Словотвір

вого (мотивуючого) слова, яке вважається первинним ЩОДО нього (основним, вихідним, тобто твірним). У мотивованому слові треба виявити твірну основу, а в ній кореневу й афіксальну морфеми і встановити словотвірну модель. Під нею розуміється зразок, за яким творяться нові слова, причому вони з’являються в тісному єднанні з давніми на основі слово­творчих елементів. Ця особливість мови дає змогу творити нові слова і заново пізнавати створені раніше, звільняю­чись від запам’ятовування величезної кількості слів, яку фіксують різні словники української мови. Адже слово­твірних моделей набагато менше, ніж слів у мові. При визначенні словотвірної моделі враховуються твірна осно­ва і словотворчий афікс. Так, досить продуктивними є моделі, за якими творяться нові слова від дієслівних основ за допомогою суфіксів -нн-я, -тт-я, -к-а із значенням узагальненої дії: чита-нн-я, запроше-нн-я, поби-тт-я, здобу-тт-я, достав-к-а, наклад-к-а, наклей-к-а. Моделі віддієслівних іменників із суфіксом -ш непродуктивні: палій, крутій, водій, носій.

Твірні основи бувають непохідними і по­хідними. Непохідні основи містять у собі кореневу морфему, тобто звучанням збігаються з коренями. Проте корінь слід відрізняти від основи. Основу виявляємо в кожному повнозначному слові, а для визначення кореня потрібно добирати ціле словотворче гніздо (групу одноко- реневих слів, що утворені від одного і того самого мотиву­ючого слова і перебувають з ним та одне з одним (за ступенем спорідненості) в ієрархічній залежності): кут — куток, закуток, покуття, трикутник, кутовий.

Вправа 1

Утворіть словотворчі гнізда, розміщуючи Тх послідовно з наростанням

афіксів в основі слова.

Меблевий, порозкидати, ймення, ганьба, кидати, ганити, мебльовик, ганьбити, іменний, мебльований, розкидати, ганьблений, ім’я, підкинути, іменувати, пере­кинутий, ганебний, іменований, меблювати, кидатися, мебляр, йменнячко, закиданий, ганебність, кидок, меб­лювання, меблювальник, перекиданий, меблі.

•» Вправа 2

Зворухнути, індивідуаліст, мастило, медоносний, об­вінчати, слухняність, попоїжджу, платіжний, переманю­вати, іммігрантський, подарунковий, куплю, розграфле­ний, робітничий, обвинувачувати, ізольованість.

Вправа З

Виявіть твірні основи у наведених похідних словах.

Качанистий, імпортування, засолений, гардеробник, місткість, пополохати, примітка, нормований, нововве­дення, матеріалізувати, масажист, інтербачення, гнаний, боговідступник, бронебійний, роз’єднувати, кип’ятиль­ню:, килимарство, легковажно, розстебнути, закуплений, повинний, перекипіти, раптом, повідривати, ворогувати, кип’ячений.

У коренях слів і на межі морфем відбуваються різні мовні явища, недотримання яких негативно впливає на культуру мовлення. Ці явища висвітлює розділ мовознав­чої науки морфонологія, в якому фонема вивчається як елемент побудови морфем і словоформ. При словотворенні та словозміні в цих випадках відбува­ються фонетичні зміни, що впливають на звуковий склад морфем та слів: чергування, усічення, нарощення, накла­дання.

Чергування — це закономірна взаємозаміна фонем в одній і тій самій морфемі в різних формах одного слова або в кількох словах: рік — року, кров — крівця — кривавий, шість — шести — шостий, дух — душа, крига

• на кризі, купити — куплений, мостити — мощу, спере­сердя — сердитий, дорога — дорожній.

Усічення — морфонологічне явище, зв’язане із зникненням окремих фонем або й морфем твірної основи у морфемній структурі похідного слова: вторгнення (від вторгнутися), свиснути (від свистати), акумуляція (від акумулювати), нещасний (від нещастя), масний (від масло) та ін.

Нарощення — це поява фонем у морфемній структурі нового слова, яких не було у твірній основі твірного слова (слідкувати — від слід) або, навпаки, з’являються окремі фонеми в корені мотивованого слова: паст-ух (від пас-ти).