- •І модуль Тема і. Філософія, її проблематика та функції
- •Що таке предмет філософії?
- •З чого і як «народжується» філософія?
- •Які головні проблеми філософського знання?
- •Визначення сутності духовного життя суспільства і людини, структури і форм суспільної свідомості.
- •У чому полягає сутність світогляду, яка його структура й основні історичні типи?
- •5. Які основні функції філософії?
- •Література
- •Тема іі. Стародавня філософія
- •Які проблеми розглядала староіндійська філософія?
- •До ортодоксальних філософських систем відносяться:
- •2. Що розкриває філософія Стародавнього Китаю?
- •Серед послідовників Конфуція були:
- •3. Що таке досократична філософія?
- •Завдяки творчості софістів:
- •4. Чого навчав Сократ?
- •Що таке філософський ідеалізм Платона?
- •Вчення Платона про державу:
- •Що особливого у вченні Арістотеля?
- •Погляди Арістотеля на державу:
- •Чого навчали філософи доби еллінізму?
- •Основні ідеї стоїків:
- •Основними ідеями епікурійства вважаються:
- •Література
- •Тема ііі. Філософія середньовіччя та епохи відродження
- •Які особливості філософії Середньовіччя?
- •Що є визначальним у філософії епохи Ренесансу?
- •Література
- •Тема IV. Філософія нового часу
- •Що таке емпіризм і раціоналізм у філософії Нового часу?
- •У філософії держави д. Локк навчає:
- •Які основні філософські ідеї французького Просвітництва?
- •Література
- •Тема V. Німецька класична філософія
- •Що таке критична філософія і. Канта?
- •Чітке визначення пізнавальних можливостей людського розуму;
- •Дослідження межі, яку розум не здатен перетнути в пізнавальному процесі.
- •Зміст учення про волю і. Канта такий:
- •Що означає абсолютний ідеалізм г. Гегеля?
- •Внесок г. Гегеля у вчення про діалектику:
- •Що пояснює філософський антропологізм л. Фойєрбаха?
- •Література
- •Тема vі. Філософія марксизму
- •Чому марксистська філософія вважалася взірцем діалектичного мислення?
- •Який зміст марксистської теорії розвитку суспільства?
- •Який основний зміст марксистської антропології?
- •Як тлумачив діамат в. Ленін?
- •Сутність істини складна:
- •Як в. Ленін інтерпретував істмат?
- •Роль народу та особи в історії така:
- •Література
- •Тема vіі. Українська філософія
- •Які світоглядні уявлення праукраїнців?
- •Як зароджувалася українська філософія?
- •Як формувалася українська класична філософія?
- •Як розвивали філософію випускники Києво-Могилянської академії?
- •Як відбувався розвиток української національної ідеї?
- •Головні ідеї “Закону Божого” такі:
- •Яка мета громадівського руху?
- •Які філософські погляди представників «Молодої України»?
- •Яка доля української філософії в радянську добу?
- •Що таке філософія в незалежній Україні?
- •Які особливості філософії української діаспори?
- •Література
- •Тема vііі. Новітня філософія
- •Які особливості Новітньої філософії?
- •Який філософський зміст ірраціоналізму хх ст.?
- •Що таке містика хх століття?
- •Що таке сучасна релігійна філософія?
- •Який зміст раціоналізму в Новітній філософії?
- •У чому суть проблеми існування в мові?
- •Що таке герменевтика?
- •2) У житті необхідно толерантно ставитися до чужих думок, інших культур, традицій, вірувань;
- •3) Невтомне пізнання світу життя є важливою умовою його збереження.
- •Що таке феноменологія?
- •Чому позитивізм є філософією науки?
- •Що таке філософія техніки?
- •Література
- •Іі модуль Тема іх. Філософські проблеми буття і матерії
- •У чому сенс філософської проблеми буття?
- •Який філософський зміст поняття «матерія»?
- •Як співвідносяться категорії «буття», «матерія», «субстанція»?
- •Чому рух є атрибутом матерії?
- •Як співвідносяться категорії «рух» і «розвиток»?
- •Які є пояснення категорій «простір» і «час»?
- •7. Яка суть «природного» і «штучного» світів?
- •Література
- •Тема х. Свідомость як філософська проблема
- •Як вирішується філософська проблема свідомості?
- •2. Яка природа свідомості?
- •3. Як виникла свідомість?
