- •Поняття юридичної науки
- •Система юридичної науки
- •Функції юридичної науки
- •Предмет загальної теорії держави і права
- •Теорія права і держави в системі юридичних наук.
- •Місце загальної теорії держави і права в системі суспільних наук
- •Методологія дослідження теорії держави і права
- •Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її ознаки, структура, функції
- •Основні закономірності виникнення держави.
- •Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування первіснообщинного ладу
- •Держава має свою територію, окреслену кордонами.
- •Держава характеризується наявністю публічної політичної влади, яка не співпадає з суспільством.
- •Для утримання державних чиновників, армії, поліції, фінансування загальносоцгальних функцій держави необхідні матеріальні засоби.
- •Поняття держави, основні ознаки.
- •Поняття та види функцій держави.
- •Порівняльна характеристика внутрішніх і зовнішніх функцій держави.
- •Поняття та ознаки політичної влади
- •Поняття та елементи політичної системи суспільства
- •Місце і роль держави у політичній системі та здійсненні державної влади
- •Форми держави і її структурні частини.
- •Форми правління: поняття, види.
- •Форми державного устрою: поняття, види.
- •Поняття і класифікація політичних режимів.
- •Механізм держави і його структура.
- •Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх види.
- •Характеристика органів законодавчої, виконавчої і судової влади.
- •Поняття історичного типу держави.
- •Порівняльна характеристика форми держави й історичного типу держави.
- •Сучасний тип держави
- •Поняття та основні принципи правової держави.
- •Економічна, соціальна і моральна основи правової держави.
- •Поняття і соціальна цінність демократії
- •Форми демократії
- •Інститути і суб’єкти демократії
- •Принципи демократії
- •Функції демократії
- •Конституційні права і свободи громадян України і їх класифікація.
- •Обов’язки людини і громадянина.
- •Правовий статус людини і громадянина.
- •Теорії походження права
- •Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •Нормативний підхід до розуміння права
- •Соціологічний підхід до розуміння права
- •Ознаки права
- •Функції права і його соціальна цінність
- •Поняття і види систематизації нормативних актів.
- •Система права і система законодавства. Поняття системи права і її галузеве ділення.
- •Правова система України.
- •Співвідношення норми права і моралі.
- •Поняття й ознаки правової норми.
- •Структура правових норм.
- •Види правових норм.
- •Правотворчість: поняття, види.
- •Стадії правотворчого процесу.
- •Поняття джерел права.
- •Поняття правового акту
- •Поняття і види нормативно-правових актів
- •Дія нормативно-правових актів у часі
- •Дія закону (нормативного акта) у просторі
- •Дія закону (нормативного акта) за колом (щодо) осіб
- •Поняття, ознаки, склад правовідносин.
- •Суб’єкти правовідносин.
- •Юридичний зміст правовідносин.
- •Об’єкти правовідносин.
- •Юридичні факти.
- •Правовий статус особи та правовий статус громадянина
- •Правовий статус народу
- •Правовий статус держави
- •Поняття реалізації норм права, її форми і види.
- •Правозастосування як особливий вид реалізації норм права.
- •Акти застосування норм права.
- •Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •Поняття і види правопорушень. Його ознаки
- •Юридична відповідальність та її види.
- •Юридичний процес: поняття, етапи, види.
- •Поняття законності і її значення.
- •Основні принципи і гарантії законності.
- •Правопорядок і суспільний порядок.
- •Основні шляхи посилення законності і правопорядку в Україні.
- •Правова культура, її види і функції.
- •Поняття, структура, види правосвідомості. Функції правосвідомості.
- •Правове виховання: поняття, способи, методи, ефективність.
- •Поняття правового регулювання
- •Способи, методи та типи правового регулювання.
- •Правовий режим
- •Види правового регулювання
- •Механізм правового регулювання
-
Поняття юридичної науки
Юридична наука, до системи якої входить загальна теорія держави і права, є однією з суспільних наук. На відміну від наук, що вивчають природні явища і процеси, таких як фізика, хімія, астрономія тощо, суспільні науки вивчають відносини, які складаються між людьми і їх утвореннями, безпосередньо служать людині. Це повною мірою стосується і юридичної науки, головним завданням якої є сприяння через державні і правові інститути розквіту особистості і подоланню перешкод на цьому шляху, ефективному використанню людського потенціалу, створенню умов для найповнішої реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Юридична наука спрямована на здобування, узагальнення, систематизацію і використання знань про державно-правову дійсність, її особливістю є спільне дослідження права і держави в їх єдності, взаємозв’язку і взаємовпливі. Виходячи з цього, назва «правознавство» для визначення юридичної науки є і неточною, і однобічною. Нерозривний зв'язок між правом і державою свідчить про те, що юридична наука є водночас і правознавчою, і державознавчою.
