8. Які функції суспільної свідомісті?

Суспільна свідомість виконує різноманітні функції, які не можна звести лише до відображення суспільного буття. Відомо, що свідомість не лише відображає світ, а й творить його. Тому суспільну свідомість ми можемо розглядати як поліфункціональний феномен.

Кожна з форм суспільної свідомості виконує пізнавальну функцію. Так, моральна свідомість пізнає світ через призму добра і зла, естетична – за допомогою художніх образів, релігійна – через одкровення Боже.

Прогностична функція формує уявлення про майбутнє. Так, економічна свідомість створює прогнози економічного буття тих чи інших держав, націй і суспільства в цілому. Релігійна свідомість сформувала уявлення про потойбічний світ, у який переселяються померлі, обґрунтувала ідею кінця світу тощо.

Основою формування суспільної свідомості є спілкування разом із людською діяльністю. Тому однією з найважливіших функцій суспільної свідомості є комунікативна функція. Засобами комунікації є усне і друковане слово, міміка, жести, символи тощо.

Пізнаючи і перетворюючи дійсність, люди об’єднуються навколо тих чи інших політичних, моральних, релігійних та інших ідей, поглядів, переконань, створюють відповідні соціальні спільності. У цьому випадку суспільна свідомість виконує інтегративну функцію.

Суспільна свідомість виконує функцію ціннісної орієнтації поведінки людини в соціумі. Так, мораль орієнтує людину в межах цінностей, що характеризують добро і зло, справедливість і несправедливість. Естетична свідомість забезпечує ціннісну орієнтацію в межах суперечностей прекрасного і потворного. Наука як суспільна свідомість формує орієнтації, об’єднані прагненням до істини.

Регулятивна функція суспільної свідомості вибудовує правила поведінки людини в суспільстві. Правова свідомість обґрунтовує свої регулятивні норми розумом, мораль і мистецтво більше апелюють до почуття, найвищим виявом якого є совість, а релігія спирається переважно на віру.

Жодна з названих функцій не може бути здійснена без переведення ідей, теорій, норм, символів, знаків тощо у внутрішній світ особистості. Ідея має бути усвідомленою, сприйнятою людиною. Тому суспільна свідомість виконує функцію виховання особистості.

Таким чином, палітра людської свідомості надзвичайно різноманітна як за своїм змістом, так і за своєю формою. Досвід людської дії та спілкування, взаємин з природою відбивається у відповідних формах духовності: моралі, мистецтві, філософії, релігії тощо. Ці об’єктивовані форми, що є духовним досвідом багатьох поколінь людей, існують як відокремлене в суспільному житті надлюдське утворення, як дух.

Об’єктивовані в соціальних формах різні вияви духовності утворюють духовну сферу суспільного життя.

Людина співвідносить себе з космосом, соціумом, іншими людьми. Це породжує такі форми духовності, як світогляд, переконання, вірування, сподівання, а також зразки пізнавального, морального й естетичного відношення до світу, найвищим втіленням якого є Істина, Добро, Краса.

Література

1. Данильян О.Г., Тарасенко В.М. Философия: Учебник. – М.: ЭКСМО, 2006. – С. 385 – 424.

2. Кузин А.М. Духовное начало во вселенной // Вопросы философии. – 1998. – № 8.

3. Людина і світ: Підручник / За ред. Л.В. Губернського, А.О. Приятельчука. – К.: Український Центр духовної культури, 1999.– С. 93-142.

4. Ратушна О.В. Соціально-філософський вимір художньо-естетичного відображення дійсності // Практична філософія. – 2007. – № 3. – С. 92-97.

5. Социальная философия: Учебник // Под общ. ред. В.П. Андрущенко, Н.И. Горлача // Киев–Харьков: Издательский центр «Единорог», 2002. – С. 366-420.

6. Філософія: Навчальний посібник / І.Ф. Надольний та ін. – К.: Вікар, 2006. – С. 367-384.

7. Філософія: Підручник для вищої школи. – Х.: Прапор, 2004. – С. 310-527.

8. Філософія: Навчально-методичний посібник. – Х.: Одиссей, 2004. – С. 242-252.

9. Юнг К. Проблема души современного человека // Философские науки. – 1989. – № 8.