Асиміляція приголосних за палаталізацією

Залежно від твердості або м’якості наступного приго­лосного відбувається регресивна асиміляція приголосних за м’якістю і твердістю. Найсильніше впливає наступний м’який на попередній, уподібнюючи до себе звук, однаковий за місцем творення. Таким чином діє м'який передньоязиковий звук, особливо альвеолярний, па твердий передньоязиковий: [&л'а], [с'н'іг], [гдс'т'і], [з'н'ати], [кут'н'іі[, [дн'і[, [гт'ц'і].

Напівпом’якшені приголосні — губні [б’], |п’], |в’], |м’], ІФ’], глотковий И, задньоязикові |ґ’], Ік’І, |х’], ПІШІЛЯЧІ |ж’], |ч’1, |Ш’] та ІР’1 — на інші приголосні не впливають, оскільки вони й самі не м’які: |тв’ір], |др’і- мати], \менш’і\, \дорожи V], [сп’іу], |тр’іск], |ст’іх], \др’іт\, |у напалм 7], |кордчш’і], [сп ’ід], \шви^едкї\. Але свистячі перед напівпом’якшеними губними та |р] можуть частко­во пом’якшуватися: |с’в’іт], \з’р’тиі\, {с’е’ато], \ц’в’ах], (дз ’в ’акати], \ц'в ’іт\.

Приголосні |д] і |з] перед м’якими їді, М, [З⁵], [с’], |ц’], [дз⁹], |л'], |н'] у кінці префіксів та прийменників вимовляються м’яко: \в’иУ:іл\, [вЧд'т'аг], \пе^ире^ид' дідом], ]п^уід'н'ау], 16е^из⁹ т’аги], |над' л'ісом], \в’ід' ц'ого], \розї- н'іс':а], \п Чд с'н'ігом). Перед напівпом’якшеними губними, шиплячими, задньоязиковими, глотковим та [р'], що стоять на початку кореня, |д] і [з] в кінці префікса не пом’якшуються: |н'іздрЧ], |збЧрка], |п Чдб’ігти], ]п Чд~ к’іука], |зр ’ідка], [зг’ідниї], (надм’іру], \надр ’ізати], [пЧд- м Чтати], \розв ’ішати], [п Чдг ’ірйа].

Шиплячі, губні, задньоязикові, глотковий та |р’] перед м’якими приголосними не пом’якшуються: Ікл'ітка], |ли^ежн'а], \гл'ід], \хл'іб\, [гніу], [Ґн'іт], [шл'ах], |гр’ішн'і], |майачн'а], \кн'аз'], [гл'ан'], \горд’і\.

У деяких словах при словотворенні спостерігається вплив наступного твердого приголосного на попередній м’який (асиміляція за твердістю): [м’ідниї], [мЧцнйї], |колод'азнш], \ш'іс:от], \пйатнадз'ц'ат'].

Вправа 25

Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть наявність чи

відсутність асиміляції приголосних за м’якістю і твердістю.

Кріль, безодня, грядка, голці, трьома, слід, майбутній, пісні, клятва, круглі, підніс, тля, мужні, ясні, брудні, крісло, тонші, задля, трюм, немовля, Наталці, мідні, диканський, тліти, сибірський, ніздрі, дряпати, на гірці, двірня, сніп, дрюк, підтягти, покірні, піддягнув, сльози, гніздо, жовчю, зрідка, грім, у спілці, уві сні, пізній, літня, бездіяльний, кінцівка, вечірня, зрівняти, днювати, співає, стіна, бездітні, кузня, розділяти, мужністю, радісні, слі­пий, зрілий, хрін, священний, Дніпро, наддністрянський, підхід.

Асиміляція приголосних

Асиміляція приголосних за місцем і способом творення

Регресивна асиміляція за місцем і способом творення відбувається в різних позиціях між свистячими та шиплячими приголосними, коли вони розташовані по сусідству. Так свистячі [з] і [с] можуть повністю або час­тково уподібнюватися до наступних шиплячих [ж] і |ш] внаслідок регресивної асиміляції. Повне уподібнення спостерігається в таких прикладах: \ж:ати\, |ж:и^ет:а\, \че^ире^иж:ни^ева\, \ш:йти]₉ [при^еріш:и\, \бе^иш:апки], |ш.йбки]

• тут додається ще й повна регресивна асиміляція за глухістю. Часткова асиміляція відбувається у прикладах: \пЧшчаниі\, \шче^ипйти\, [л’ішчйна], \ждже^ире^ила\ та ін.

Частково або повністю уподібнюються до свистячих попередні шиплячі, якщо вони стоять поряд: \носи^ес':а\, [см’ійес'.а] — повна асиміляція; \на стез'ц'і], |у пл'ас'ц’і], [розваз ’с ’а], | грус ’ц 7] — неповна.

Повністю асимілюється африката [ч] перед Ід] за місцем і способом творення й одночасно за м’якістю у прикладах: [у тумбоц’:і\, \на р'іц’:і\, |вули^ец ’.і], [руц ’:і\, [у д'фоц ’:і].

Перед свистячими та шиплячими попередні зубні [д] і [т] також частково або повністю перетворюються на складний звук (африкату). Це відбувається як у середині слова, так і на межі слів: \в’іч:йзна\, [знаїдуц ’:а], [прйч.а], [ч:ут'], \оц:ем\, [доліц.е], \не^изаводз'с'а], \крййе^иц ’:а], \мо- лоджшиї], \кордчшиі\, \в’ідз заїц’а], \в’ідж чи¹йіх\.

•ь