Приголосні звуки

словах і перед [а], [у] приголосний [в] напівпом’якшений:

Ів’іхот'], [в’іри^ети[, [с'в’ато], [в’урте^имбе^ирґ].

Звук [м] — приголосний, губний, губно-губний, со­норний, зімкнений, твердий, носовий: [мир], [мер], [мур], [мор], [мак], [мйасо], [помста]. Перед [і] та в деяких іншо­мовних словах перед [у] цей звук напівпом’якшений: [мЧра], [гом’ін], [м’узи^екл], [м^уунхе^ин].

Звук [ф] — приголосний, губний, губно-зубний, шумний, глухий, щілинний, твердий. Сила видихуваного повітря під час його вимовляння повинна бути більшою, ніж при творенні звука [в]. Перед [і] та в деяких іншо­мовних словах перед [у] звук [ф] напівпом’якшений: [ф ’іл'тр], [ ф ’ін ал], [ ф ’узе^ил' аж].

•ь

Язикові приголосні

Язикові приголосні поділяються на передньо­язикові, середньоязиковий і зад­ньоязикові. У їх творенні бере участь язик, зокре­ма його спинка і кінчик. Залежно від того, яка частина язика зближується з пасивним мовним органом, так нази­вається і відповідна група приголосних. За пасивним мовним органом передньоязикові ириголосні є зубні й піднебінні (альвеолярні — від лат. аі- уео1и8 — жолобок). За акустичним враженням — с в и- с т я ч і і ш и и л я ч і.

Передньоязикові приголосні

Насамперед виділяється група зубних і альве­олярних передньоязикових приголосних: [д], |д'], |Т|, |т'], |НІ, Ін'І, ІЛ], |л']. Вони найчіткіше протиставля­ються за твердістю — м’якістю і зазнають сильного впли­ву сусідніх м’яких чи твердих приголосних.

Звук |д] — приголосний, передньоязиковий, зубний, шумний, дзвінкий, зімкнений, твердий: [ден'], [дата], [думка|, |дин'а], |дон'а]. Він ніколи не оглушується перед глухим у мовному потоці, зате черіує гься з м’яким приго­лосним у позиції перед наступним м’яким: [сад], [народ], [гр'адка], [вЧдкрйти], але: [в’ід'.іл], [іїн'і], [д'л'а].

Звук |д'| так само, як і |д], — передньоязиковий при­голосний, але альвеолярний, шумний, дзвінкий, зімкне­ний, м’який. Як і Ід], він не оглушується ні в кінці слова, ні в середині, але може черіувагися з івердим |д| перед наступним твердим приголосним або голосним: [д'ірка], |с'ад'те], |д'бгот'], ]д'ужи^ена[, [&а<Уко], [молоді], а також \м’і&\ —[м’ідни^еі\, [гладше] —[глади^єте].

Приголосний [т] — передньоязиковий, зубний, шум­ний, глухий, зімкнений, твердий: [тихо], [тут[, [там], [темп], |торба]. Звук |т] зазнає виливу дзвінких приголос­них у мовному потоці, якщо стоїть перед ними [6джже^и], а також пом’якшують його пасгуппі м’які приголосні