15.2. Пенсійне забезпечення державних службовців

Умови пенсійного забезпечення державних службовців встановлені у ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХП (із змін, і доп.)¹. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності стра­хового стажу для чоловіків — не менше 25 років, для жінок — не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби — не менше 10 років, та які на час лосягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, — незалежно від місця роботи на

відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52. — Ст. 490.

379

Глава 15

час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначаєть­ся в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 80 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Пенсія державним службовцям у частині, яка не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за раху­нок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не більше 90 % заробітної плати. Законом України від 28 грудня 2007 р. № 107-УІ частина третя статті 37 Закону Украї­ни "Про державну службу" викладена у новій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової гро­шової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином було легально закріплене максимальне обмежен­ня розміру пенсії державним службовцям.

Державний службовець, звільнений з державної служби у зв'язку із засу­дженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового ста­новища або вчиненням корупційного діяння, позбавляється права на одержан­ня пенсії, передбаченої цією статтею. У таких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.

Державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу держав­ної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Закон України "Про державну службу" передбачає два випадки перерахун­ку пенсії: 1) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим держав­ним службовцям, 2) у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечен­ня державного службовця за цим Законом. Відповідно здійснюється перераху­нок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються внески на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Стаж державної служби визначається згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від З травня 1994 р. № 283 (зі змін, і доп.).

380

Змішані умови пенсійного забезпечення окремих категорій осіб

Стаття 37 Закону України "Про державну службу" також встановлює умових; означення пенсії по інвалідності особам, визнаним інвалідами у період пере-ня на державній службі, та пенсії у зв'язку з втратою годувальника не-гргцездатним утриманцям померлого годувальника, у разі смерті особи у пе- перебування на державній службі.

При цьому слід зауважити, що до 1 січня 2008 р. право на пенсію по інва-г^шості мали лише ті державні службовці, яких визнано інвалідами І або П групи в період перебування на державній службі, але за наявності в них не їієнш як 10 років стажу державної служби, обчисленого згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283.

Натомість з 1 січня 2008 р. набули чинності зміни до частини шостої статті 37 Закону України "Про державну службу", внесені Законом від 12 грудня 2006 р. Й 432-У, згідно з якими надано право на призначення пенсії особам, визнаним інвалідами І та II групи незалежно від часу встановлення інвалідності, але за наявності в них не менш ніж 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, якщо безпосередньо пе­ред зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених "осадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається не­залежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

15.3. Пенсійне забезпечення народних депутатів України

Згідно із Законом України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 р. № 2790-ХП (у редакції Закону України від 22 березня 2001 р. № 2328-ІП² (зі змінами)), при досягненні встановленого законом пен­сійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків — не менше 25 років, хія жінок — не менше 20 років, а також у разі визнання інвалідом І або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 80 % місячної заробітної плати нині працюючого народного депутата з урахуванням усіх доплат і надба­вок до посадового окладу. Нарахування пенсій здійснюється із суми, що скла­дається з посадового окладу з урахуванням усіх доплат і надбавок працюючого народного депутата на момент призначення пенсії. За кожний повний рік робо­ти понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія за віком та по інвалідності збільшується на один відсоток наведеного вище заробітку, але не більше ніж до 90 (включно) відсотків зазначеного заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія народному депутату виплачується в повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. У разі вихо­ду на пенсію народному депутату виплачується грошова допомога в розмірі 12

²Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 42. — Ст. 212.

381