21.2. Соціальні послуги центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

В Україні протягом останніх років значно активізувалася сімейна та моло­діжна політика. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 р. № 1068 затверджено Типове положення про службу у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та Типове положення про службу у справах дітей районної, районної в містах Києві та Севастополі державних адміністрацій. Основними завданнями служби є реалі­зація на відповідній території державної політики з питань соціального захи­сту дітей, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень.

Загальне положення про центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 р. № 1126 (зі змінами). В Україні діє 1247 центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, з них зокрема: 490 сільських, 43 селищних центрів, крім того, ще функціонують 247 філій районних центрів таких соціальних служб.

Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (далі — центр) є спе­ціальним закладом, що надає соціальні послуги сім'ям, дітям та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допо­моги. Мережа центрів складається з республіканського (Автономної Респуб­ліки Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів.

Основною метою діяльності центру є надання психологічних, соціально-пе­дагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг сім'ям, дітям та молоді. Основними принципами діяльності центру є законність, дотримання і захист прав людини, системність, до­ступність, конфіденційність, відповідальність за дотримання етичних та пра­вових норм під час надання допомоги.

487

Глава 21

Районний, міський, районний у містах, селищний та сільський центр: за­безпечує соціальне обслуговування сімей, дітей та молоді шляхом надання їм соціально-педагогічних, психологічних, соціально-медичних, соціально-еконо­мічних, юридичних та інформаційних послуг; здійснює соціальний супровід прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, дітей, які виховуються в сім'ях опікунів, піклувальників, сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, соціальний патронаж молоді, що відбуває чи відбула покарання у формі обмеження або позбавлення волі на певний строк; проводить соціально-профілактичну роботу із запобігання правопорушенням та іншим негативним явищам у дитячому та молодіжному середовищах, подолання їх наслідків, про­пагує здоровий спосіб життя; здійснює соціально-реабілітаційні заходи, спря­мовані на надання особам, які перебувають у складних життєвих обставинах (у тому числі тим, які постраждали від насильства в сім'ї), допомоги у віднов­ленні ними порушених функцій організму, компенсації обмежень життєдіяль­ності та підтриманні оптимального фізичного, психологічного, соціального рівнів для досягнення соціальної адаптації; виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.

Центр має право утворювати спеціалізовані формування — службу соціаль­ної підтримки сімей, службу роботи з ін'єкційними споживачами наркотиків, центр соціально-психологічної допомоги, центр соціально-психологічної ре­абілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, службу вторинної зайнятості, мобільний пункт соціальної роботи в сільській та гірській місце­вості, школу волонтерів, студентську соціальну службу, службу "Телефон до­віри", інформаційно-ресурсний центр, дружню клініку для молоді, консуль­таційні пункти в закладах соціального спрямування тощо.

Центр соціально-психологічної допомоги (далі — центр) утворюється місце­вим органом виконавчої влади і є закладом, що надає соціальні послуги осо­бам, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Основним завданням центру є надання невідкладних психологічних, соці­ально-побутових, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-еко­номічних, інформаційних і юридичних послуг, послуг з працевлаштування осіб, які перебувають у кризовому стані, для сприяння їх якнайшвидшому повер­ненню до нормальних умов життєдіяльності.

Центр відповідно до покладених на нього завдань: надає допомогу особам (у тому числі з дітьми), які перебувають у кризовому стані (зокрема спричинено­му стихійним лихом, учиненням стосовно них злочину, насильством в сім'ї): надає особам, які прийняті до центру, тимчасовий притулок та забезпечує їх харчуванням; надає методичні поради, проводить психодіагностику з метою психологічної реабілітації та адаптації; забезпечує реалізацію прав дітей, мо­лоді, сім'ї у суспільстві, надає консультації з питань виховання дітей, сприяє гармонійному розвитку осіб, їх соціальному патронажу; здійснює лікувально-оздоровчі заходи, надає першу невідкладну допомогу в разі нещасного випад­ку; забезпечує пошук донорів для надання гуманітарної допомоги; забезпечує захист прав та інтересів особи, надає допомогу в оформленні правових доку-

488

Іоиальне обслуговування та діяльність соціальних служб

центів; надає інформацію про режим роботи закладів соціального спрямуван-вж_т охорони здоров'я, освіти, центру зайнятості, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; направляє у разі потреби осіб, які зверну-хася до центру, до інших закладів та установ, що можуть повніше забезпечити вдоволення їх запитів; сприяє разом з іншими установами та організаціями іжведенню з кризового стану осіб, які звернулися до центру.

Система соціальних центрів досить розгалужена і спеціалізована, вони ма-зотгь різне цільове призначення та різну підвідомчість.

Зокрема соціальний центр матері та дитини — це заклад тимчасового гр-оживання жінок на сьомому—дев'ятому місяці вагітності та матерів з дітьми зіком від народження до 18 місяців, які опинилися у складних життєвих об­ставинах, що перешкоджають виконанню материнського обов'язку. Діяльність таких центрів регулюється положенням про центр, що затверджує керівник органу, який утворив центр. Типове положення про соціальний центр матері та дитини затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005 р. № 879 (зі змінами).

Центр соціально-психологічної реабілітації дітей є закладом соціально­го захисту, що створюється для тривалого (стаціонарного) або денного перебу­вання дітей віком від 3 до 18 років, які опинились у складних життєвих обста-зннах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медич­ної, правової та інших видів допомоги. Постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 28 січня 2004 р. № 87 затверджено Типове положення про центр соціаль­но-психологічної реабілітації дітей.

До центру приймаються діти, які перебувають у складних життєвих обста­винах, переведені з притулків для дітей, залишилися поза сімейним оточен­ням, зазнали насильства і потребують соціально-психологічної допомоги. При­йняття дітей до центру здійснюється за висновком психолого-медико-педаго-гічної консультації на підставі направлення відповідної служби у справах дітей, за клопотанням органів опіки та піклування, органів управління освітою, у справах сім'ї та молоді, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кримінальної міліції у справах дітей органів внутрішніх справ, притулків для дітей, батьків.

У центрі створюються групи до 10 осіб, які об'єднують дітей за віком, прин­ципом родинності, характером і ступенем соціально-психологічної дезадаптації (у разі необхідності групи комплектуються дітьми різного віку). Групи трива­лого (стаціонарного) перебування формуються з дітей, які потребують трива­лої соціально-психологічної реабілітації. Групи денного перебування форму­ються з дітей, які проживають у сім'ях, інтернатних закладах тощо і потребу­ють соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги. Діти з груп тривалого (стаціонарного) перебування навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах різних типів, розташованих поблизу центру, або за індивідуальними навчальними програмами.

Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціо­нальними обмеженнями є закладом денного перебування дітей та молоді з

489