- •Глава 12
- •12.6. Страхові внески на пенсійне страхування
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13
- •13.1. Страховий стаж як загальна умова призначення пенсій за солідарною системою
- •Глава 13
- •13.2. Питання застосування трудового стажу при призначенні пенсій
- •Глава 13
- •13.3. Пенсії за віком
- •Глава 13
- •13.3. Пенсії за віком
- •Глава 13
- •13.4. Щодо пільг при призначенні пенсій за віком
- •Глава 13
- •Глава 13
- •13.5. Щодо визначення розміру надбавок, підвищень і доплат
- •Глава 12
- •Глава 13
- •13.6. Пенсії по інвалідності
- •Глава 13
- •Глава 13
- •13.7. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника
- •Глава 13
- •13.9. Порядок призначення та перерахунку пенсії
- •Глава 13
- •Глава 13
- •13.10. Виплата, припинення та поновлення пенсій
- •Глава 13
- •Глава 13
- •13.11. Правове становище Пенсійного фонду
- •Глава 13
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14 Теми рефератів
- •Глава 15
- •15.1. Загальна характеристика пенсійного забезпечення окремих категорій осіб
- •Глава 15
- •15.2. Пенсійне забезпечення державних службовців
- •Глава 15
- •Глава 15
- •15.4. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів місцевого самоврядування
- •Глава 15
- •15.6. Пенсійне забезпечення прокурорських працівників
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 16
- •16.1. Державне пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18
- •18.1. Система та принципи недержавного пенсійного забезпечення
- •Глава 18
- •Глава 18
- •18.2. Види недержавних пенсійних фондів, їх засновники, учасники та вкладники
- •Глава 18
- •Глава 18
- •18.4. Пенсійні виплати недержавних пенсійних фондів
- •Глава 18
- •18.5. Успадкування пенсійних активів
- •Глава 18
- •Глава 19
- •19.1. Загальні засади соціального захисту дітей та державної допомоги сім'ям з дітьми
- •Глава 19
- •19.2. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами
- •Глава 19
- •19.3. Допомога при народженні дитини
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •19.5. Допомога на дітей одиноким матерям
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •20.1. Соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •20.3. Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом і чи II групи внаслідок психічного розладу
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •20.5. Правовий статус соціального інспектора
- •Глава 20
- •Глава 21
- •21.1. Соціальні послуги, їх форми, види, принципи та суб'єкти надання
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.2. Соціальні послуги центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.3. Соціальні послуги інтернатних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22
- •22.1. Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.2. Соціальний захист інвалідів
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.4. Соціальний захист ветеранів війни
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.6. Соціальний захист дітей війни
- •Глава 22
- •22.7. Соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.8. Соціальний захист жертв політичних репресій
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.9. Соціальна допомога біженцям
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 23
- •23.1. Право на охорону здоров'я та медичну допомогу
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.3. Безоплатні і платні медичні послуги
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.6. Порядок забезпечення населення медико-технічними засобами реабілітації
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.7. Правовий статус пацієнта
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.8. Правовий статус медичного працівника
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Тема 1. Соціальний захист та його організаційно-правові форми: вітчизняна і зарубіжна практика
- •Тема 2. Право соціального захисту як галузь національного права України
- •Тема 3. Принципи права соціального захисту
- •Тема 4. Правовідносини у сфері соціального захисту та їх суб'єкти
- •Тема 5. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії у сфері соціального захисту
- •Тема 6. Стандарти соціального захисту в міжнародних правових актах
- •Тема 7. Організаційно-правові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •Тема 8. Загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняна випадок безробіття
- •Тема 9. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням
- •Тема 10. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •Тема 11. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
- •Тема 12. Державне пенсійне забезпечення
- •Тема 13. Недержавне пенсійне забезпечення
- •Тема 14. Державна допомога сім'ям з дітьми
- •Тема 15. Державна соціальна допомога у зв'язку з малозабезпеченістю
- •Тема 16. Соціальне обслуговування та діяльність соціальних служб
- •Тема 17. Соціальний захист окремих категорій населення
- •Тема 18. Медична допомога та правові основи її надання
- •Тема 19. Забезпечення лікарськими препаратами та виробами медичного призначення
- •II. Міжнародні нормативно-правові акти
Глава 23
ми державних і громадських заходів щодо охорони та зміцнення здоров'я;в) надання всім громадянам гарантованого рівня медико-санітарної допомоги в обсязі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України; г) здійснення державного і по можливості громадського контролю та нагляду в галузі охорони здоров'я; д) організація державної системи збирання, обробки й аналізу соціальної, екологічної та спеціальної медичної статистичної інформації; є) встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян у галузі охорони здоров'я.