- •4. Яка структура свідомості, її основні рівні та функції?
- •5. Що таке ілюзорна свідомість?
- •6. Який взаємозв’язок свідомості та мови?
- •Література
- •Тема хі. Діалектика
- •Які основні принципи діалектики?
- •Який головний зміст категорій діалектики?
- •Що відбивають категорії структурованості буття?
- •Що розкривають категорії детермінації буття?
- •Який прояв закону взаємного переходу кількісних і якісних змін?
- •Як діє закон єдності і боротьби протилежностей?
- •Як проявляється закон заперечення заперечення?
- •Які є альтернативи діалектики?
- •Як співвідносяться діалектика і метафізика?
- •Література
- •Тема хіі. Проблема пізнання у філософії
- •Які етапи розвитку пройшла гносеологія?
- •2. Яка природа та структура пізнавальної діяльності і що таке істина?
- •3. Які основні форми і функції практики у процесі пізнання?
- •4. Які основні форми донаукового пізнання ?
- •5. Які основні етапи історії науки і їх особливості?
- •6. Чи існують загальні закономірності розвитку науки?
- •7. Які особливості наукового пізнання?
- •8.У чому суть проблеми «сцієнтизм – антисціентизм»?
- •9. Які основні форми наукового пізнання?
- •10. Що таке методологія наукового пізнання?
- •11. Які функції філософії в науковому дослідженні?
- •Література
- •Яка специфіка соціального пізнання?
- •3. Що є підґрунтям розвитку суспільства?
- •4. Якщо соціум розвивається за власними законами, то яка їх специфіка?
- •5. Як співвідносяться необхідне і випадкове в розвитку суспільства зі свободою людини?
- •Література
- •Тема хiv. Природні умови суспільного буття
- •Що таке природа і як розвивалися погляди на природу в історії філософської думки?
- •Як співвідносяться природа та суспільство?
- •Що являє собою екологія як наука?
- •Які головні сучасні демографічні проблеми?
- •Література
- •Тема XV. Проблема людини у філософії
- •Яка суть філософської проблеми «людина»?
- •2. Що таке антропосоціогенез і які його основні концепції?
- •3. Як співвідносяться біологічне і соціальне в людині?
- •4. Чим відрізняється образ людини в концепціях космоцентризму, теоцентризму й антропоцентризму?
- •Як розглядається проблема людини в сучасній філософії?
- •6. У чому полягає проблема життя і смерті в філософії?
- •Література
- •Тема xvі. Суспільне виробництво та суспільний прогрес
- •Якщо суспільство розвивається, то що є його рушійною силою?
- •Що таке суспільне виробництво і яка його структура?
- •Чи йде розвиток суспільства по висхідній лінії?
- •Чи існують філософські концепції, які заперечують прогрес у суспільстві?
- •5. Які етапи розвитку проходить суспільство?
- •Література
- •Тема xvіі. Філософський аналіз соціальної структури суспілсьтва
- •Що таке соціальна структура суспільства?
- •Яке місце посідають етносоціальні процеси в системі суспільних відносин?
- •Що уособлює сім’я і які функції вона виконує?
- •Література
- •Тема xvііі. Філософські аспекти політичної сфери суспільного буття
- •Що являє собою політика як вид діяльності?
- •Що таке політична система суспільства?
- •Що являє собою держава як соціальний інститут політичної влади?
- •Як співвідносяться громадянське суспільство і правова держава?
- •Література:
- •Тема xіх. Духовне життя суспільства
- •Що означають поняття «дух» і «душа»?
- •Який зміст понять «духовність» і «ментальність»?
- •Що являє собою ціннісний світ людини?
- •Непересічними духовними цінностями людини вважаються віра, надія і любов. А що означають ці категорії?
- •Що таке ідеал і яка його роль у духовному житті суспільства?
- •Що таке суспільна свідомість і яка її структура?
- •У яких формах існує суспільна свідомість?
- •Які функції суспільної свідомісті?
- •Література
- •Тема xх. Культура і цивілізація
- •Яка сутність і зміст культури?
- •Виходячи з великої кількості підходів до визначення культури, виділяють різні її типи:
- •Які закономірності розвитку культури?
- •Які головні функції культури?
- •Форми функціонального прояву культури:
- •Чому цивілізація є соціокультурним утворенням?
- •Які умови поступу сучасної цивілізації?
