Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Болотіна Право соціального захисту / Право Соц.Зах.УкраЇни(Ч.2).doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
2.8 Mб
Скачать

Глава 21

1992р. № 393 (зі змін, і доп.) передбачено, що членам сім'ї померлих пенсі­онерів із числа військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які не мають права на одержання страхових сум за обов'язковим державним особистим страхуванням, незалежно від призначен­ня пенсій у разі втрати годувальника, виплачується одноразова грошова до­помога: дружині в розмірі тримісячної пенсії годувальника і на кожно­го непрацездатного члена сім'ї у розмірі місячної пенсії годувальника (п. 12).

При визначенні розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, до членів сім'ї, які мають право на допомогу, належать: дружина незалежно від віку і працездатності, діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, або були на день смерті годувальника вихованцями, учнями, студентами, курсантами та слухачами (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажи­стами навчальних закладів і не досягли 23-річного віку; батьки, які перебува­ли на утриманні померлого і досягли пенсійного віку: чоловіки — 60 років, жінки — 55 років, або є інвалідами.

Згідно із Законом України "Про статус ветеранів військової служби, вете­ранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24 березня 1998 р. у разі смерті ветерана військової служби, ветерана органів внутрішніх справ і ветерана державної пожежної охорони його сім'ї або особі, яка здійснює поховання, подається допомога у проведенні похорону і в день їх звернення виплачується грошова допомога на поховання в розмірі три­місячної пенсії померлого (загиблого), але не менше п'ятикратного роз­міру мінімальної заробітної плати. Зазначена допомога здійснюється військо­вими комісаріатами та іншими відповідними органами за місцем проживання ветерана військової служби, ветерана органів внутрішніх справ і ветерана дер­жавної пожежної охорони за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на соціальний захист населення, що виділяються в розпоря­дження відповідних центральних органів виконавчої влади та військових фор­мувань.

21.6.5. Порядок здійснення поховання та перепоховання

За зверненням особи, що здійснює поховання, на території кладовища без­оплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації. За бажанням одного з родичів для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.

Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення помер­лого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користу­вачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізова­ним комунальним підприємством (а в разі його відсутності — виконавчим ор-

518

Соціальне обслуговування та діяльність соціальних служб

ганом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зра­зок якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом зиконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України. Це свідоц­тво дає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпохо-вання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

Поховання померлих може здійснюватися шляхом: закопування в могилі труни з тілом померлого; спалювання в крематорії труни з тілом померлого та закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші урни з прахом помер­лого; розвіювання праху померлого.

Поховання померлих одиноких громадян, осіб без певного місця проживан­ня, громадян, від поховання яких відмовилися рідні, знайдених невпізнаних трупів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Поховання померлих, які проживали в будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричних пансіонатах, пансіонатах для вете­ранів війни і праці, психоневрологічних інтернатах, дитячих будинках-інтер­натах, територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів і оди­ноких непрацездатних громадян та в стаціонарних закладах інших типів, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Поховання померлих осіб, які відбували покарання в місцях позбавлення волі, здійснюється згідно з цим Законом за рахунок коштів установи, де відбу­вав покарання померлий, або за рахунок коштів виконавця волевиявлення померлого чи особи, яка зобов'язалася поховати померлого, за бажанням цих осіб у встановленому порядку.

Поховання померлих осіб, які померли внаслідок зараження особливо небез­печною інфекцією, здійснюється згідно із санітарним законодавством України.

Поховання померлих іноземців та осіб без громадянства здійснюється в по­рядку, встановленому цим Законом для громадян України, якщо інше не пе­редбачено міжнародним договором України.

Поховання померлих здійснюється з дотриманням вимог санітарно-епідеміо­логічного законодавства.

Перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу сані­тарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу ви­конавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.

Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України. Зокрема, перепоховання останків померлих, воїнів із братських і одиночних могил здійснюється з дотриманням вимог за­конів України "Про охорону культурної спадщини" та "Про увічнення Пере­моги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років".

519

Соседние файлы в папке Болотіна Право соціального захисту