6. Продовжте речення: «Займенником називають повнозначну

частину мови, що...».

1. ...означає число, кількість предметів, їх порядок при лічбі й відповідає

на питання скільки? який? котрий?

2. ...вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх.

3. ...виражає ознаку предмета або його належність і відповідає на питання

який? яка? яке? чий? чия? чиє? чиї?

4. ...означає назву предмета і відповідає на питання хто? що?

5. ...означає дію або стан і відповідає на питання що робить предмет?

що з ним робиться?

7. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять

прислівники зі значенням ознаки предмета?

1. Спів уголос, сприймати на ура, грати навиліт, поводитись гуманно,

несказанно зрадів.

2. Кохати завжди, розмовляти пошепки, летіти вгору, гостро критикувати,

стояти пліч-о-пліч.

3. Кохання назавжди, побачення наспіх, розмова віч-на-віч, відомо зроду-

віку, пішов хтозна-куди.

4. Шлях без кінця-краю, борщ по-київськи, стежка праворуч, дорога без

кінця-краю, документи з-за кордону.

5. Шеренга один в один, пригрівало по-літньому, падали додолу, украй

важливий, скоро прибуде.

8.У якому рядку всі слова написано правильно?

1. Коли-не-коли, ніколи, не стямно, не той, невесело.

2. Нещодавно, неначебто, нерідко, незабаром, не відповідаючи.

3. Ненароком, незволікаючи, ніяк, немовбито, не до ладу.

4. Нелегко, де не де, не чекаючи, невпинно, незважаючи на.

5. Не до вподоби, недосипати, неблизько, а далеко, ні для кого, нівроку.

9. Словосполучення якого рядка мають однакові відношення

між головним і залежним словами?

1. Знайомий з дитинства, зустрітися в бібліотеці, приємно вражений,

розкритий повною мірою, сидіти в задумі, скласти на «відмінно».

2. Навчатися в університеті, прочитати в очах, забути про втому, знайти в

тексті, вибратися з лісу, забаритися з відповіддю.

3. Залежати від бажання, думати про прийдешнє, повернутися в

понеділок, сказати спересердя, знаходитися біля річки, вдатися до пошуків.

4. Абсолютно безпідставно, поновлюваний щодня, ретельно досліджений,

працювати поруч, одержати «відмінно», навчатися успішно.

5. Притомлений з дороги, зрозумілий кожному, радий зустрічі, готовий до

роботи, вірний традиціям, приємний на смак.

10. Вкажіть, у якому рядку подано речення з ускладненим

складеним дієслівним присудком.

І. Ліси прикрашають землю... Вони вчать людину розуміти прекрасне

(А. Чехов).

2. Золотих не хочу лаврів, з ними щастя не здобуду (Леся Українка).

3. Земля кличе трудитись на ній: засівати, милуватися простором,

збирати врожаї (М. Сингаївський).

4. Хіба за мою щирість ви могли б перестати поважати мене? (В. Гжицький)

5. Лелека, мабуть, і не думає злітати (Є. Гуцало).

11. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.

1. Не вірилося, що покидає назавжди рідні місця, що йде звідси і вже

ніколи не повернеться (М. Карплюк).

2. Верхів'я дерев так тісно спліталися над нею, що сонячні промені не до-

сягли землі і внизу стояли прохолодні зеленкуваті сутінки (В. Малик).

3. Сімнадцять літ — це той час, коли журба не в силі надовго оселитися в

серці, і воно сповнилося нестримною жадобою до життя, щастя, радощів

(В. Малик).

4. І навіть весною, коли знову терпко запахло бруньками, і між пружним

гіллям радісно ґвалтували горобині зграї, серце її все ще відчувало

холодні вітровії осені (В. Іванченко).

5. Алі здалося, що ті очі пірнули в його серце і він поніс їх з собою (М.

Коцюбинський).