•* Вправа 17

У тексті відзначте слова, ужиті в переносному значенні. Обґрунтуйте доцільність використання таких слів у тексті. Користуючись тлумачним словником, розкрийте їх пряме і переносне значення.

Василь Симоненко

Серед літераторів трапляються такі, без яких їхня доба могла й спокійно обійтись, нічого істотного не втратив­ши. А є такі, що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм і борінь, відтворюють у собі самий дух епохи, — її кровообіг проходить крізь них. Є такі, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаєм, і тих ландшафтів, що нас чару­ють, і помислів, що ними живем. Симоненко такого типу поет. По таких читач вивіряє свої емоції, свої заповітні думи.

Полтавець родом, він закінчив свій короткий життєвий шлях у Черкасах, в Шевченковім краю. 8 січня 1935-го — 14 грудня 1963-го... Ці дати обрамляють його життя. І не тільки біографічно пов’язаний він з самою серцевиною української землі: для співу свого, для думи своєї в щасливу мить народила його Україна. І він за прикладом найкращих наших поетів синівською відданістю їй віддячив, напруженим, чесним горінням душі.

Не випадково шевченківські інтонації, мотиви народ­ної пісні гак часто озиваються, відлунюють у поезіях Василя Симоненка. Непідробна глибока народність орга­нічно притаманна його творчості, його поглядам на світ і на життя, на своє покликання в ньому. Перед нами мо­лода людина, яка до важливих істин здобувалась сама, жила своїм розумом, непозиченими уявленнями, перед нами образ людини, для якої етичною нормою стала сувора, майже аскетична вимогливість до себе, прагнення самовдосконалюватись, готовність взяти будь-який труд на себе ради щастя народу, Батьківщини, людства.

Не якимись формальними новаціями вразив він нас, не умільським мереживом слів, а тією внутрішньою кра­сою, істинністю почуття, інтелектуальною наповненістю, щирим, юнацьким поривом, що властиві його найкращим поезіям.

Кораблі! Шикуйтесь до походу!

Мрійництво! Жаго моя! Живи!

В океані рідного народу Відкривай духовні острови!

Лицарськість, безперечно, притаманна була його вдачі, його безкомпромісній вольовитій натурі. Обдарованість його була щедра, яскрава, однак почуттями, безоглядною відданістю народові гіоет не був винятком, він висловив характерне для багатьох, спраглими вустами виспівав він юність свого покоління, став чистим, непідкупним сумлінням своїх ровесників, і в цьому особлива сила і зваба його поезій (О. Гонч.).

Вправа 18

Випишіть слова, вжиті в переносному значенні. Визначте, до яких

частин мови належать виписані слова. Яку функцію вони виконують у

тексті?

Розмова з лісом

Другий день уже йшли ми лісами — я і пес. Вчора я ще потрохи стріляв, але за сьогодні не вистрілив ані разу. Пес переконався нарешті, що я не буду стріляти, і при кожній новій оказії вже тільки злегка оглядався на мене й ішов далі, силкуючись удавати, що він також не зважає на дичину.

На нічлігу я востаннє бачив людей. За сьогоднішній день не показався ніхто навіть поблизу. І я тішився, що людське лице, людське слово, людський звук не пере­биває моєї тихої розмови з лісом, що ніхто третій не стає між мною і життям. Воно розмовляє зі мною тихим шумом лісу, мурмотінням потоку, криком птахів, подає знаки світлотінями хмар, ледве помітними рухами трави й гілляк. Все се, не приглушене, не перебите крикливим голосом чоловіка, промовляє так виразно, так незвичайно вимовно усій моїй істоті.

Іду й прислухуюся тихому шамотінню дерев, їх верхів, не видних мені знизу з-за гілляк. їх похитує там угорі вітрець, непомітний туг в долині, тихим шумом наповнює ліс. Але від часу до часу, ніби рука пересувається по струнах, — пролітає удар вітру, видобуваючи сильніші звуки, які зливаються в енергійну фугу. Вона звучить іще хвилю йому вслід, поки не розпадеться знову на окреміш­ій мелодії, які веде кожне дерево зокрема, і місце розбуд­женого рокочу заступить знову цей монотонний, тихомир­ний шум.

