12. У якому реченні неправильно розставлено розділові знаки?

1. Отак би тут стоять години цілі і слухать мову птиць, лугів, дібров (К. Дрок).

2. Сіножаті скосяться, і пшениця вижнеться, листячком засиплються всі

сади (С. Пушик).

3. Як добре у житті закоханим і як тривожно в світі їм! (А. Кацнельсон)

4. У вікна дивиться степ, і все спливає, як безконечне море (М.

Коцюбинський).

5. Горіти зорі і тужавіти сокам, старіти корі, і вкриватися мохом (А. Талалай).

III рівень

1.Позначте слова,які мають подвійний наголос.

1.Статуя.

2.Черговий.

3.Вимова.

4.Алфавіт.

5.Шофер.

6.Олень.

7. Мабуть.

8.Кілометр.

2.Знайдіть відповідність між визначеннями та мовознавчими термінами.

1.Розділ мовознавчої науки, що описує і пояснює звукову систему мови,умови творення звуків, їх класифікацію,взаємовпливи, чергування і роль у мовленні.

2.Система загальноприйнятих правил передачі слів і їхніх форм на письмі.

3.Система писемних знаків, за допомогою яких передається усне мовлення.

4.Розділ мовознавчої науки, що визначаєсистему правил, які регулюютьнормативну літературну вимову слів.

5. Виділення посилання голосу певного складу в слові.

А. Фонетика.

Б. Графіка.

В. Орфоепія.

Г. Орфографія.

Ґ.Наголос.

Варіант № 61

II рівень

1. У якому рядку допущено помилки при переносі слів?

1. Оповідан-ня, джерель-це, ек-скаватор, п'я-тірка, об'єд-нати.

2. З'я-вилась, в'еть-ся, від'-їхати, 10-т, картин-ний.

3. На-гріти, з'я-сувати, три-складовий, яч-мінь, під'їзди-ти.

4. Сніжно-білий, п'ятір-ка, ліх-тар, зав-госп, зіл-ля.

5. Під-креслити, іс-пит, ор-кестр, ґу-дзик, кань-йон.

2. Виберіть рядок, у якому всі слова слід писати з апострофом.

1. Б...єлгород, Захар...їн, Монтеск...є, Руж...е, В...язьма.

2. Голуб...я, подвір...я, бур...ян, довір...я, дит...ясла.

3. Духм...яний, прислів...я, полум...я, зв...язковий, Р...ябко.

4. Мавп...ячий, тьм...яний, з...ясувати, роз...яснити, пів...яблука.

5. 3...юрмитися, миш...як, верхів...я, п...єдестал, п...юре.

3. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

1. Форпостний, пісний, кількісний, баластний, обласний.

2. Шістсот, кістлявий, гігантський, студентський, чесний.

3. Улесливий, цілісний, серце, шелеснути, власний.

4. Рідкісний, ненависний, комендантський, якісний, захисний.

5. Тріснути, тижневик, контрастний, пестливий, улесливий.

4. З'ясуйте, у якому реченні вжито синоніми.

1. Правда та кривда — як вогонь та вода (Народна творчість).

2. Швидко весни одцвітають, хутко літні дні минають, скоро вже й зима

(І. Вирган).

3. Яка гребля, такий млин, який батько, такий син (Народна творчість).

4. Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур (Народна творчість).

5. А це зерно в золотому колоску на стеблині золоченій гойдалося

(Т. Коломієць).

5. Вкажіть, у якому рядку всі слова є загальновживаними.

1. Пустеля, постоли, малювання, стіл, путня.

2. Холод, уста, одяг, пательня, мрія.

3. Пісня, студенець, рать, півонія, жах.

4. Покупець, полуниця, виступ, інтелігент, природа.

5. Папір, волосся, кінь, правиця, археологія.

6. Виберіть рядок, у якому всі іменники в родовому відмінку

залежно від значення можуть мати закінчення -а (-я) або -у (-ю).

1. Апарат, листопад, пояс, топаз, Кабул.

2. Папір, клуб, нефрит, орган, алюміній.

3. Алжир, діамант, тик, механізм, конвоїр.

4. Володар, замок, узвар, радар, камінь.

5. Аметист, чавун, сік, ліс, лісок.

7. Виберіть рядок із прислівниками, які з часткою не завжди

пишуться окремо.

1. Не/легко, не/тяжко, не/прудко, не/важко, не/вгамовно.

2. Не/рішуче, не/стійко, не/наполегливо, не/рано, не/значно.

3. Не/страшно, не/мужньо, не/послідовно, не/уважно, не/виразно.

4. Не/можна, не/слід, не/потрібно, не/варто, не/сьогодні-завтра.

5. Не/сміливо, не/самовито, не/рідко, не/порушно, не/часто.

8. На які групи поділяють підрядні сполучники?

1. Причинові, часові, умовні, мети, єднальні.

2. Часові, умовні, мети, порівняльні, розділові.

3. Причинові, часові, умовні, мети, допустові, порівняльні, з'ясувальні.

4. Мети, допустові, порівняльні, з'ясувальні, часові.

5. Часові, умовні, причинові, єднальні, допустові, з'ясувальні.

9. Як поділяють словосполучення за морфологічним вираженням

головного слова?

1. На сурядні і підрядні.

2. На вільні і зв'язані.

3. На дієслівні, додаткові, обставинні.

4. На означальні, обставинні, додаткові.

5. На дієслівні, іменникові, прикметникові, прислівникові, займенникові,

числівникові.

10. Знайдіть речення, в якому складений дієслівний присудок

становить поєднання інфінітива з особовою формою дієслова,

що вказує на початок, продовження чи закінчення дії.

1. Як іноді просте, звичайне слово, сказане доречно, уміє людину зробити

щасливою (Є. Божик).

2. Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю (М.

Коцюбинський).

3. Кажу: з вас кожен міг поетом стати, в кривавім лихолітті полягти. Чи

мирним днем зорю з небес дістати, чи сам для світу зіркою зійти (В. Бровченко).

4. О земле рідная! Не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах! Жила,

живеш, довіку будеш жити, безсмертна у віках (М. Рильський).

5. Якщо ти справді вмів любити, навчись забути і забудь (Т. Севернюк).