Голосні звуки

ГОЛОСНІ ЗВУКИ

Звуки, які є виявом голосних фонем, вимовляються чітко й виразно під наголосом: [галас], \кор’ін'\, \вули^ец'а], [бере^иг], [рити], [с’істи].

У ненаголошеній позиції деякі голосні змінюють своє звучання. Проаналізуємо голосні за радами і ступенем підняття спинки язика так, як вони розміщені на схемі в підручнику¹ (зверху донизу і навпаки).

Звук [і] — голосний переднього раду, високого ступе­ня підняття, не лабіалізований, напружений. Він чітко вимовляється і в ненаголошеній позиції (хіба що ко­ротший від наголошеного): [л'ікот'], |зор’і\.

Звук [и] — голосний переднього ряду, високого ступе­ня підняття, занижений, нелабіалізований. Положення спинки язика трохи нижче, ніж при вимові [і]. У ненаго­лошеній позиції звук [и] наближається до |е]: перед наго­лошеним складом із голосними [е], |а], [о] виникає гармонійна асиміляція, яка змінює звук [и], наближаючи його все більше до [е]: \ми^ене\, \ми^енати], [ли^емон:иї]\ перед голосними високого підняття [і], [и], [у] звук [И] вимовляється чіткіше або наближається до [і]: \ши¹піти], \кри^енщ’а\, \ми^енулиі].

Звук |е] — голосний переднього ряду, середнього сту­пеня підняття, нелабіалізований. У ненаголошеній позиції звук [е] вимовляється з невисоким підняттям спинки язика і з просуванням його вперед (як при ненаголоше- ному [и]): |гре^ибе\, \ле^ит'ат'\, |ве^изут'], \не^ис’іт'].

Звук [а] — голосний заднього ряду, низького ступеня підняття, нелабіалізований. Цей звук найбільш відкритий з усіх голосних. Він вимовляється при найнижчому піднятті спинки язика. Чітко вимовляється і в наголо­шеній, і в ненаголошеній позиціях. Лише в сусідстві з м’якими приголосними при вимовлянні [а] язик просу­вається вгору і трохи вперед. Пор.: [тато] і \т'агне^и], \лад] і [л'ада], \даї\ і {д'ад'ко], \сад\ і \с’а&\, \з'абра] і \заутра\.

Звук [о] — голосний заднюю ряду, середнього ступе­ня підняття, лабіалізований. Він більше закритий, ніж

1 Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.

С. 14.

звук [а]: | оле^ин'\, {солома]. Між м’якими приголосними та після м’яких артикуляція (дія мовних органів) цього звука трохи передніша і спинка язика піднімається вище: {т'охкати], {л'он'а], \ц’ого\. Ненаголошений звук [о] перед наголошеним складом з [у] та [і] наближається у вимові до [у]: {сто^усунки], |сполука], {сто^ул'іт':а], {ссУб’і{, але ніколи не наближається до |а], як у російській мові: |полова], \голова], |дрова].

Голосний [у] — заднього ряду, високого ступеня під­няття, лабіалізований: {думка], |куток]. Тільки між м’яки­ми приголосними та після м’яких перед твердими артику­ляція звука |у] передніша: |т'ут'ун], \л'убл'у{, {с’удй], \н'ухати].

Така узагальнена артикуляція голосних звуків.

Вправа З

Визначте голосні звуки за такими артикуляційними характеристиками:

а) звук переднього ряду, високого ступеня підняття, нелабіалізо- ваний;

б) звук заднього ряду, високого ступеня підняття, лабіалізований;

в) звук переднього ряду, середнього ступеня підняття, нелабіалізо- ваний.

Охарактеризуйте розподіл голосних за рядами, за ступенем підняття спинки язика, за участю губ.

Як залежить вимова голосних від наголосу?

Вправа 4

Запишіть слова фонетичною транскрипцією й охарактеризуйте артикуляцію ненаголошених голосних.

Вимести, тортури, застелити, доручення, отрута, за­вмирати, корупція, плисти, плести, чомусь, зупинятися, торішній, загребти, сполучення, злетіти, порушник, ону­ка, злетять, розпущений, застеляти, невмирущий, зупи­нишся, прогнозує, шепотіти, потурбуємось, витекти, ще­пити, колючий, нагороджу, ворожіння, скрипіти, викри­ти, розумний, голубці, порубаний, жолуді, велетенський, середина, голубий, величезний, порушення, Колумбія, доручати, докупи, застилати, пробудження, клепати, Болі­вія, добути, крокувати, доллю, розстеляти, надокучити, застерігати.

Вправа 5

Запишіть текст фонетичною транскрипцією. У виділених словах визнач­те голосні і поясніть, як утворюється кожний звук.