3. Основні недоліки та суперечливі моменти закону україни «про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (1 год.)

Всі найважливіші реформи проходять в нашій країні якось непомітно. Приміром, закон про довгоочікуваної заміни чотирьох соціальних зборів одним був прийнятий, підписаний і опублікований без належного громадського резонансу

А адже він фактично повністю змінює систему і механізм сплати внесків, які ми щомісяця відраховуємо зі своєї зарплати. Крім того, закон зобов'язав платити соціальні внески і "спрощенців". Причому опротестувати його в суді (як було з багатостраждальним постановою Кабінету міністрів на ту ж тему) не вдасться.

Слід ще раз наголосити, що на жаль, далеко не всі люди усвідомлюють, що пенсії і допомоги вони фактично фінансують самі - за рахунок страхових внесків. Щомісяця з зарплати кожного працівника утримуються 2 відсотки до Пенсійного фонду, відсоток до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і 0,6 відсотка до Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Тобто ми відраховуємо внески за рахунок своєї зарплати. Дані фонди тому і називаються цільовими. 

За кожного співробітника вони додатково платять 33,2 відсотка до Пенсійного фонду, 1,4 відсотка - до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 1,6 відсотка - до Фонду страхування України на випадок безробіття і від 0,56 до 13,5 відсотка - до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Зауважимо, що приватні підприємці, які перебувають на загальній системі обліку податків і зборів, будуть як і раніше платити і за себе, і за своїх працівників у повному обсязі. Тобто як і решта роботодавці. А що стосується тих, хто перейшов на спрощену систему оподаткування, то тут є нюанси.

Як відомо, зараз приватні підприємці, які перейшли на спрощену систему, сплачують соціальні внески за своїх найманих працівників у повному обсязі. А за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у підприємницькій діяльності, - тільки внесок на пенсійне страхування. 

Зауважимо, що Законом України "Про внесення змін до законів" Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набув чинності 17 липня 2010, встановлено: з цієї дати" єдиноподатникам "потрібно платити до Пенсійного фонду внесок у розмірі не менше 33,2 відсотка мінімальної зарплати. 

Подібна ж норма була узаконена на постійній основі Законом України «Про збір та облік єдиного соціального внеску» (ст. 7).

До прийняття у соціальному та податковому законодавстві "спрощенці" платили на своє соціальне страхування набагато менше, ніж всі інші громадяни, які працюють, - в середньому від 6 до 80 гривень. Причому цей збір був включений в єдиний або фіксований податок. Точніше, він становив 42 відсотки єдиного податку та 10 відсотків фіксованого.

Для аналізу нам слід знати розмір мінімальної заробітної плати в Україні СЛАЙД 24 та прожиткового мінімуму СЛАЙД 25.

А з 01.01.2011 р. згідно ст. 7 вищевказаного документу («…При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)»). Тобто у даному випадку весь розрахунок єдиного соціального внеску залежить від розміру мінімальної заробітної плати (а ми знаємо, що її розмір постійно змінюється в залежності від прожиткового мінімуму)

ДАТИ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ПО РОЗРАХУНКУ внеску

Загальну ж величину відрахувань до фондів соціального страхування ми розглядали вище (ще раз слайди 2 та 3). Підприємству заборонено законодавством виплачувати заробітну плату нижчу, ніж мінімальна (на даний час – 922,00 грн.). СЛАЙД 26 умовний розрахунок Знову ж таки, для зручності, візьмемо заробітну плату у розмірі 1000,00 грн. В даному випадку, на 1000,00 грн. нарахованої заробітної плати, з фонду оплати праці слід сплатити 367,60 грн. ЄСВ (це при умові сплати мінімального розміру ЄСВ – 36,76%, за діяльності з найменшим класом професійного ризику) та ще плюс близько 3,6% із заробітної плати (1000,00 * 0,036 = 36,00 грн.). Загальна сума соціального внеску становитиме 367,60 грн.

367,60 + 36,00 = 403,60 грн.

"Єдиний соціальний внесок для" спрощенців "встановлено в розмірі 34,7 відсотка доходу".

А тепер зробимо деякі розрахунки зі сплати обов’язкових внесків до фондів соціального страхування суб’єктами господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування (до прикладу - сплата єдиного податку) СЛАЙД 27.

