136. Види і форми державного кредиту, їх зміст і хар-ка.

Державний кредит може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішній державний кредит виступає в таких формах: 

державні позики, 

перетвор. частини вкладів насел. в державні позики, 

запозич. коштів загальнодержавного позикового фонду, 

казначейські позики,

гарантовані позики. 

Державні позики, як форма внутрішнього державного кредиту характериз. тим, що тимчасово вільні кошти насел., підприємств і організацій залуч. на фінансув. суспільних потреб шляхом випуску і реалізації облігацій, казначейських зобов'язань та інших видів держ. ЦП.

Облігація — найбільш поширений вид ЦП. Вона символізує державне боргове зобов'яз. і надає право її власнику після закінч. визначеного терміну одержати назад суму боргу і проценти. Продаючи облігацію, держава зобов’яз. повернути суму боргу у визначений термін із %ми або виплачувати проценти протягом усього терміну користув. позиковими засобами, а після закінч. цього терміну повернути і суму боргу.

Держава встановлює номінальну вартість (номінальну ціну) облігації. Номінальна вартість познач. на облігації і виражає грош. суму, надану власником облігації державі в тимчасове користув. Саме ця сума виплач. власнику облігації в момент погаш. і на неї нарахов. проценти. Проте реальна прибутковість облігацій для їхніх власників може бути вище або нижче установленого номінального проценту. Це зумовлено тим, що облігації прод. по курсовій ціні, що відхиляється від номінальної вартості. Відхил. назив. курсовою різницею і залежить воно від цілого ряду чинників. До їх числа, зокрема, відносяться величина номінального проценту по облігації, насиченість ринку державними цінними паперами, стан господарчої кон'юктури, міра довіри насел. уряду.

Облігації можуть бути знеусобленими (на покриття бюджетного дефіциту) і цільовими (під конкретні проекти). Казначейські забов'яз. (векселі) м. характер боргового забов'яз., спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата доходу здійсн. у формі процентів. Казначейськими забов'яз.ми, як правило, оформляються короткострок. позики ( іноді середньострокові - казначейські ноти).

У тісному зв'язку з державними позиками знаходиться друга форма державного кредиту, функціонув. якого опосередков. системою ощадних установ за рахунок власних тимчасово вільних коштів, ощадні установи д. кредит державі за рахунок позикових засобів. Наявність посередника між державою і насел.м в особі ощадних установ і над. позики ост.ми державі за рахунок позикових засобів без відома їхнього реального власника (насел.) дозволяють виділити ці відносини як особливу форму державного кредиту.

Оберт. частини внесків насел. в державні позики, що признач. на потреби держави, здійсн. через купівлю особливих ЦП (наприклад, казначейських ощадних сертифікатів) або ринкових ЦП (облігацій, казначейських зобов'язань), а також оформл.м безоблігаційних позик. У нашій країні зараз це досяг. шляхом придб. Ощадбанком держ. ЦП.

Запозич. коштів загальнодержавного позикового фонду як форма державного кредиту хар-ся тим, що державні кредитні установи безпосередньо (не обмежуючи ці операції покупкою держ. ЦП) перед. частину кредитних ресурсів на покриття витрат уряду. Ця форма державного кредиту функціонує в тоталітарному суспільстві. Вона сприяє розвитку інфляційних процесів, що особливо небезпечні в умовах жорсткого контролю за емісією грош. знаків із боку демократично обраних органів. Тому повна нормалізація відносин між державою і кредитною системою лежить на шляху визн. неможливості прямого запозич. позичкових засобів для покриття бюджетного дефіциту і відшкодув. державному банку боргу, який утворився за попередні роки.

Казначейські позики як форма державного кредиту вираж. віднош. над. фін. допомоги підпр-вам і організаціям органами державної влади і управл. за рахунок бюджетних коштів на умовах терміновості, платності і зворотності. У нашій країні ця форма державного кредиту поки що використув. не дуже активно.

Віднош. по лінії казначейських позичок не є аналогом банк. кредитув., оскільки на відміну від госпрозрахункових банк. структур органи державної влади і управл. над. фінансову допомогу на інших умовах і в інших цілях. Казначейські позички вид. на пільгових умовах за термінами і нормі проценту, вони можливі у випадку фін. утруднень підприємств і господарчих організацій через їх особливе становище на ринку або погірш. економічної ситуації в країні, не м. комерційної цілі, а є засобом підтримки життєво важливих для нар1 господарства ек. структур.

В окремих випадках уряд може гарантувати безумовне погаш. позики, випущеної органами нижчого підпорядкув. влади і управл. або окремими господарчими організаціями, а також виплату процентів по ній. У цих випадках мова йде про умовний державний кредит — гарантовані позики. По гарантованих позиках уряд реально несе фінансову відповідал. тільки у випадку неплатоспромож. платника. У нашій країні створені умови для відродж. гарантованих позик у зв'язку з над.м місцевим органам влади, а також окремим господарчим структурам права проводити операції по уклад. угод позик. Міжнародний державний кредит представляє сукупн. відносин, у яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичал. або кредитора. Ці відносини отрим. форму держ. зовнішніх позик Як і внутрішні позики, вони над. на умовах зворотності, терміновості і платності. Сума отриманих зовнішніх позик із нарахованими %ми включ. в державний борг країни. Країнам, що терплять значні ек. і фін. труднощі, зовнішні позики можуть даватися на пільгових умовах.

Над. зовнішніх позик здійсн. за рахунок бюджетних коштів або спеціальних урядових фондів. Одержувачами позик можуть бути центральні уряди, республіканські і місцеві органи влади. Кредиторами можуть виступати уряди, фінансово-кредитні установи й інші юридичні особи іноземних держав, приватні особи, а також міжнародні фін. організації.

Основною метою держ. зовнішніх позик є сприяння зміцненню ек. потенціалу, подол. фін. труднощів країни-одержувача, над. продовольчої допомоги.

Державні зовнішні позики над. у грош.й або товарній формі. Як правило, вони був. середньостроковими або довгострок. Грош. позики випуск. у валюті держави-кредитора, держави-позичал. або валюті третьої країни.

Погаш. позик за згодою сторін здійсн. товарними поставками чи валютою. Погаш. позик і виплата процентів по них може відбуватися після закінч. пільгового періоду, які над. відстрочку погаш. позики на 3-5 років після його використ.

Основними кредиторами нашої країни виступ. розвинуті капіталістичні країни. Допомога над. у формі міжурядових позик та міжбанк. кредитів.