Основне місце в системі державних гарантій належить конституційним гарантіям права громадян на охорону здоров'я та медичну допомогу в Україні. Конституція встановлює суттєві гарантії щодо забезпечення таких прав. Зокрема передбачено, що охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава бере на себе обов'язок щодо створення умов для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Конституційними гарантіями також є безоплатність медичної допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров'я; заборона скорочення кількості таких закладів; державне забезпечення норм санітарно-епідемічного стану.
Держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав та інтересів громадян у сфері охорони здоров'я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов'язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров'я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
Рішення про обмеження прав громадян, пов'язані зі станом їхнього здоров'я, можуть бути оскаржені в судовому порядку не лише на підставі окремих нормативних актів, а й на підставі Конституції. В Україні є можливість судового захисту для всіх прав, встановлених Конституцією. Легальною основою для цього є положення статті 8, де встановлено, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується.
Суттєвою гарантією для забезпечення права на охорону здоров'я та медичну допомогу виступає медичне страхування. Проте закону про медичне страхування ще не прийнято. Не визначено також на законодавчому рівні такий базовий соціальний стандарт, як обсяг гарантованої медичної допомоги.
Обов'язки громадян у галузі охорони здоров'я. Громадяни України мають не лише права, а й певні обов'язки у сфері охорони здоров'я. Вони зобов'язані: а) піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; в) подавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які перебувають у загрозливому для життя і здо-
590
Іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають на торії України, користуються такими ж правами і несуть такі ж обов'язки »тадузі охорони здоров'я, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами чи законодавством України.
Права та обов'язки в галузі охорони здоров'я іноземних громадян та осіб без "^■смадянства, які тимчасово перебувають на території України, визначаються законодавством і відповідними міжнародними договорами.
23.2. Медична допомога, її види та правове регулювання
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 р. № 815 затвер-хзено Національний план розвитку системи охорони здоров'я на період до 2010 р. Передбачається запровадження загальнообовязкового державного медичного гграхування; удосконалення порядку організації медичного обслуговування заселення та діяльності закладів охорони здоровя; запровадження державного замовлення у сфері медичного обслуговування; визначення нормативів надання медичної допомоги населенню; першочергове забезпечення розвитку пер-зннної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини тощо.
Згідно зі статтею 33 Основ законодавства України про охорону здоров'я громадянам України надається лікувально-профілактична допомога поліклініками, лікарнями, диспансерами, клініками науково-дослідних інститутів та штихи акредитованими закладами охорони здоров'я, службою швидкої медичної допомоги, а також окремими медичними працівниками, які мають відповідну ліцензію.
Медична допомога — комплекс заходів лікувального, діагностичного, профілактичного, реабілітаційного характеру, що надається пацієнтам медичними грацівниками.
Медичну допомогу поділяють на кілька видів, кожен з яких має особливості у правовому регулюванні. Залежно від рівня кваліфікації та складності медичної допомоги розрізняють первинну, спеціалізовану (вторинну) і високо-спеціалізовану (третинну) лікувально-профілактичну допомогу як основну частину медико-санітарної допомоги населенню. Окрім того розрізняють медичну допомогу: залежно від виду захворювання (наприклад, медична допомога при захворюванні на туберкульоз, при трансплантації органів, психіатрична, акушерсько-гінекологічна, педіатрична, геріатрична медична допомога тощо); залежно від рівня небезпеки виділяють медичну допомогу особливого соціального значення (при захворюванні від інфекційних захворювань, від небезпечних інфекційних захворювань, при захворюванні на СНІД, наркоманію, алкоголізм тощо); залежно від швидкості надання розрізняють швидку (невідкладну) медичну допомогу; також виділяють медичну допомогу, що надається в
591