1. Синоніми.

2. Загальновживані.

3. Фразеологізми.

4. Іншомовні слова.

5. Професійні слова.

6. У якому рядку всі іменники належать до назв істот?

1. Гурт, олівець, сум, подія, вихід.

2. Народ, сестра, комбайнер, ткач, любов.

3. Вітер, радість, шахіст, дощ, малюк.

4. Син, робітник, ворона, Сашко, джміль.

5. Зошит, учень, день, юнак, рак.

7. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять

прислівники?

1. Йти в/ногу, міряти на/око, одяг до/лиця, попрацювати на/славу, заходити

по/черзі.

2. Говорити без/кінця, зробити на/сміх, в/цілому світі, пропонувати на/вибір,

закінчити до/обіду.

3. Загнати колючку в/ногу, зробити в/день, зустрітись в/день народження,

подати салат до/обіду, повірити на/слово.

4. Вимучити до/краю, говорити у/вічі, підійти до/краю урвища, стежка

праворуч, подивитись до/гори.

5. Накласти пов'язку на/око, наблизити дзеркало до/лиця, оповідання

без/кінця, не звертати уваги на/сміх, борщ без/смаку.

8. У якому рядку визначення сполучника правильне?

1. Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку частин

складного речення і виражає смислові зв'язки між ними.

2. Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку

однорідних членів речення.

3. Сполучник — службова повнозначна частина мови, яка вживається для

зв'язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові

зв'язки між ними.

4. Сгтблучник — службова незмінна частина мови, яка вживається для

зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення і виражає

смислові зв'язки між ними.

5. Сполучник — службова частина мови, яка виражає залежність іменника,

числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

9. Словосполучення якого рядка утворені способом

дієслівного керування?

1. Досягти мети, ждати початку, нарвати яблук, уникаючи зустрічі,

оголошено старостою.

2. Малювати олівцями, відомий всім, повідомлений кореспондентом,

співаючи пісню, відцуратися слова.

3. Поїхати на екскурсію, йти пішки, уміти малювати, вдячний за допомогу,

наказано ректором.

4. Прийти на побачення, адресувати присутнім, написати заново,

уникнути удару, сповнений по вінця.

5. Нагородити грамотами, весело сміятись, починати писати, взятися до

роботи, осяяний сонцем.

10. У якому реченні іменна частина присудка виражена

неозначеною формою дієслова?

1. Жити означає любити (Ю. Мушкетик).

2. Вибиватися у люди — справа зовсім не проста (П. Сингаївський).

3. Важливе завдання школи — виховання людини допитливою, творчою,

думаючою C часопису).

4. Настя положила зарік якнайчастіше навідуватися до хрещениці (Панас

Мирний).

5. Ніхто не годен віщі барви вбити, даровані мені святим чуттям (Т. Севернюк).

11. Укажіть, в якому реченні допущено пунктуаційну помилку.

1. А лопухи, почувши холодок, настовбурчилися, тихо зарипіли, випросто-

вуючись, і теж запахли — низовинням, росою, ніччю (Г. Тютюнник).

2. Гойдаючись, тіні в годині вечірній з промінням сріблястим свавільно

злились і, хвильку побувши у дружбі невірній, безжурно і легко навік

рознялись (Г. Чупринка).

3. Людина! Це ж слово! Його треба завжди, стоячи, говорити і кашкета

скидати (М. Зарудний).

4. Підеш собі, зажурившись, гаєм по долині (Т. Шевченко).

5. Воюючи, командуючи, Черниш водночас невтомно вчився (О. Гончар).