ТЕМА 5

1. Стратегічне управління - прийняття управлінським персоналом рішень у ситуації, яка реально склалась або складається. Ні

2. Система, що охоплює суб'єкти управління — взаємодію (управлінську діяльність / процес) — суспільну систему, тобто сфери і галузі суспільного життя – це система: державного управління.

3. Об’єктивно обумовлені основні напрямки їх діяльності, що забезпечують поділ праці в середині державного механізму і характеризуються певною стабільністю – це: функції органів публічної влади.

4. Органи державної влади за способом формування можна класифікувати на:  виборні та призначувані

5. Представницький орган, що створюється жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частини, для вирішення окремих питань місцевого значення – це: орган самоорганізації населення.

6. Стратегічне управління - систематичний спосіб управління змінами, творчий процес визначення і здійснення найбільш важливих дій з огляду на сильні та слабкі сторони, загрози і можливості. Ні

7. Орган самоорганізації населення – це представницький орган, що створюється жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частини, для вирішення окремих питань місцевого значення. Так

8. Матеріально-фінансова основа організації та діяльності органів публічної влади – це природні, майнові та фінансові ресурси, що використовують органи державної влади, та органи місцевого самоврядування при здійсненні своїх функцій і повноважень. Так

9. Державне будівництво й місцеве самоврядування в Україні – це категорія державознавства, яка в широкому розумінні охоплює процес формування, існування та розвитку системи публічної влади в суспільстві. Так

10. Орган публічної влади – це відносно самостійна, структурно організована інституція, наділена власними функціями та компетенцією, необхідними матеріальними ресурсами для здійснення управління у визначеній сфері суспільних відносин. Так

11. Діяльність з управління, пов'язана з постановкою цілей і завдань організації та з підтриманням ряду взаємовідносин між нею і оточенням, що надає можливість їй досягти своїх цілей – це стратегічне:  управління.

12. Органи державної влади за складом можна класифікувати на:  колегіальні та одноособові.

13. Форма територіально-політичної організації держави, що складається з державних утворень, які володіють юридично повною політичною самостійністю – це держава:  федеративна.

14. Сукупність функцій державного управління й управлінських функцій державних органів у їх взаємодії – це: функціональна структура державного управління.

15. Предмет науки державного будівництва і місцевого самоврядування – це комплекс суспільних відносин, що складаються у процесі організації та діяльності органів публічної влади. Так

16. Зв'язки з громадськістю – одна із функцій управління, яка сприяє встановленню та підтриманню спілкування, взаєморозуміння та співробітництва між організацією і громадськістю. Так

17. Матеріально-фінансова основа організації та діяльності органів публічної влади – це природні, майнові та фінансові ресурси, що використовують органи державної влади, та органи місцевого самоврядування при здійсненні своїх функцій і повноважень. Так

18. Єдина, цілісна, централізована держава, складові частини якої не володіють будь-якою політичною самостійністю – це держава: унітарна.

19. Орган публічної влади - це представницький орган, що створюється жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частини, для вирішення окремих питань місцевого значення. Ні

20. Сукупність функцій державного управління й управлінських функцій державних органів у їх взаємодії – це: функціональна структура державного управління.

21. Державний апарат – публічно-правова інституційна система органів державної влади, їх підрозділів і посад, віднесених до державної служби. Так

22. Територіальна основа органів публічної влади – це певна частина соціального, економічного, інфраструктурного, культурно-історичного і просторового потенціалів країни, що перебуває в юрисдикції органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Так

23. Державна влада – це вид публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами, виражаючи формально волю всіх громадян держави та здійснюючи спрямовуючий, організовуючий вплив на суспільство. Так

24. Орган державної влади — складова частина державного апарату, що бере участь у здійсненні функцій держави, діє від її імені та за дорученням, має державно-владні повноваження, відповідну компетенцію і структуру. Так

25.  Повноваження органів публічної влади. – це сукупність право-обов’язків органів публічної влади, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на ці органи функцій.

26. Функції органів публічної влади. – це об’єктивно обумовлені основні напрямки їх діяльності, що забезпечують поділ праці в середині державного механізму і характеризуються певною стабільністю, в яких відображаються завдання і соціальне призначення органів публічної влади.

27. Компетенція органів публічної влади – це сукупність закріплених у правових актах предметів відання та повноважень органів публічної влади, шляхом встановлення яких фіксуються обсяг та зміст діяльності владних суб’єктів. Так

28. Професіоналізм державної служби – це перш за все здатність державного службовця, колективу державних службовців визначати з урахуванням умов і реальних можливостей найбільш ефективні шляхи та способи реалізації поставлених перед ними цілей та завдань. Так

29. Одна із функцій управління, яка сприяє встановленню та підтриманню спілкування, взаєморозуміння та співробітництва між організацією і громадськістю – це: зв'язки з громадськістю.

30. Органи державної влади влади за функціями здійснення влади можна класифікувати на:  законодавчі, виконавчі та судові.