Сонячне проміння врізується в прогалини незвичайно ясними, яскравими ударами, від яких запалюється лиску­чим блиском усе, що стрічає воно на дорозі, — зелена хвоя ялиць, сіра кора гілляк, червона стара хвоя на землі, а краплі роси й зерна піску світять посеред того сяйва самоцвітів — горять, згорають і гаснуть, поки я проходжу коло них.

Мені незвичайно радісно, і я спочатку виявляв цю радість ;іуже галасливо. Кричав і прислухався до свого голосу. Стукав гіллякою по сухих стовбурах, відповідаючи старому дятлові на його солідний, діловий стук.

Але перший хміль цього стану минув. Я йду мовчки, солідно, не окликаючи навіть пса. Я тихий і стриманий, як саме оце життя, що оточує мене. І тільки радість, тиха бе гмсжна радість заповнює усе моє єство.

Тішуся сясвом сонця, темними тінями лісу, ніжним дотиком повітря, міцною відпорністю ґрунту, тишею рослинного царства, різкими криками птахів. Зливаюся сством з сим безмежним життям, розпростираюся в без­межні простори, п’ю сонце й вогкість, врізуюся невидним корінням глибоко в лоно матері-землі і з її глибин тягнуся в світяну далечінь, щоб зв’язати в один міцний вузол сю сиру, повну родючої сили масу з сонцем, повітрям, бе жраїми хмарами, з джерелом світу, життя, огня і руху (М. Груш.).

Вправа 19

Якими частинами мови можуть бути наведені слова? Введіть їх у речення чи словосполучення. Визначте тип омонімії.

Край, дати, став, долі, ключ, п’яти, три, звір, війни, поза, пила, насип, сталі, ніж, грози, коли, справа, бурі, вартою, гори, світла, літа, коти, цілі.

•ф

•* Вправа 23

Користуючись «Українсько-російським словником», поясніть значення наведених слів, що помилково можуть сприйматися як однакові за значенням. Як називаються такі слова? Наведіть подібні приклади.

Укр. свита — рос. свита; чинний — чинньїй; баня — баня; любий — любой; жалувати — пожаловать, слабий — слабьій; врсшіивий — уродливьій, вклонитися — укло­ниться, дитина — детина, дурно — дурно, калитка — калитка, лишитися — лишиться, наказати — наказать, питати — ньггать, помішати — помешать, рожа — рожа, стирати — стирать, орати — орать, мешкати — мешкать, місто — месго.

•о- Вправа 24

Користуючись «Словником паронімів української мови», поясніть зна­чення наведених слів. Поєднайте їх з поданими словами, утворюючи, де потрібно, відповідну форму.

а) Абонемент//абонент ... міжбібліотечний, ... між­міський, виклик..., скринька..., продаж..., постійний..., обов’язки...;

б) адресат//адресант прізвище..., ...постійний, ... кон­кретний, місце проживання..., доходити до..., вручати...;

в) діалектний//діалектичний//діалектологічний ... взаємо­зв’язок, ... метод, ... нарада, ... словник, ... експедиція, ... спостереження, ... лексика, ... словотвір, ... процес, ... залежність, ... територія, ... інститут, ... джерела, ... зако­номірність, ... мислення, ... програма;

г) етика//естетика ... судова, ... лікарська, ... оформ­лення, ... еволюційна, ... дипломатичних відносин, за­кон...;

ґ) культурний//культурологічний ... середовище, ... жур­нал, ... освіта, ... завдання, ... концепції, ... людина;

д) завдання//задача ... конструктивне, ... чергове, ... з математики, ... режисера, ... секретне, ... різнотипні;

е) музичний//музикальний ... родина, ... народ, ... пальці, редакція, ... освіта, ... керівник, ... голос, ... мова, ...

училище, ... школа;

є) пам'ятка//пам'ятник ... гранітні, товариство..._у спо­рудити..., вивчати..., охороняти...;

ж) державний//державницький ... муж, ... гідність, . змагання, ... бюджет, ... кошти.

Вправа 25

Поясніть значення близькозвучних слів. Складіть з ними речення чи словосполучення.