Поряд з іншими суспільними науками вчення про державу і право має свій об'єкт і предмет дослідження. Ці поняття співвідносяться між собою, але повністю не збігаються. Поняття об'єкта ширше, ним охоплюються явища і процеси навколишнього світу, дійсності, на які поширюється пізнання і практичний вплив людей. Об'єкт може бути загальним для ряду наук, а предмет однієї науки не може збігатися з предметом іншої. Саме предмет визначає самостійність, своєрідність і особливості кожної науки, тобто те, чим вона відрізняється від інших наук.
-
Система юридичної науки
Юридичні науки за певними ознаками можна поділити на кілька груп. До першої групи належить і посідає там провідне місце теорія держави і права, яка є найбільш загальною юридичною наукою, а також історія держави і права та історія вчення про державу і право. Якщо теорія держави і права абстрагується від вивчення особливостей державно-правового розвитку конкретних країн і лише узагальнює їх досвід, то історичні юридичні науки — історія держави і права України, історія держави і права зарубіжних країн та історія вчення про державу і право — досить детально досліджують умови розвитку і особливості держави і права окремих країн, найзначніші вагомі етапи розвитку державно-правової думки і зміст державно-правових ідей різних шкіл і напрямків.
Оскільки науки, що входять до цієї групи, формулюють загальнотеоретичні положення про державу і право і досліджують ідейні основи і хід їхнього історичного розвитку, то саме вони і стоять на чолі всієї системи юридичних наук.
Другу, найбільшу, групу становлять галузеві науки, які посідають центральне місце в системі юридичних наук. До них належать науки конституційного, цивільного, адміністративного, кримінального, процесуального, міжнародного та інших галузей права. Предметом дослідження кожної з цих наук є ті специфічні правові відносини, що складаються в окремих сферах суспільного життя, і ті національні правові норми і законодавчі приписи, які виникають на їх базі. Зміст кожної ; алузевої науки становить система знань про відпор дну галузь права — про шляхи її розвитку і вдосконалення, джерела, принципи, зміст і систему норм, що входять до неї. практику їх реалізації тощо. Від стану наукових досліджень галузевих наук значною мірою залежить якість законодавчих робіт, проведення відповідних реформ, зокрема підготовка кодексів. Невипадково науконці становлять більшу частину робочих груп, які готують проекти найбільш принципових галузевих нормативних актів.
До групи галузевих наук прилягають і такі, які виникають на стикові різних галузей права і мають комплексний характер, їхній зміст пов'язаний з дослідженням тих правовідносин, які регулюються нормами різних галузей права, в їхньому взаємозв'язку і взаємодії. Саме тому їх називають міжгалузевими. До них можна, наприклад, віднести комплексну науку підприємницького права, яка виникла з потреби вивчення і вдосконалення правового регулювання ринкових відносин, що розвиваються в Україні, і вивчає дію норм різних галузей права — цивільного, адміністративного, фінансового тощо.
Ряд юридичних наук входить до третьої групи, так званих прикладних наук. Поміж них слід вирізнити судову медицину, судову психіатрію, криміналістику, кримінологію, правову статистику. Ці науки перебувають у тісному зв'язку з функціонуванням держави і права. Вони відіграють роль орієнтиру в діяльності посадових осіб, у реалізації вимог права. Так, наприклад, криміналістику становлять наукові знання про методику, тактику і технічні засоби, що застосовуються при розслідуванні злочинів, кримінологію — наукові знання про причини злочинності і методи усунення обставин, що сприяють її існуванню, судову психіатрію — наукові знання про шляхи встановлення певної групи обставин, що виключають юридичну відповідальність тощо. Характерним для ряду наук, що належать до цієї групи, є використання ними даних не тільки юридичних, але й інших наук — хімії, біології, балістики, мовознавства. Судова медицина, психіатрія і статистика є водночас складовими частинами як юридичної науки, так і медичної, статистичної і психологічної наук, на положення яких вони спираються.
Четверта група юридичних наук — це науки, що вивчають зарубіжні державу і право, передусім порівняльне правознавство і тісно з ним пов'язані наукові знання про державу і право окремих зарубіжних країн. Ці науки мають величезне значення для обміну досвідом між окремими державами у питаннях правової розбудови. Так, в Україні знання принципів діяльності і особливостей окремих інститутів конституційного права зарубіжних країн певною мірою було використаної процесі розробки проекту Конституції України, яку прийняли в 1996 році.
До п'ятої групи юридичних наук слід віднести ті науки, що досліджують міжнародне право. Йдеться про науку міжнародного публічного права, міжнародного приватного права. Останніми роками дедалі більшого розвитку набувають дослідження європейського права. Ці дослідження відповідають світовій тенденції посилення інтеграційних процесів і міжнародного впливу на національні правові системи.