- •Глава 12
- •12.6. Страхові внески на пенсійне страхування
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13
- •13.1. Страховий стаж як загальна умова призначення пенсій за солідарною системою
- •Глава 13
- •13.2. Питання застосування трудового стажу при призначенні пенсій
- •Глава 13
- •13.3. Пенсії за віком
- •Глава 13
- •13.3. Пенсії за віком
- •Глава 13
- •13.4. Щодо пільг при призначенні пенсій за віком
- •Глава 13
- •Глава 13
- •13.5. Щодо визначення розміру надбавок, підвищень і доплат
- •Глава 12
- •Глава 13
- •13.6. Пенсії по інвалідності
- •Глава 13
- •Глава 13
- •13.7. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника
- •Глава 13
- •13.9. Порядок призначення та перерахунку пенсії
- •Глава 13
- •Глава 13
- •13.10. Виплата, припинення та поновлення пенсій
- •Глава 13
- •Глава 13
- •13.11. Правове становище Пенсійного фонду
- •Глава 13
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14 Теми рефератів
- •Глава 15
- •15.1. Загальна характеристика пенсійного забезпечення окремих категорій осіб
- •Глава 15
- •15.2. Пенсійне забезпечення державних службовців
- •Глава 15
- •Глава 15
- •15.4. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів місцевого самоврядування
- •Глава 15
- •15.6. Пенсійне забезпечення прокурорських працівників
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 16
- •16.1. Державне пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18
- •18.1. Система та принципи недержавного пенсійного забезпечення
- •Глава 18
- •Глава 18
- •18.2. Види недержавних пенсійних фондів, їх засновники, учасники та вкладники
- •Глава 18
- •Глава 18
- •18.4. Пенсійні виплати недержавних пенсійних фондів
- •Глава 18
- •18.5. Успадкування пенсійних активів
- •Глава 18
- •Глава 19
- •19.1. Загальні засади соціального захисту дітей та державної допомоги сім'ям з дітьми
- •Глава 19
- •19.2. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами
- •Глава 19
- •19.3. Допомога при народженні дитини
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •19.5. Допомога на дітей одиноким матерям
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •20.1. Соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •20.3. Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом і чи II групи внаслідок психічного розладу
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •20.5. Правовий статус соціального інспектора
- •Глава 20
- •Глава 21
- •21.1. Соціальні послуги, їх форми, види, принципи та суб'єкти надання
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.2. Соціальні послуги центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.3. Соціальні послуги інтернатних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22
- •22.1. Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.2. Соціальний захист інвалідів
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.4. Соціальний захист ветеранів війни
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.6. Соціальний захист дітей війни
- •Глава 22
- •22.7. Соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.8. Соціальний захист жертв політичних репресій
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.9. Соціальна допомога біженцям
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 23
- •23.1. Право на охорону здоров'я та медичну допомогу
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.3. Безоплатні і платні медичні послуги
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.6. Порядок забезпечення населення медико-технічними засобами реабілітації
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.7. Правовий статус пацієнта
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.8. Правовий статус медичного працівника
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Тема 1. Соціальний захист та його організаційно-правові форми: вітчизняна і зарубіжна практика
- •Тема 2. Право соціального захисту як галузь національного права України
- •Тема 3. Принципи права соціального захисту
- •Тема 4. Правовідносини у сфері соціального захисту та їх суб'єкти
- •Тема 5. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії у сфері соціального захисту
- •Тема 6. Стандарти соціального захисту в міжнародних правових актах
- •Тема 7. Організаційно-правові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •Тема 8. Загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняна випадок безробіття
- •Тема 9. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням
- •Тема 10. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •Тема 11. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
- •Тема 12. Державне пенсійне забезпечення
- •Тема 13. Недержавне пенсійне забезпечення
- •Тема 14. Державна допомога сім'ям з дітьми
- •Тема 15. Державна соціальна допомога у зв'язку з малозабезпеченістю
- •Тема 16. Соціальне обслуговування та діяльність соціальних служб
- •Тема 17. Соціальний захист окремих категорій населення
- •Тема 18. Медична допомога та правові основи її надання
- •Тема 19. Забезпечення лікарськими препаратами та виробами медичного призначення
- •II. Міжнародні нормативно-правові акти
Глава 16
Про пенсії за особливі заслуги перед Україною: Закон України від 1 червня 2000 р. № 1767-ІП // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 35. — Ст. 289 (зі змінами).
Про державні стипендії видатним діячам науки, освіти та культури: Указ Президента України від 14 лютого 1996 р. № 128/96 (зі змінами).
Про заснування довічних державних стипендій для учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років: Указ Президента України від 17 травня 2000 р. № 689/2000 (зі змінами).
Про довічні державні стипендії для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною: Указ Президента України від 12 жовтня 2004 р. № 1226/2004 (зі змінами).
