Приголосні звуки

виступають перед голосним [і] та при асимілятивному подвоєнні: [душ 7|, [реч 7], {не/ж 7], [ф7ждж7],

[узвш/ ’:а], [річ ’:у], [подорож ’:у].

Звук [ж] — приголосний, передньоязиковий, альвео­лярний, шиплячий, шумний, дзвінкий, щілинний, твердий: [жаба], [жолоб], \жук\, [жнец'\, \жи^етло]. Перед голос­ним [і] та при асимілятивному подвоєнні він напівпом’як- шений: [ж’інка], |чужї], [зб’ж ’:а\, \у’збе^иреж’:а], [пЧдн'іж^у:а].

Приголосний [ш], як і |ж|, —передньоязиковий, аль­веолярний, шиплячий, щілинний, твердий, але глухіш: |шанс], \швед], [шеле^1іст], ]шйти], [шкода], [шукати]. Перед [і] та при подвоєнні [ш] напівпом’якшений звук: [ш Чс'т], \мйш 7], [затйш ’:а], ]рдз^ск Чш ’:у\.

Звук |дж| — приголосний, передньоязиковий, альвео­лярний, шумний, дзвінкий, зімкнено-щілинний (афри­кат), шиплячий, твердий: [джгут], [дже^ире^ило], [джаз], [ джура].

Приголосний [ч] — передньоязиковий, альвеолярний, шиплячий, зімкнено-щілинний (африкат), твердий, але на відміну від |дж] — шумний, глухий: [чаї], |чверт'], \чеспи^еї 1, [чиї], \чотйри], \чужйї], [кл'уч], [качка], [кушч]. Перед голосним [і], зрідка перед [а], [у] звук м напівпо- м’якшений: [круч 7], [дсУіич’і|, | п ’іч \у\, | керч’у], [пал'іч’.а], [ждуч'у], [нехворошч У].

За дзвінкістю — глухістю шиплячі приголосні утворю­ють пари: [ж] — |ш], [док] — |ч]: [дуж] — [душ], [радж] — [грач]. Існує також співвідношення за акустичним вра­женням між свистячими і шиплячими звуками: свистячі: |с|, |с'|, [з], |з'|, [ц], [ц'], їда], |дз'| шиплячі: |ш] [ж] [ч] їдок].

Вправа 13

Визначте слово за поданою характеристикою звуків:

а) приголосний, передньоязиковий, альвеолярний, шиплячий, шум­ний, дзвінкий, щілинний, твердий;

б) голосний, заднього ряду, високого підняття, лабіалізований, не­наголошений;

в) приголосний, губний, губно-губний, зімкнений, глухий, твердий;

г) голосний, заднього ряду, низького підняття, нелабіалізований, наголошений;

ґ) приголосний, передньоязиковий, зімкнено-прохідний, носовий, сонорний, твердий.

•> Вправа 14