256

Частини і частки мови

ПРАВОПИС ЧАСТОК

Частки з різними частинами мови можуть писатися разом, окремо і через дефіс.

Разом пишуться словотворчі частки аби-, ані-, чи-_у де-, -ся (-сь), ні-, що- і формотворчі як-, що-, -ся (-сь): абихто, абиде, деякі, сміятися, щось, колись, ніскільки, щонеділі, якнайбільше, щонайсильніший, будуватися(-сь). Якщо між часткою і займенником ставиться прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де про що, ні з якими, ні від скількох. Так само розділяють слова частки не, ж: що не година, що ж до, все ж таки. Частка що, коли вона стоїть після слова, до якого відноситься, пишеться окремо: поки що, хіба що, тільки що, дарма що.

Окремо пишеться більшість часток: фразові частки, що надають різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків: ось, це, саме, лиш, хоч, аж, навіть, хай, тільки, невже, що, за, ще, ж, же, ну, вже, просто, якраз, майже та ін. Напр.: Ще назва є, а річки вже нема (Л. Кост.).

Частки би (б), же (ж), то у складі інших часток і сполучників пишуться разом. При такому написанні вони виконують різні функції, наприклад: пішов би, пішла б — формотворча частка би (б) утворює умовний спосіб, але: мовби, немовби, нібито, начеб, неначебто, тобто, якби, щоб; знайшов же, знайшла ж — підсилювально-видільна частка же (ж), але: отже, аякже, тож, атож, таж, теж, авжеж; то сестра приходила — вказівна частка то, але: тобто, начебто, нібито немовбито.

Через дефіс пишуться частки -бо, -но, -то. -от, -таки з різними частинами мови та словотворчі частки будь-, -небудь, казна-, хтозна- з неозначеними за­йменниками та прислівниками: іди-бо, тільки-но, тому- то, пішов-таки, будь-що, хто-небудь, казна-який, хтозна- скільки, де-небудь, хтозна-коли.

Примітка. Ці ж частки вживаються з словами окремо, якщо вони розділені з ними іншими частками або прийменниками і#^и ж бо, тому ж то, будь із ким, казна в чому, хтозна у скількох, пішла ж таки Якщо частка таки стоїть попереду того слова, до якого відноситься, то вона пишеться окремо: знав-таки ^ таки знав

257

Правопис часток

•» Вправа 81

Напишіть слова разом, окремо або через дефіс і поясніть їх правопис.

Аби/коли, тільки/б, так/то, що/правда, хіба/що, аби/хто, тому/таки, чи/що, хтозна/як, аби/тільки, ні/де, мов/би/то, а/ні/когісінько, тому/то, ні/скільки, наче/б/то, куди/небудь, казна/з/якими, де/хто, аби/як, будь/як, ні/як, ніби/то, а/вже/ж, а/ні/який, будь/що, що/ночі, тільки/що, як/найсерйозніше, будь/коли, а/ні/коли, коли/б/то.

Хоч/би, але/ж, тоді/то, тоб/го, той/таки, де/в/кого, а/ні/як, де/які, хтозна/де, де/небудь, що/до, все/таки, пізнав/таки, таки/зрозумів, усе/ж/таки, як/от, от/виско­чить, що/ж/до, поки/що, що/хвилини, що/наймиліше, де/в/чому, будь/де, ось/де, дарма/що, що/суботи, а/го/ж, а/все/ж/таки, з/ким/небудь, аби/куди, ні/чого, будь/що/ будь.

Вправа 82

Складіть чи підберіть речення з поданими словами та сполученнями слів

і поясніть їх правопис. Визначте частини мови.

Абиде — аби де, абощо — або що, авжеж — а вже ж, ані — а ні, ато — а то, хтозна — хто зна, зате — за те, атож — а то ж, анізащо — ані за що, аякже — а як же, нінащо — ні на що, щодо — що до, теж — те ж, таж — та ж, нібито — ніби то, якби — як би, щоб — що б, якже

• як же, чимало — чи мало, щоразу — що разу, тож — то ж, отже — от же, дещо — де що, так-от — так от, щосуботи — що суботи.

Вправа 83

Підкресліть частки, виявивши їх значення або словотвірну чи формо­творчу функції.

1. Якби мені не тиночки та не перелази, ходив би я до дівчини по чотири рази. 2. Ой куди ж ти од’їжджаєш, сизокрилий орле. 3. Бурлак робить-заробляє, аж піт очі заливає. 4. Ой не світи, місяченьку, не світи нікому, тільки світа миленько\гу, як іде додому. 5. Чи ^ігула ти, Дівчинонько, як я тебе кликав? 6. Не сам же я плачу — плачуть карі очі, що нема спокою ані вдень, ні вночі (нар. я.).* 7. Чого звертаєш ти до мене чудові очі ті ясні, сумні, немов криниці дно студене? 8. Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! 9. Ось туди пішла вона (І. Фр.). 10. Неначе Цвяшок, в серце вбитий, ото Марину я ношу (Т. Шевч.). 11- І вповилось село тихе сном, опочиває. Лиш в одній

9 о-зз