Про заходи щодо посилення соціального захисту громадян України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність: Указ Президента України від 8 червня 2001 р. № 411 (зі змінами).
Про довічні державні іменні стипендії громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність: Указ Президента України від 26 лис топада 2001 р. № 1147/2001 (зі змінами).
408
Глава 17
ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА МІЖДЕРЖАВНИМИ
ДОГОВОРАМИ (УГОДАМИ)
За міжнародною практикою держави укладають міждержавні угоди щодо взаємного пенсійного забезпечення громадян своїх держав. Такі угоди мають велике значення у справі соціального захисту громадян. Ця проблема є актуальною й для України, адже за деякими даними близько 5 млн українців проживає і працює за кордоном. Водночас в Україні проживають іноземці та особи без громадянства, і на практиці виникають питання щодо їх пенсійного забезпечення.
Питання участі іноземців і осіб без громадянства в системі пенсійного забезпечення в Україні та участі громадян України в іноземних пенсійних системах регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншими законами з питань пенсійного забезпечення та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 12 Закону передбачає, що іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни Украї-
409
Глава 17
ни, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше невстановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Причому зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах. Участь зазначених осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування оформляється відповідним договором з органом Пенсійного фонду за місцем проживання, строк дії якого визначається у самому договорі, але не менше одного року. Територіальний орган Пенсійного фонду має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. Договір має бути укладений у термін не пізніше ніж ЗО календарних днів з дня отримання заяви. В договорі встановлюються розмір та порядок сплати страхових внесків. Може бути передбачена одноразова сплата застрахованою особою страхових внесків за попередні періоди. При цьому сума сплачених страхових внесків за кожний місяць не може бути меншою за мінімальний страховий внесок. Застрахована особа набуває усіх прав, у тому числі на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно з пунктом 2 статті 4 Закону, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Якщо між Україною та іншою державою не укладено угоду, на громадян України, які живуть за її межами, поширюється чинність статті 57 Закону, яка встановлює, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, виплачується за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Україною підписано міждержавні та міжурядові угоди з 15 країнами, з яких 11 країн, що перебували у складі колишнього СРСР. Відповідно до цих угол пенсійне забезпечення провадиться за територіальним принципом. Тобто особам, які живуть на території однієї з договірних сторін, пенсії призначаються за заявою особи відповідно до законодавства та за рахунок коштів цієї країни. При цьому стаж роботи, набутий на території іншої договірної сторони, зараховується до загального трудового стажу.
13 березня 1992 р. державами — учасницями СНД підписано Угоду у галузі пенсійного забезпечення. Уряди цих держав, виходячи з необхідності захисту прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, усвідомлюючи, що кожна держава — учасниця Співдружності повинна нести безпосередню відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, визнаючи, що держави-учасниці мають зобов'язання стосовно непрацездатних осіб, які набули право
410
Пенсійне забезпечення за міждержавними договорами (угодами)
н*. пенсійне забезпечення на їх території або на території інших держав заперіод їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав — учасниць Угоди, домовились про таке. Пенсійне забезпечення громадян держав — учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством хержави, на території якої вони проживають. Усі витрати щодо надання пен--іішого забезпечення за цією Угодою несе держава, що надає таке забезпечення. Взаємні розрахунки не провадяться, якщо інше не встановлено двосторонніми угодами. Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав — учасниць Угоди. Призначення пенсій здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав — учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою. Обчислення пенсій провадиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж. При переселенні пенсіонера в межах держав — учасниць Угоди виплата пенсії за колишнім місцем проживання припиняється, якщо пенсія такого виду передбачена законодавством за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається згідно з законодавством держави — учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера. Необхідні документи для пенсійного забезпечення, які видані в належному порядку на території держави — учасниці СНД та держав, що входили до складу СРСР до 1 грудня 1991 р., приймаються на території держав-учасниць без легалізації. Держави-учасниці домовились проводити політику гармонізації законодавства про пенсійне забезпечення.
Двосторонні міждержавні договори Україною укладено з іншими державами. Вони стосуються як співробітництва у галузі соціального забезпечення, так і безпосередньо пенсійного забезпечення. Це, зокрема, такі:
Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцево стях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпе чення (підписана 15 січня 1993 р.);
Угода між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про співро бітництво в галузі пенсійного забезпечення (підписана 27 вересня 1994 р.);
Угода між Україною та Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян (підписана 7 жовтня 1996 р., ратифікована 17 грудня 1997 р., набра ла чинності 27 березня 1998 р.);
Договір між Україною і Латвійською Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення (підписаний 26 лютого 1998 р., ратифіковано 19 березня 1999 р., набрав чинності 11 червня 1999 р.);
Угода між урядом України та урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення (підписана 28 липня 1995 р., ратифікована 7 травня 1996 р., набрала чинності 2 листопада 1996 р.);
411