Фронтовий — фронтальний — фронтонний; функ­ціональний — функціонуючий; програмний — програ­мовий — програмований; класний — класовий — кла­сичний; фамільний — фамільярний; соціальний — соціалістичний; тріумфуючий — тріумфальний; телевізій­ний — телевізорний; формувати — формулювати; куль­турний — ку;п>турницький — культурологічний; печать — печатка.

Вправа 26

Визначте, до якої частини мови можуть належати подані слова. Оха­рактеризуйте їх граматичну форму, розкрийте лексичне значення.

Поле-поле, коли-коли, друга-друга, раді-раді, парі- иарі, сталі-сталі, долі-долі, цілі-цілі, дні-дні, бурі-бурі, буду-буду, їм-їм, карі-карі, перли-перли, хижі-хижі, видру-видру, звір-звір, кризі-кризі, лік-лік, біс-біс, рік- рік, ясна-ясна, зір-зір, краю-краю, милі-милі, рота-рота.

•» Вправа 27

Прочитайте поезії-двовірші Богдана Кравцева, які автор назвав тав- торимами. Як називаються мовні засоби, які використовує поет? У дужках подається назва двовірша.

1. Було колись, ще давньою добою, Що лицарі за правду йшли до бою (Бувальщина). 2. На зло і негідь примикав повіки, Негідником лишаючись повіки (Фари­сей). 3. Чинив бешкет, налившися вина — І потім клявся: не моя вина (Святенник). 4. Найгірше, ставши на най­вищій грані, Вчувати знов мелодії вже грані (Натхнення). 5. В полуднє лежневі світило сонце — І він не знав, чи справді це, чи сон це (Пробудження). 6. Осяяла його ідея світла: літати, наче нетля, вколо світла (Відкриття). 7. Залізла жаба у песячу буду І репетує: собакою буду (Претензії). 8. Хвалився, у довги загрузнувши по шию: Із парчі й золота жупан собі пошию (Оптиміст). 9. На­стирливо теребив вірші і пісні, Такі ж, як він, стерильні і пісні (Графоман). 10. Рубала криком, словом злющим крила, Аж у сердеги підрубала крила (Ксантіппа). 11. Не китицю, кулак під ніс 3 похмілля милій він підніс (Роз­ставання). 12. Неславив ближніх — і, забувши втому, був наполегливий в тому (Наклепник). 13. Возводив мури, грати й огорожі, Щоб лиш для нього квігли його рожі (Егоїзм). 14. Казати в тузі звик: Не хліб, а серце краю! — До розкоші звикавши у чужому краю (Емігрант). 15. Зби­рався в далеку він дорогу — й доплентався з хати лиш до

роїу (Неміч). 16. З села до міста хтіли прокладати міст, І вийшли з сіл, та не дійшли до міст (Півдороги). 17. Ще за життя над ним шакали хижі вили, Тягли його чорти, зашпигнувши на вили (Пекло). 18. Під ближніми весь час глибокі ями гріб, Поки не викопав собі самому гріб (Ре­зультат). 19. За владу над людьми змагався він запекло, сильніш за жертви всі, за людський жах, за пекло (Тиран). 20. Не тільки Ной, із люті й Хам синів За хамські вчинки, за поглуми синів (Хамове насліддя). 21. Запитую тебе, тремка далека зоре, Хто поле слів моїх під рунь озиму зоре (До музи).

•>

•о* Вправа 32

Використовуючи тритомний «Російсько-український словник»:

запишіть українські слова-синоніми, які є відповідниками до російського вислову по всем правилам;

перекладіть на українську мову російські вислови бурное море, бурная радость, бурньїе аплодисменти. Випишіть до них синоніми;

запишіть українські слова-синоніми, які є відповідниками до російського прислівника кругом. Які із слів-синонімів уживаються рідше? Які з них діалектні? Як це позначено у словнику?;

запишіть українські слова-синоніми, за допомогою яких можна перекласти російське слово вьюга. Які із слів-синонімів уживаються рідше? Як це позначено у словнику?

•о- Вправа 33

Використовуючи «Словник-довідник з культури української мови»: поясніть значення слів квиток і білет;

випишіть словосполучення із словами дружний і дружній. Поясніть їх значення і особливості вживання;

поясніть, які відтінки у значенні слів та висловів батько—тато— отець; олива—оліфа—олія; поширювати—розповсюджувати, яка година — котра година.

