Глава 22

у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, надаються пільги, об­сяг яких відповідає пільгам, що надаються учасникам бойових дій та особам, що прирівнюються до них (ст. 6-1 Закону);

• колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового триман­ ня, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, надаються пільги, обсяг яких відповідає пільгам, що нада­ ються інвалідам війни ст. 6-2 Закону);

• колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць приму­ сового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особам, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччи­ ни або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням, надаються пільги, обсяг яких відпо­ відає пільгам, що надаються учасникам війни (ст. 6-3 Закону);

• дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань, ви­ знаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, і які не одружилися вдруге, надаються пільги, обсяг яких відповідає пільгам, що надаються особам, на яких поширюється чинність За­ кону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (ст. 6-4 Закону).

Конкретний обсяг соціальних пільг розглядався у попередньому розділі.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самовря­дування, Рада міністрів Автономної Республіки Крим у межах своєї компе­тенції надають організаціям жертв нацистських переслідувань фінансову під­тримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безоплатно будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для виконання їх статут­них завдань. Організації жертв нацистських переслідувань звільняються від плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропо­стачання та інші послуги) в межах середніх норм споживання (надання), теле­фоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.

22.6. Соціальний захист дітей війни

Закон України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 р. № 2195-ІУ¹⁰ (Закон набрав чинності з 1 січня 2006 р.) установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соці­альну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

¹⁰Урядовий кур'єр. — 2004. — 18 листопада. 558

Соціальний захист окремих категорій населення

Згідно зі статтею 2 цього Закону дитина війни — це особа, яка є громадяни­ном України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 р.) Другої світової війнибуло менше 18 років.

Державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою: визнання на державному рівні важкого життєвого шляху громадян України, чиє дитин­ство збіглося з роками Другої світової війни; надання дітям війни соціальної підтримки.

Дітям війни надаються такі пільги: право на переважне залишення на ро­боті при скороченні чисельності або штату працівників; використання черго­вої відпустки в зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збе­реження заробітної плати строком до двох тижнів на рік; виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати неза­лежно від стажу роботи; першочергове відведення земельних ділянок для інди­відуального житлового будівництва, садівництва та городництва; безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транс­портом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання; право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання.

Законом України від 28 грудня 2007 р. № 107-УІ встановлено, що пільги, передбачені абзацами шостим і сьомим статті 5 Закону України "Про соціаль­ний захист дітей війни" (це — транспортні пільги та право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електро­енергією тощо) у межах середніх норм споживання), надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї у розрахунку на одну особу за попе­редні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на подат­кову соціальну пільгу, збільшену на коефіцієнт 1,1 у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Така норма є обмеженням зазначених пільг, встановлених Законом. Щоправда вона вводиться в дію з 1 травня 2008 р. і, очевидно, до цього часу може бути визнана Конституційним Судом України неконституційною.

Закон у статті 6 передбачав, що дітям війни пенсії або довічне грошове утри­мання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підви­щуються на ЗО % мінімальної пенсії за віком.

Однак Законом України від 28 грудня 2007 р. № 107-VI стаття 6 Закону Украї­ни "Про соціальний захист дітей війни" викладена у новій редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. У 2008 р. така надбавка дорівнює 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір надбавки становить: з 1 січня — 47 грн, з 1 квітня — 48,10 грн, з 1 липня — 48,20 грн, з 1 жовтня — 49,80 грн.

559