Так, до введення вищезазначених змін у законодавстві розміри внесків до фондів соціального страхування були значно меншими, ніж у платників, що перебувають на загальній системі оподаткування. Припустимо, що розмір такого податку становить 200,00 грн. Справа в тому, що коли сплачується єдиний податок, то 42% від нього поступають у Пенсійний фонд. Тобто, із податку в 200 грн до ПФУ відраховується 84 грн (щомісяця) і ще 3,4 грн. у Фонд соціального страхування на випадок безробіття (87,40 грн.). Це і є страховий внесок підприємця. У інші два цільові фонди сплата внесків не є обов’язковою. В загальному ж розміри оподаткованого доходу підприємець визначає самостійно (звичайно – з метою мінімізації своїх витрат).

Згідно ж нового Закону виникають деякі зміни у механізмі сплати ЄСВ СЛАЙД 28. У законі зазначено, що розмір доходу для сплати єдиного внеску вони визначають для себе самі. Але є дві умови. Перше: дохід не може бути нижче мінімальної зарплати (яка в даний час складає 922 гривні). Так як внесок повинен бути не нижче мінімального. Друге: дохід не може бути вище максимальної суми, з якої сплачується єдиний внесок. Це 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в даний час 13 тисяч 320 гривень). 

Законом чітко вказується, що приватні підприємці, які перейшли на спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску. При цьому виплати в два фонди - на пенсійне страхування і до Фонду страхування на випадок безробіття - є для них обов'язковими, а ще в два фонди - соціального страхування від тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку на виробництві – добровільними (тому його розмір і є дещо меншим від мінімально встановленого ЄСВ для платників на загальних умовах 34,7 % та 36,76 %). 

Тобто, на сьогоднішній день, за мінімальної заробітної плати 922 грн., розмір ЄСВ становитиме 319,90 грн. (922,00 * 0,347 = 319,90 грн.).

СЛАЙД 29. Відповідно, із мінімально встановленого розміру ЄСВ на даний час - 319,90 грн. такий підприємець сплачує лише 27,3 % (87,40 грн.).

Після вступлення ж в дію нового Закону про ЄСВ, такий підприємець повинен ще доплатити до фондів соціального страхування ще 232,50 грн. (319,90 – 87,40 = 232,50 грн.).

Факт даної доплати по соціальному страхуванні має як позитивну сторону, так і негативну, причому – як для підприємства-платника, так і для державни загалом.

Додатково сплачені внески у розмірі 232,50 грн. являються додатковою статтею витрат цього підприємця, а в загальному – це веде до збільшення податкового навантаження (нагадаємо – відміна сплати ЄСВ на загальних підставах була однією з основних вимог організаторів загальнодержавного страйку з приводу змін у податковому законодавстві).

Для самої ж держави – це також є негативним чинником, оскільки невдоволення такої значної частини населення (нагадаємо, що «спрощенців» в Україні налічується більше мільйона) може викликати досить значний резонанс у суспільстві, куди більший, ніж мирний страйк під Верховною Радою.

Єдиний соціальний внесок для "спрощенців" встановлено в розмірі 34,7 відсотка. Майже 96 відсотків внеску йдуть до Пенсійного фонду, а трохи більше 4 відсотків – до Фонду соціального страхування на випадок безробіття. 

Захоче людина додатково застрахуватися ще й у Фонді соцстраху (наприклад, щоб отримувати оплату лікарняних) - внесок збільшиться до 36,6 відсотка. 

Якщо є бажання додатково застрахуватися в іншому фонді (від нещасних випадків на виробництві), то розмір внеску складе 36,21 відсотка. 

Ну а застрахувавшись у всіх чотирьох фондах (не тільки в двох обов'язкових - пенсійне і зайнятості, але ще й у Фонді соцстраху та від нещасного випадку на виробництві), приватний підприємець стане платити внесок у розмірі 38,11 відсотка.

Зауважимо, що суму свого доходу, з якого відраховується внесок, підприємець, як і раніше буде визначати самостійно. 

Але в цілому підприємцям справді доведеться вирішувати самим, скільки віддавати на страхування в межах встановлених норм. Швидше за все, більшість вибере мінімальний розмір внеску. Головне, що держава надала людям можливість самостійно вирішувати, якою буде їхня пенсія та інші страхові виплати.