•о- Вправа 34

Є різні назви закладів харчування, серед них: кафе, бар, кав^уярня, кафе-бар, гриль-бар, фест-фуд, міні-бар, бістро. Які назви ви ще знаєте? Як розцінюєте їх появу?

•о- Вправа 35

Якими дієсловами-синонімами можна перепрошувати когось, просити пробачення? Які синонімічні вислови вживають, коли вітаються, проща­ються? Поясніть значення кожного з них, беручи до уваги особливості жанрового і стилістичного характеру.

Які мовні формули вживають журналісти, вітаючись чи прощаючись з телеглядачами чи радіослухачами? Яка програма вам подобається? А які формули ви вживали б?

Чи нормативним є вислів вибачаюсь?

•©> Вправа 36

У мікротекстах, виписаних із творів Григора Тютюнника, підкресліть синоніми. У які гнізда можна їх об’єднати? Перевірте, які слова словники не фіксують.

1. Я прожогом кидаюся в садок, нагрібаю п’ятірнями сякого-такого труску і розкладаю вогонь. 2. Я цілими днями никаю там [на річці] і знаю кожну шпарочку. 3. А після дзвінка [учитель], гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому. 4. [Хлопчик Микола] пова­гом натяг на голову шапку, став у чоботи і пошкрьобав у сіни. 5. Бери, сержант Курпела, сімдесят тягачів, сам во главу колони і паняй в тундру за лісом. 6. Складає Данило

у лаіпух своє добро, замикає сторожку, руїнницю в руки і гайда. 7. |листоноша] чимчикує в село. 8. Старі сунули помалу, спираючись па ціпки. 9. Устам цибав широко, розбризкуючи великими чобітьми руді калюжки. 10. Отак помацки прошкуючи, натраплю на загороду і дядькову їгорову сторожку. 12. Олесь нагріб чобітками снігу під окоренок, утрамбував його гарненько і, вирішивши, що тепер сосна не впаде, погицав через намети до школи.

1. Там [у верболозах] він блукав до самого вечора.

2. Біля школи грюкнули двері. Діти товпами посунули по домівках. 3. |Дід Данило] встав рано, покликав Кузьку, і вони почимчикували до річки. 4. Заклавши руку за спину, Андрій Волох швендяв по хаті — од столу до дверей і назад. 5. Антін знову зашмарував по хаті, розмірковуючи про складні господарські справи. 6. [Мотря, Василькова мати| рипала з хати у двір і, загрібаючи ногами торішнє листя, човпла до хвіртки. 7. Потім по долівці зачовгали босі материні ноги. 8. Одягнеться, оббере на собі кожну пушинку і чебряє до контори. 9. | Мотря] ще дівчатком забилася у двадцяті роки в Чернечу Слободу з Катерино­слава, коли там неврожай був. 10. Слідом за ним [їжаком], поклавши вудочки на плече, дотупцяв і Арсен.

•е> Вправа 37

Доповніть синонімічний ряд. Розкрийте відтінки у значеннях слів- синонімів. Використайте синонімічні словники.

Белькотів, бубонів, буркнув, бурмотів, варнякав, воркує, гмикнув, гомонів, джеркотів, затараторив, мимрив, мовив, рече.

Вправа 38

З релігійних текстів (Святого Письма, молитов, колядок) та з текстів художньої літератури випишіть перифрази до біблійних назв Бог, Ісус Христос, Мати Божа.

Вправа 39

Перекладіть з російської мови на українську уривок із виступу акад. О. Богомолова. Визначте, яку роль у ньому виконують евфемізми.

Для обозначений реально существующих явлений не нужно, по-моему, каждьій раз искать подходящий звфе- мизм, а то вместо забастовок у нас появляются «трудовьіе конфликтьі», вместо инфляции и развала внутреннего рьінка — его «разбалансированность», вместо частной собственности — «собственность граждан» или «собст- венность трудового хозяйства» (з газ.).

•* Вправа 40

З газет (вкажіть яких) випишіть вісім—десять речень, у яких ужито перифрази. Поясніть їх значення та художньо-естетичну функцію.

•о