЙ, мес...ник, сер...це, студен...ський, фашистсь­кий, влас...ний, очис...ний, дилетантський, доблес...ний, кож...ний, повіс...ці, пос...лати, ровес...ник, свис...нути, СОВІС...НИЙ, ус...ний, хрус...нути, ЦІЛІС...НИЙ, словес,..ний, виїз...ний, шіс...десят, зліс...ний, у кіс...ці, шіс...надцять, ях...смен, капос..,ний, форпос...ний, балас..,ний, щас...ливий, корис...ний, зап’яс...ний.

Вправа 43

Перекладіть украТнською мовою і поясніть правопис слів.

Радостньїй, страстньїй, участник, счастливнй, буре- вестник, костлявьій, проездной, невестке, корьістньш, защитник, безжалостньїй, стелить, агентство, блеснуть, нсдельньїй, шестьсот, солдатский, хлестиуть, каждьій, го- ролской, качественньш, целостньїй, компостиьій, завист- ливьій, несчастиьій, гигантский, хвастливий, постньїй, неиавистньїй.

Зміни приголосних при словозміні та словотворенні

При словозміні і словотворенні приголосні в україн­ській мові можуть змінюватися, що передається на письмі відповідними літерами.

в Г, к, х змінюються на ж, ч, ш у формах того самого слова або при творенні нових слів (так зване перше перехідне пом’якшення): друг — друже, козак — козаче, дух — душно.

В Г, к, х чергуються із з, ц, с перед і в іменниках, що стоять у давальному відмінку однини жіночого роду та в місцевому відмінку однини іменників усіх трьох родів (так зване друге перехідне пом’якшення): дорога — дорозі, рука

• РУЦІ> свекруха — свекрусі, ріг — на розі, вухо — у вусі, око — на оці.

•>