Глава 23

екстремальних ситуаціях (під час стихійного лиха, катастрофи, аварії, масово­го отруєння, епідемії, епізоотії тощо).

Первинна лікувально-профілактична допомога — основний, доступний і безоплатний для кожної людини вид медичної допомоги, який передбачає: консультацію лікаря, просту діагностику і лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь та інших невідкладних станів; проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, медичної профілактики найважли­віших захворювань; проведення заходів щодо охорони сім'ї, материнства, бать­ківства і дитинства; інших заходів, пов'язаних з наданням медико-санітарної допомоги громадянам за місцем проживання. Первинна медико-санітарна до­помога надається переважно за територіальною ознакою сімейними лікарями та іншими лікарями загальної практики закладів комунальної системи охоро­ни здоров'я та санітарно-епідемічної служби. В її наданні можуть брати участь також приватні заклади охорони здоров'я.

В Україні передбачається здійснити поетапний перехід до організації пер­винної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Кабінет Міністрів України 20 червня 2000 р. затвердив постанову "Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров'я". Нині відбувається збільшення мережі закладів охорони здоров'я загальної практики — сімейної медицини, відкриття відділень загальної практики — сімейної медицини в складі лікувально-профілактичних закладів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 липня 2006 р. № 421-р затверджено Концепцію Державної програми розвитку первинної медико-са­нітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2010 р. У цьому документі зазначається, що в більшості країн Західної Європи структуру сис­теми охорони здоров'я становлять первинна медико-санітарна допомога та спеці­алізована допомога. При цьому заклади первинної медико-санітарної допомо­ги надають до 90 % загального обсягу медичної допомоги. Кількість лікарів загальної практики — сімейної медицини становить від 30 до 50 % кількості усіх лікарів, які працюють у галузі охорони здоров'я. Світовий досвід, уза­гальнений ВООЗ, свідчить, що розвиток первинної допомоги на засадах сімей­ної медицини є одним із найефективніших механізмів підвищення результа­тивності роботи закладів охорони здоров'я, справедливого розподілу і раціо­нального використання ними коштів. Передбачається здійснювати подальший розвиток первинної допомоги у двох напрямах: 1) удосконалення роботи полі­клінічної моделі; 2) подальше впровадження засад сімейної медицини.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 лютого 2001 р. № 72 затверджено низку нормативно-правових актів у сфері сімейної медицини: Примірне положення про лікаря загальної практики — сімейної медицини, Примірне положення про медичну сестру загальної практики — сімейної ме­дицини, Примірне положення про відділення загальної практики — сімейної медицини, Примірне положення про денний стаціонар, Примірне положення про стаціонар вдома, Кваліфікаційну характеристику лікаря із спеціальності

592

Іивсві засади надання медичної допомоги в Україні

"Загальна практика — сімейна медицина", Кваліфікаційну характеристику медичної сестри із спеціальності "Загальна практика — сімейна медицина".

Відділення загальної практики — сімейної медицини організується для «ахання кваліфікованої первинної лікувально-профілактичної допомоги при-'врпленому за сімейно-територіальним принципом населенню.

Надання кваліфікованої медичної допомоги хворим шляхом їх госпіталізації на денний час за відсутності показань до постійного лікарського нагляду в умовах денного стаціонару. Денний стаціонар організується в са-иостійних амбулаторно-поліклінічних закладах та при поліклінічних відділен­ій: лікувально-профілактичних закладів.

Лікар загальної практики — сімейної медицини забезпечує надання ква­ліфікованої первинної лікувально-профілактичної допомоги прикріпленому за глейно-територіальним принципом населенню в обсязі кваліфікаційної харак­теристики лікаря зі спеціальності "Загальна практика — сімейна медицина" в тжовах амбулаторно-поліклінічного закладу та вдома.

На посаду сімейного лікаря призначається лікар, який закінчив лікуваль-ння або педіатричний факультет вищого медичного навчального закладу III— IV рівнів акредитації або медичний факультет університету, пройшов первин­ну спеціалізацію у вищому медичному навчальному закладі системи післядип-і: мної освіти за спеціальністю "Загальна практика — сімейна медицина" і має сертифікат лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності.

Медична сестра загальної практики — сімейної медицини є помічником лікаря загальної практики — сімейної медицини у наданні первинної ліку-зально-профілактичної допомоги прикріпленому за сімейно-територіальним принципом населенню в обсязі спеціальності "Загальна практика — сімейна медицина" в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу і вдома.

На посаду медичної сестри загальної практики — сімейної медицини при­значається медична сестра або фельдшер, які закінчили вищий медичний на­вчальний заклад І—IV рівнів акредитації, навчались на курсах для медичних сестер зі спеціальності "Загальна практика — сімейна медицина" і отримали відповідне посвідчення.

Спеціалізована (вторинна) лікувально-профілактична допомога надаєть­ся лікарями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити більш кваліфіковане консультування, діагностику, профілактику і лікування, ніж лікарі загальної практики. Спеціалізована (вторинна) медична допомога на­дається громадянам при захворюваннях, які вимагають спеціальних методів діагностики, лікування і використання складних медичних технологій. На­дається лікарями-спеціалістами у лікувально-профілактичних закладах, які отримали ліцензію на відповідний вид медичної діяльності.

Високоспеціалізована (третинна) лікувально-профілактична допомога надається лікарем або групою лікарів, які мають відповідну підготовку в галузі складних для діагностики і лікування захворювань, у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування, а також з метою вста­новлення діагнозу і проведення лікування захворювань, що рідко трапляються.

593