Орфоепія

\діистор\, \лйпа\, \в’іне^иґрет], \дйзе^ил'\, [Сйдороу\, (Купи- цин\, \те^иле^ибаче^ин':а\. М’яка вимова приголосних перед |е] спостерігається лише в кількох випадках: м’який при­голосний |н'| в кінці основи прикметників середнього роду м’якої групи: [п’&н'е], \колйшн'е) та в деяких при­кметниках, утворених від іменників на -ння, -ття: \жи^ет':евиї], |моуле^ин':евиї\, \значе^ин':евиї\, \ми^ет’:евш\, а також у дієсловах \л':е\ і \л':ец’:а].

Слід дотримуватися правил вимови в окремих групах приголосних: спрощувати [д) і [т] у словах \студен'с'киі\, [контрасниі], \ш ’існасГз'ц'ат'], [ш’іс:6т], \аґенство\, [іи’із- де^ис'ат] або зливати звук |т] із [с] в один складний звук \брац'киї\, [багацтво], [дац'киї], \де^иуйацсот]. Звук |д) перед свистячими та шиплячими зазнає їх впливу і перет­ворюється на [дз] або (дж|: |громадзскиї\, [в ’ідззнака],

[в ’іджчаї], |п ’іджжи^евйти].

Буквосполучення тц, шц, чц, жц перед закінченням -і в іменниках давального і місцевого відмінків однини зву­чать як Іц':], [с'ц'1, (з'ц'І: \вйкруц’:і], |па'ас'ц'і], \руц':і\, |н'&ц'і\. Так само зазнають асимілятивного впливу ці ж звукосполучення і в іменниках чоловічого роду в називно­му відмінку множини \пе^ире^имс&ц’і\_> \зви^етаЗц’і\ та се­реднього роду в місцевому відмінку однини [у йаблуц':і\.

Спрощуються приголосні (д] і [т) у звукосполученнях \зди\, \стц) перед закінченням -і в іменниках жіночого роду в давальному та місцевому відмінках однини: \горс'ц'і\, [пойіз'ц’і\, \пе^ив’іс'ц'і].

Буквосполучення -ться у дієслівних формах третьої особи однини і множини теперішнього і майбутнього часу звучить як \ц’:а\: [коле“ц':а], [закрути⁶ц':а], [научіц':а\, [знайомл'ац':а\, а -шся, -жся, -чся —як [С’.а], [з'с'а), \ц'с'а\ у другій особі дієслівних форм однини теперішнього часу і наказового способу: \купайе^ис':а\, \маз'с'а], [мордц'с'а\.

•> Вправа 69

Орфоепічні норми та їх значення

качан, поганий —багатий, гарячий —годованець, хазяїн

• хороми, оказія —акація, око —ока, оптика —апетит, маню — монах, копати — капати, згонити — зганяти, скотити — скачати, допомоїти — допомагати, кропити

• краплі, халява — хозари, голова — глава.

Вправа 70

Вимовте слова з голосними [о] та [у]. Простежте, коли [о]

наближається до [у]. Запишіть слова фонетичною транскрипцією.

Цоколь, чорніти, хомут, ходіння, тротуар, троюрідний, союз, рубіж, ростбіф, ропуха, розумний, просунути, лопух, поріг, попутний, попруга, поріддя, мотузка, мону­мент, копійка, конюшина, конура, зозуля, жолудь, доступ, дозувати, горнути, воюючий, волокуша, борсук, брошура, двоїти, конструкція, конфуз, нормувати, обух, огудина, подушка, полуда, полумисок, понурий, поруччя, посуди­на, потіха, посуха, потужність, простуда, розбурхати, роз­гублений, сортувати, споруда.

Вправа 71

Правильно вимовляйте ненаголошені голосні в словах. Простежте, у

яких випадках [е] та [и] більше наближаються один до одного, а в яких

• менше.

Рибалка, пшеничний, синоптик, рисунок, письменник, перевал, оберемок, личинка, летіти, леміш, легенький, кип’ятильник, кишеня, історія, здивований, здешевити, застереження, засилати, заселяги, евакуація, електрич­ний, енцефаліт, енциклопедія, медикамент, материнка, машиніст, медичний, нехай, недуга, нечистий, нищечком, свердлите, сережка, синтетика, синочок, терновий, терпі­ти, диригент, дециметр, утихомирення, федерація, флег­матик, химера, хитати, херувим, цикламен, шиньйон, ше­риф, шедевр, циркуляр, центрифуга, чемпіон, преамбула.

Вправа 72

Виправте помилки в словах при вимові приголосних африкат [дж] і [дз].

Запишіть слова фонетичною транскрипцією.

Затвержений, дріжжі, приїжжий, відчудження, проці- жений, роз’їжжені, їжжу, підгверження, лужений, заїж- жати, нагороження, бжола, зеркало, жерело, звонять, зе­лень-зелень, зюрчить, зюркіт, жемпер, джунглі, звінок, жерсі, жентльмен, жаз, кукуруза, затвержена, бжолиний, жміль, звякати, зю-до, ґезь, зиглик, ґринжоли, розгалуд- ження.