- •Література
- •Тема xхі. Соціальне прогнозування і глобальні проблеми сучасності
- •Що означають поняття «соціальне передбачення» і «соціальне прогнозування»?
- •Які є приклади найбільш глибокого соціального прогнозування?
- •Які проблеми людства вважаються глобальними?
- •Які глобальні проблеми вважаються найгострішими?
- •5. Якими можуть бути шляхи і способи вирішення сучасних глобальних проблем?
- •Література
- •Короткий словник філософських термінів
- •Словник персоналій
- •40002, М. Суми, вул. Роменська, 87
Які проблеми людства вважаються глобальними?
Наприкінці ХХ століття до відомих філософських проблем буття додалися нові, які ніколи не існували раніше: збереження життя на Землі та виживання людства. Ці нові турботи людей викликані так званими глобальними проблемами людства. Вони з’явилися як результат багатовікових кількісних і якісних змін у системі «суспільство – природа», а також і в самому суспільному розвитку. Через це сучасна цивілізація стала відмінною від усіх попередніх. Сьогодні світове співтовариство являє собою не тільки більш строката, але й більш суперечлива картина життя.
З одного боку, воно представлено чисельними, несхожими одні на одних культурами, націями, державами: великими і малими, розвиненими і відсталими, мирними й агресивними, молодими і давніми. З іншого боку, у третє тисячоліття людство вступає як єдине ціле, як спадщина одного «загального будинку», а точніше великої і вже переповненої «комунальної квартири» на ім’я Земля, де умови проживання обмежені не тільки її природними параметрами, тобто територією, придатною для життя, але й наявністю необхідних для життєдіяльності людини ресурсів. Це реальність, повне усвідомлення якої відбулося останнім часом і з якою абсолютно всі країни і народи тепер змушені рахуватися, оскільки альтернативи такому “гуртожитку” в них просто немає.
Поняття «глобальні проблеми сучасності» набуло широкого застосування наприкінці ХХ ст., зайнявши чільне місце в науковому і політичному лексиконі. Етимологічно термін «глобальний» походить від лат. globus – «земна куля». Тож: проблеми, що стосуються інтересів людства в цілому і кожної окремої людини в різних точках планети, тобто ті, що носять загальнолюдський характер, прийнято називати глобальними. Вони впливають на розвиток окремих країн і регіонів, оскільки є могутній об’єктивний фактор світового економічного і соціального розвитку. Їхнє вирішення вимагає об’єднання зусиль абсолютної більшості держав і організацій на міжнародній арені, а їхня нерозв’язаність загрожує катастрофічними наслідками майбутньому всього людства.
Оскільки глобальні проблеми торкаються не тільки світу в повному обсязі, а й проявляються на рівні регіонів і навіть окремих країн, у науковій літературі поряд з виділенням їхньої загальнолюдської значущості розмежовується також їхня відмінність. Розрізняють проблеми окремі, локальні та регіональні, різні за суттю і сферами впливу.
Окремими проблемами називаються ті, що відносяться до якоїсь конкретної сфери діяльності держави і притаманні окремим населеним пунктам чи невеликим природним об’єктам. Це, як правило, ті проблеми, що виникають у результаті різних аварій, поломок, місцевих соціальних конфліктів.
Поняття «локальний» відноситься до проблем більш високого порядку, коли проблема стосується окремих країн або значних територій. Це, як правило, сильні землетруси, катастрофічні повені чи, наприклад, громадянські війни в невеликих державах.
Регіональні проблеми торкаються того кола актуальних питань, що виникають у масштабі окремих континентів, великих соціально-економічних районів через загрозу населенню в досить великих країнах. Прикладами подібного можуть служити Чорнобильська трагедія з усіма її наслідками, кліматичні катаклізми на досить великих територіях, що охоплюють цілу низку країн.
І нарешті, глобальні проблеми охоплюють усю Земну кулю; причому не тільки ту частину, де безпосередньо проживають люди, а повністю всю її поверхню: Світовий океан, надра, атмосферу і навіть космічний простір, що потрапляє у сферу діяльності людини. Таким чином, коли говориться про глобальні проблеми, мається на увазі вся планета, а за найбільшу одиницю її розподілу приймається регіон. Причому кількість регіонів та їх масштаби визначаються характером розглянутих проблем. Наприклад, під час дослідження проблеми економічної відсталості у світовому масштабі звичай обмежуються розподілом усієї планети на два регіони – розвинуті країни і ті, що розвиваються. Під час розгляду демографічних, енергетичних або сировинних проблем кількість регіонів, як правило, зростає, що кожен раз визначається конкретними цілями дослідження.