Окрім цього, з метою уникнення подвійної сплати такими підприємцями внесків на соціальне страхування новим Податковим кодексом передбачено, що всі страхові внески виведені з єдиного податку. Тобто "спрощенці" будуть платити окремо єдиний податок і окремо єдиний внесок на соціальне страхування. Податок буде йти в бюджет, а соціальний збір - до страхових фондів. У законі про єдиний внесок особливо підкреслюється, що він не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок розрахунку, нарахування та сплати єдиного внеску. 

Однак, виділимо і позитивні моменти після таких нововведень у сфері соціального страхування для платників за спрощеною системою оподаткування.

Примітка.

Насамперед, ми можемо справедливо припустити, що із загальної кількості підприємств, що працюють за спрощеною системо оподаткування мабуть досить мало їх власників та членів їхніх сімей отримують дохід який реально був би меншим за мінімальну заробітну плату, чи як у нашому випадку – 1000 грн. (протягом тривалого періоду часу, а не на час заснування такого бізнесу).

У довгостроковій ж перспективі підприємницька діяльність, для звичайної людини, просто мала б втратити сенс, оскільки вона пов’язана з постійним ризиком, фізичною перенапругою, ненормованим робочим часом тощо. На наш погляд, у випадку постійного отримання такого мінімального доходу на члена сім’ї (та даного рівня цін у країні) перед таким приватним підприємцем постане питання вибору між таким бізнесом та звичайною роботою за наймом, яка у даному випадку матиме більше переваг ніж недоліків.

Тобто, виникає деяка соціальна несправедливість по сплаті внесків до соціальних фондів (до прикладу, чому працівник сфери охорони здоров’я, заробітна плата якого є досить невеликою, повинен «віддавати» на соціальне страхування близько 40 % зароблених коштів?).

Окрім цього, з метою певної мінімізації витрат, новим Податковим Кодексом передбачаються податкові канікули до 2014 року для платників за спрощеною системою оподаткування, річний дохід яких не перевищує 300 тис. грн. Це буде свого роду невелика компенсація за додатково сплачені соціальні внески, для того, щоб ці суб’єкти господарювання «стали на ноги».

Гарантована забезпеченість в пенсійному віці СЛАЙД 30.

Це т.з. "послаблення для спрощенців" оберталося тим, що вони не завжди могли розраховувати на повноцінну пенсію. Так, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» людині зараховують до пенсійного стажу повний місяць тільки в тому випадку, якщо за нього сплачено внесок не нижче мінімального. Що ж виходить? Більшість "спрощенців" платили до Пенсійного фонду від до 80 гривень при мінімальному внеску близько 300 гривень на місяць. І в такій же пропорції враховується його стаж. У підсумку за рік приватний підприємець працею заробляє три-чотири місяці страхового стажу. І потім, коли людина звертається за пенсією, він з подивом виявляє, що у нього просто не вистачає стажу. 

Це серйозна проблема, з якою вже зіткнулися десятки тисяч людей. А "спрощенців", пригадаємо, у нас в країні ще близько мільйона. Тобто, при умові, що людина ціле життя буде займатись підприємницькою діяльністю на спрощеній системі оподаткування, для отримання права на повноцінну пенсію з ПФУ їй потрібно буде пропрацювати 60-70 років у порівнянні зі звичайним найманим працівником, для якого буде достатньо 25 років.

І окрім цього, де такій особі візьметься гарантія того, що через деякий період часу бізнес не збанкрутує, і людина залишеться без заощаджень та без права на державну пенсію? А заробити це право вже може не вистачити часу. До прикладу, в США щороку банкрутує та водночас створюється нових десятки тисяч підприємств. І це є нормальний прояв дії конкурентного ринкового середовища.

З огляду на це, сплата підприємцями, що перебувають на спрощеній системі оподаткування14, ЄСВ у повному обсязі не така вже і для них невигідна.

Зауважимо, що для пересічних мешканців України також існують  переваги введення єдиного внеску. Так, єдина база платників внеску дасть можливість швидше виявляти порушників, тих, хто платить внески не до всіх фондів або не в повному обсязі.

1. Люди отримають можливість контролювати, скільки роботодавець перераховує за них до всіх фондів соціального страхування.

2. До того ж зростання надходжень до соціальних фондів дасть можливість збільшувати розміри страхових виплат, ввести в майбутньому, з використанням єдиної системи збору внесків, другий рівень обов'язкового пенсійного страхування (накопичувальні рахунки) та обов'язкове медичне страхування.