31. Орган самоорганізації населення – публічно-правова інституційна система органів державної влади, їх підрозділів і посад, віднесених до державної служби. Ні

32. Тимчасові контрольні комісії місцевої ради – це органи ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до компетенції місцевого самоврядування. Так

33. Відповідно до ст. 6 Конституції України, державнавлада в Україні здійснюється на засадах її поділу на політичну, законодавчу і виконавчу Ні

34. Урядовий орган державного управління – це департамент, служба, інспекція, який утворюється і діє у складі центрального органу виконавчої влади для реалізації державної політики центрального органу виконавчої влади. Так

35. Органи державної влади влади за правовими формами можна класифікувати на: правотворчі, правозастосовні, правоохоронні, контрольно-наглядові.

36. Предмет науки державного будівництва і місцевого самоврядування – це комплекс суспільних відносин, що складаються у процесі організації та діяльності органів публічної влади. Так

Тема 6

1. Методи державного регулювання економіки класифікують:  за формами впливу.

2. Суб’єктами державного регулювання промислового виробництва є: Міністерство вугільної промисловості Міністерство промислової політики Міністерство енергетики

3. Грошово-кредитна політика – це:  комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжногобалансу

4. За засобами впливу розрізняють такі методи державного регулювання економіки, як: правові та економічні.

5. Суб’єктом грошово-кредитної політики є: Національний банк України.

6. До об’єктів державного регулювання економіки належать кредитні, фінансові та зовнішньоекономічні відносини. Так

7. Органами державного регулювання ЗЕД в Україні є: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України.

8. Головними принципами державної науково-технічної політики є: : демократизація та децентралізація управління у сфері науки і техніки, збалансованість розвитку фундаментальних та прикладних досліджень, створення і розвиток ринку науково-технічної продукції.

9. Методи державного регулювання ЗЕД можна поділити на:  тарифні (митні), нетарифні.

10. До системи показників рівня життя населення та соціальних гарантій у сфері доходів та споживання можна віднести:  індекс вартості життя, середня зарплата.

11. Об’єктами державного регулювання промислового виробництва на макроекономічному рівні є такі міжгалузеві комплекси:  паливно-енергетичний металургійний машинобудівний

12. Методами грошово-кредитного регулювання є: політика облікової ставки.

13. З теоретичного погляду державне регулювання економіки є системою знань про сутність, закономірності дії та правила застосування типових методів, засобів впливу держави на хід соціально-економічного розвитку, спрямованих на досягнення цілей держави.Так

14. Методи державного регулювання економіки. – це способи впливу держави на об’єкти державного регулювання з метою досягнення ефективності соціально-економічного розвитку країни.

15. До нетарифних методів державного регулювання ЗЕД належать:  демпінг, квоти, ліцензії.

16. Суб’єктом грошово-кредитної політики не є:  Антимонопольний комітет

17. Методи прямого державного регулювання. – це методи, які безпосередньо впливають на функціонування суб’єктів ринку.

18.  Методи непрямого державного регулювання. – це методи, які регламентують поведінку суб’єктів регулювання не прямо, а опосередковано, через створення певного економічного середовища, яке змушує їх діяти у певному напрямку.

19. До об’єктів державного регулювання економіки не належать економічні підсистеми (економіка регіонів, сектори економіки тощо) та соціально-економічні процеси (науково-технічний прогрес, інфляція, економічні цикли тощо). Ні

20. Одним із принципів державної науково-технічної політики є: створення і розвиток ринку науково-технічної продукції; збалансованість розвитку фундаментальних і прикладних досліджень

21. Органами державного регулювання підприємництва є:  органи самоврядування місцеві органи виконавчої влади  центральні органи виконавчої влади

22. На макрорівні функції державного регулювання рівня життя і соціального захисту населення в Україні виконують: Міністерство економіки, Міністерство праці та соціальної політики України.

23. Науково-технічна політика визначає основні:  методи діяльності держави у науково-технічній сфері  цілі діяльності держави у науково-технічній сфері

24. Об’єктами державного регулювання промислового виробництва на макроекономічному рівні є:  міжгалузеві комплекси (єдині господарські системи, які складаються з групи взаємопов’язаних галузей і покликані забезпечити потребу національної економіки у певному виді кінцевої продукції чи послуги).

25. За формами впливу методи державного регулювання економіки класифікують на:  методи прямого та непрямого впливу.

26. Основними елементами, за допомогою яких органи державного управління будують свої відносини із підприємцями є:  податкова та фінансово-кредитна політика   договори на виконання робіт і поставок для державних потреб

27. Державне регулювання підприємництва  це: система правових, організаційних та регулятивно-контролюючих заходів держави, спрямованих на створення сприятливого підприємницького середовища 

28.  Державне регулювання економіки.  – це сферою діяльності держави для цілеспрямованого впливу на поведінку учасників ринкових відносин з метою забезпечення пріоритетів державної економічної політики.

Тема 7