При цьому важливо зазначити, що будь-яка проблема тільки тоді може вважатися глобальною, коли вона є актуальною для кожного регіону планети, тобто проявляється в кожному з них. Але проблеми одного чи декількох регіонів або події ще дрібнішого масштабу не завжди будуть глобальними. З цього випливає, що глобальні проблеми є в той же час і регіональними, але не всі проблеми, виявлені на регіональному рівні, є глобальними.
Може статися, що глобальні проблеми не будуть стосуватися окремих країн і навіть великих континентів. Скажімо, в Антарктиді, яка знаходиться на значній відстані від основних джерел забруднення людьми оточуючого середовища, стан повітряного чи водного басейну може бути задовільним, оскільки тут антропогенний вплив майже не відчувається. У свою чергу не всі локальні й окремі проблеми можуть мати безпосереднє відношення до глобальних, адже вони далеко не завжди загрожують існуванню всього людства.
Крім географічного критерію для визначення суто глобальних проблем у філософії та науці вводяться додаткові критерії, що характеризують їх з точки зору якості тих істотних особливостей, які їм притаманні. Серед цих особливостей виділяється, по-перше, те, що глобальні проблеми по своїй суті стосуються інтересів не лише окремих людей, але й долі всього людства.
По-друге, для їхнього подолання необхідні цілеспрямовані, узгоджені дії та об’єднані зусилля, принаймні, більшості населення планети.
По-третє, ці проблеми є об’єктивним чинником світового розвитку і не можуть бути проігноровані будь-ким.
По-четверте, нерозв’язаність глобальних проблем може привести в майбутньому до серйозних, можливо, навіть непоправних наслідків для всього людства і природних умов його існування.
Поряд із зазначеними нерідко вказується ще на деякі особливості глобальних проблем, які відрізняють їх від інших. Так, на відміну від регіональних, а тим більш локальних, глобальні проблеми більш інертні, тобто мають слабшу мобільність. Вони тривалий час формуються, перш ніж починають відповідати всім перерахованим вище критеріям глобальності.
Інша принципова особливість глобальних проблем полягає в тому, що всі вони знаходяться в такому складному взаємозв’язку, що вирішення однієї з них обов’язково зумовлене врахуванням впливу на неї інших складних проблем. Так, вирішення екологічних проблем пов’язане з рівнем освіти населення, технологією виробництва та ін.
Які причини виникнення глобальних проблем?
Деякі вчені пояснюють появу цих проблем з науково-технічним прогресом. Вони вважають, що в усіх нещастях людства винна технічна цивілізація, яку створили самі люди. Інші пов’язують причину виникнення глобальних проблем з руйнівними властивостями самої людини, з її природною агресивністю, відсутністю загальної мети розвитку, падінням моралі та ролі релігійної тощо.
Марксисти основною причиною появи глобальних проблем зазвичай називають приватновласницькі людські відносини. Вони, на їхню думку, призводять до соціально-економічної, політичної й ідеологічної поляризації суспільства, у результаті чого і складається суперечливе ставлення людей до природи і до себе.
Є й така точка зору, що пов’язує причину появи глобальних проблем у сучасній історії з егоїзмом і лінощами людей. Люди не прагнуть думати і робити що-небудь для інших поколінь, оскільки багато в чому некомпетентні у ставленні до майбутнього. Багато хто з них живе лише сьогоденням і тільки для себе.
Усі названі причини, пояснюючи появу глобальних проблем, можуть бути вирішеними, якщо вони розглядатимуться у взаємозв’язку і взаємозумовленості. Дійсно, як не прикро, люди часто націлені тільки на негайний результат і мало замислюються над майбутніми наслідками. Це ознака як безвідповідальності в житті, так і байдужості до себе та наступних поколінь.
Для визначення ступеня актуальності тієї чи іншої проблеми і співвідносності її з іншими, дослідники їх класифікують, виділяють в окремі групи.
Віднесення тієї чи іншої проблеми до якоїсь конкретної групи має умовний характер. Це тому, що будь-яка класифікація розглядається як один з варіантів реконструювання складної системи, оскільки так досягається краще розуміння діалектики взаємозв’язку різних глобальних проблем.