39

1. Запровадження єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вигоди та втрати для сторін соціального діалогу (3 год.)

   1. Основні завдання введення єдиного соціального внеску (1 год.)

ТІНІЗАЦІЯ

СЛАЙД 1 Тінізація економіки України, на наш погляд, є продуктом недосконалого функціонування так званої „системи”, про що ведеться багато дискусій протягом тривалого періоду часу. От і складається ситуація, коли всі розуміють, як потрібно чинити правильно, але під дією певних об’єктивних чи суб’єктивних чинників так робити не можуть або не хочуть.

На нашу думку, важливими мотивами, що спонукають підприємства до приховування реального ФОП і виплати зарплати „в конвертах”, є економічні. Як зазначив колишній міністр економіки та з питань Європейської інтеграції Анатолій Кінах: „Варто визнати, що багато підприємств хочуть вийти з тіні, проте, у зв’язку з недосконалістю наших законів, у разі легалізації вони стануть банкротами...”.

Доцільно розглянути, як саме відбувається процес нарахування, оподаткування та виплати заробітної плати на типовому українському підприємстві, що сплачує податки на загальних підставах СЛАЙД 2.

Обчислення проведемо в розрахунку на 100 грн. заробітної плати.

Як видно із наведених у рис. 3.7 розрахунків, реально державі надходить, з урахуванням всіх утримань, податків та нарахувань, майже 70 % (56,05 грн. до 82,45 грн.) від тієї величини коштів, що виплачується працівнику у вигляді заробітної плати. Проте дослідження показало і те, що для підприємств-платників ПДВ існує непряме податкове навантаження на ФОП. Зробимо коротке пояснення нашого твердження.

Провівши аналіз Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р №168/97, зазначимо, що ПДВ є непрямим податком, який фактично сплачується споживачем товарів і послуг, оскільки цей податок включається в ціну продукції, хоча сам факт сплати до податкових органів здійснюється продавцем. Сума податку розподіляється між виробником і торгівельною мережею в залежності від торгівельних націнок і додаткової споживчої вартості, створеної в процесі руху товару від виробника до кінцевого споживача.

Однак, заробітна плата, яку виплачує підприємство працівнику, є оплатою праці, тому це створює додаткову споживчу вартість. Відповідно ця заробітна плата, хоча й опосередковано, є об’єктом оподаткування ПДВ.

Тому, цілком логічно, що декларування високої офіційної заробітної плати вимагає від підприємства не лише сплати нарахувань і утримань (про які зазначалось вище), але і сплати ПДВ.

Таким чином, кінцевий результат наших розрахунків доповнюється наступним (СЛАЙД 3):

Тобто підприємство, виплачуючи певну суму заробітної плати працівникові, приблизно таку ж саму суму коштів повинно сплачувати у вигляді податків. Як показує досвід, зацікавленість страхувальників у сплаті внесків не зростає, що є однією з причин тінізації заробітної плати. Така ситуація вимагає корекції основних страхових параметрів пенсійної системи.

У зв’язку з цим, частина підприємств, в основному малого і середнього бізнесу (де заробітна плата займає значну частку у валових витратах виробництва), користуються нелегальними послугами по перетворенню (конвертації) „безготівки” у готівку із отриманням податкового кредиту. Як висновок, інша частина зарплати виплачується готівкою (тобто „у конвертах”).

Проблеми податкового навантаження на ФОП, оптимізації сплати внесків до соціальних фондів, набули широкого обговорення як в політичних, так і в наукових колах, оскільки вони виступають однією з найважливіших причин „тінізації” заробітної плати, що в кінцевому результаті викликає недоотримання значних ресурсів ПФУ та фондами соціального страхування загалом.

Слід відзначити, що ще у 2007 р. в Запорізькій, Луганській та Львівській областях було проведено експеримент, що спрямований на підвищення ефективності діяльності державних цільових фондів. До позитивних результатів його проведення відносять такі: зосередження деяких функцій фондів в одному, що сприяло зростанню кількості платників страхових внесків, поліпшенню платіжної та звітної дисципліни. Це, в свою чергу, визначає необхідність уніфікації вітчизняного страхового законодавства. З огляду на це, одним із пріоритетних напрямків соціальної політики держави було визначено прийняття закону про єдиний соціальний внесок.

ВКАЗАТИ, ЩО КРАЩЕ РОЗРОБИТИ МЕХАНІЗМ ЯК ВИКОНУВАТИ НОВІ ЗАКОНИ, БО ТЕПЕРІШНЯ ВЛАДА ВСЕ ОДНО БУДЕ «ЗАТЯГУВАТИ ГАЙКИ».