4. Внутрішня структура фінансів, їх зв'язок з іншими вартісними ек.И категоріями (ціною, заробітною платою, кредитом тощо).

Внутрішня структура фін. системи відображ. об’єктивну сукупн. фін. відносин і є загальною для всіх країн. Вона склад. зі сфер і ланок. Сфера хар-є узагальнену за певною ознакою сукуп-ність фін. відносин В основу виділ. сфер рекомендуємо покласти рівень економічної системи. Виділяється чотири сфери:

рівень мікроек. — фінанси суб’єктів господарюв.;

рівень макроек. — державні фінанси;

рівень світового господарства — міжнародні фінанси;

узагальнюючий рівень — фін. ринок.

Ланка показує відособлену частину фін. відносин. ЇЇ виділ. проводиться за ознакою наявності або відособленого фонду фін. ресурсів, або специф. форм і методів фін. відносин.

Категорія "ціна" - економ. інструмент, завдяки якому вартість ВВП набуває грош. виразу та стає об'єктом розподілу. Вона є вихідною категорією, на якій здійсн. процес розподілу. Вона визначає пропорції розподілу ВВП, але не може забезпечити розподіл по суб'єктах власності функціонального відокремл. різних частин вартості. Ціна та фінанси функціон. по взаємодії. Ціна - основа фін. методу розподілу вартості. Відносна самостійність фін. методу розподілу веде до того, що кінцева структура ВВП після розподілу відрізняється від структури, що склалася за допомогою ціни.

Категорія "3аробітна плата" необхідна для формув. доходів конкретних робітників. Вона є складовою частиною загальної сис-ми розподілу. Вона функціонує разом з фінансами і створює умови для наступного задовол. потреб. На відміну від фінансів, заробітна плата пов'язана з грошовими потоками, що надходять у власність відповідних осіб і використов. для задовол. особистих потреб. Фін. ресурси знаходяться у розпорядж. суб'єктів господарюв. і держави і використов. для задовол. суспільних потреб.

Категорія "кредит" - приймає участь у розподілі ВВП, має свої особливості: існує на основі поверн.; кредитні ресурси відображ. переважний рух в часі від кредитора до позичал. і навпаки, а фін. ресурси м. односторонній рух вартості; кредитний розподіл пов'язаний з рухом грош. коштів між суб'єктами. Фін. розподіл здійсн. як між суб'єктами так і в їх межах по цільовому призначенню; кредитні ресурси форм. в процесі перерозподілу за рахунок тимчасово вільних грош. коштів, а фін. ресурси - на стадії розподілу ВВП; кредитні ресурси над. на відповідний термін на умовах платності. Фін. ресурси над. безкоштовно, без умови їх поверн.; кредит має більш тісний зв'язок з грошовим обігом. За його допомогою задовольняються потреби в платіжних засобах та здійсн. регулюв. грошової маси. Фін. та кредитні ресурси використов. комплексно: якщо не достатньо фін. ресурсів, використов. кредитні ресурси.

5. Фін. Категорії як форма наукового пізн. Фінансів.

Понятійний апарат фін. науки склад. фін. категорії. Фін. категорії в абстрактно-теоретичній формі хар-ть різні сторони реальної фін. дійсності. Через використ. фін. категорій як інструмента наукового пізн. досяг. більш глибоке розкриття сутності фінансів, їх специфіки і особливостей функціонув.

Фін. категорії виступ. формою теоретичного мисл., наукової абстракції, яка є зрізом реального ек. життя. З появою держави з'явились такі фін. категорії як  податки і державний кредит. З розвитком держави і товарно-грош. господарства формувались групи більш складних категорій: податки, державний кредит, державні доходи, державні витрати, бюджет. Вони відображ. стійкі причинно-слідств. зв'язки і залежності, які склад. зміст об'єктивних ек. законів. Податки являють собою обов’язк. платежі юридичних і фіз. осіб до бюджету. Податок — це плата суспільства за викон. державою її функцій, це відрахув. частини вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) на загальносуспільні потреби, без задовол. яких сучасне суспільство існувати не може. Державний кредит — грош. відносини, що виник. у дер- жави із юр. та фізичними особами у зв'язку із мобілізацією тимчасово вільних грош. коштів у розпорядж. органів державної влади, які признач. для фінансув. держ. витрат; форма вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту. Д.к. має строк поверн. і ціну в формі процентів. Буває внутрішнім і зовнішнім. Бюджет — ек. відносини, що виник. у дер- жави із юр. та фізичними особами у зв'язку із розподілом і перерозподілом ВВП з метою форм. і викорис. бюдж. фонду призначеного для викон. державою покладених функцій. Доходи Держ. бюджету Укр. – фн. відносини, які скл. в державі в процесі форм. бюдж. фонду фін. ресурсів. Державні витрати- це фін. відносини які обумовлені використ.м центр. та децентр. доходів держви і направлені на задовол. заг. потреб держави.