21.3. Соціальні послуги інтернатних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

Інтернатні заклади створюються для дітей-сиріт і дітей, позбавлених бать-асзського піклування, у яких вони перебувають від трьох років до здобуття базової чи повної загальної середньої освіти, а в разі необхідності — до повно­ліття, на повному державному утриманні за рахунок коштів відповідних бю-хжетів та інших, не заборонених законодавством, джерел фінансування.

Головними завданнями інтернатних закладів є: забезпечення утримання та згховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; забезпе­чення всебічного розвитку, фізичного, соціального та психічного здоров'я ви­хованців; створення умов, сприятливих для проживання дітей, їх навчання та зжховання; забезпечення соціального захисту, медико-психолого-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації вихованців; реалізація прав дітей-сиріт і літей, позбавлених батьківського піклування, на належні умови проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації та підготовки їх до самостійного життя та праці.

Інтернатні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклу­вання, залежно від особливостей функцій, які на них покладаються, поділя­ються на такі групи: 1) навчально-виховні інтернатні заклади; 2) соціально-медичні інтернатні заклади; 3) дитячий будинок сімейного типу.

Навчально-виховні інтернатні заклади є таких типів: дитячий будинок; загальноосвітня школа-інтернат; спеціалізована школа-інтернат; спеціальна загальноосвітня школа-інтернат; загальноосвітня санаторна школа-інтернат.

Дитячі будинки та загальноосвітні школи-інтернати всіх типів і форм влас­ності для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі — інтернатні заклади), — це навчально-виховні або виховні заклади, що забезпе­чують дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, умови для проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття певного рівня осві­ти, професійної орієнтації та підготовки, готують дітей до самостійного життя, їхня діяльність регламентується Положенням про дитячі будинки і загально­освітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України, Міні­стерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 21 вересня 2004 р. № 747/460.

Зокрема, дитячий будинок — це навчальний заклад інтернатного типу, що -забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку, а також тих, які перебувають у родинних стосунках. Дитячі будинки створю­ються рішенням відповідного органу виконавчої влади та місцевого самовря­дування за погодженням з Міністерством освіти і науки України і комплекту­ються дітьми з однієї місцевості. Також дитячі будинки можуть створюватися

491

Глава 21

та комплектуватися за рішенням місцевих органів виконавчої влади та місце­вого самоврядування й утримуватися за рахунок коштів місцевого бюджету. В окремих випадках до цього типу навчальних закладів можуть зараховуватися діти з неповних та функціонально не спроможних сімей.

Інтернатні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності. Інтернатні заклади приватної форми власності підлягають ліцензу­ванню відповідно до вимог законодавства.

В інтернатні заклади приймаються: діти-сироти; діти, відібрані у батьків за рішенням суду; діти, батьки яких позбавлені батьківських прав та (або) засу­джені, перебувають під арештом у період слідства, визнані недієздатними, пе­ребувають на тривалому лікуванні, а також батьків, місце перебування яких не відоме чи які з інших причин не беруть участі в утриманні та вихованні своїх дітей; підкинуті та безпритульні діти, які перебували в притулках для непов­нолітніх, центрах соціально-психологічної реабілітації дітей.

Режим роботи закладу незалежно від підпорядкування, типу і форм влас­ності встановлюється його засновником (власником), погоджується територі­альною установою державної санітарно-епідеміологічної служби та відповід­ним органом управління освітою. Харчування вихованців в інтернатних за­кладах, незалежно від підпорядкування та форми власності, організовується за нормами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Медичне обслуговування вихованців інтернатних закладів, незалежно від підпорядкування, типу та форми власності, забезпечується місцевими органа­ми виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів, та медичними працівниками лікувально-профілактичних закладів за територіальним прин­ципом. Заклади охорони здоров'я спільно з медичними працівниками інтер­натного закладу двічі на рік безоплатно проводять медичні огляди всіх вихо­ванців, у разі потреби беруть їх на диспансерний облік, здійснюють постійний медичний нагляд і своєчасне лікування.

Вихованцям інтернатних закладів у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України, видається єдиний квиток, що дає право на безоплатний проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім таксі), без­коштовне відвідування кінотеатрів, виставок, музеїв, спортивних споруд тощо.

На підставі письмової заяви осіб, які систематично беруть участь у вихо­ванні дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, вихованці інтернатних закладів можуть виїжджати в супроводі дорослих до опікунів (піклувальників), інших сімей на святкові (вихідні) дні або під час канікул за погодженням з директором закладу, якщо це не шкодить фізичному і психіч­ному здоров'ю дітей. При цьому дітям надаються кошти для харчування на час-перебування у дорозі (туди й назад) і в родичів та оплачується вартість проїзду залізничним, водним, міжміським автомобільним транспортом. Кошти на відповідні витрати передбачаються у кошторисі інтернатного закладу.

Організація навчально-виховного процесу для дітей шкільного віку (тривалість і структура навчального року, терміни і тривалість канікул, тривалість уроків.

492

Соціальне обслуговування та діяльність соціальних служб

оцінювання навчальних досягнень вихованців, державна підсумкова атестація, переведення і випуск вихованців, нагородження вихованців золотою і срібною медалями, похвальним листом і похвальною грамотою, видача документів про відповідний рівень освіти тощо) здійснюється відповідно до Положення про за­гальноосвітній навчальний заклад, затвердженого Кабінетом Міністрів України, нормативних документів Міністерства освіти і науки України.

Вихованці мають право: на рівний доступ до якісної дошкільної, базової, повної загальної середньої та позашкільної освіти; медичну та соціальну допо­могу згідно з чинним законодавством; утримання за рахунок відповідних бю­джетів у державних і комунальних навчальних закладах, за рахунок власника та (або) власних коштів — у приватних; повноцінне якісне харчування; збере­ження родинних стосунків; безпечні та нешкідливі умови проживання, вихо-зання, навчання, праці; отримання кваліфікованої допомоги в навчанні, ко­рекції психофізичного розвитку; оздоровлення, відпочинок, організоване доз­вілля у вихідні, святкові та канікулярні дні; вибір форм навчання, факульта­тивів, спецкурсів, позакласних занять; розвиток своїх творчих здібностей та інтересів через участь у різних видах навчальної, наукової, науково-практич­ної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо; корис­тування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культур­но-спортивною, корекційно-відновлювальною та лікувально-оздоровчою базою інтернатного закладу; вільне висловлення поглядів, переконань; захист своїх особистих, житлових і майнових прав; захист від будь-яких форм експлуатації, психічного, фізичного та інших видів насильства з боку працівників, опікунів, піклувальників вихованців, які порушують їх права, честь і гідність; участь в органах громадського самоврядування інтернатного закладу.

Вихованці можуть бути передані на усиновлення (удочеріння) громадянам України, іноземним громадянам, на виховання у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу в порядку, установленому законодавством України. Передача ви­хованців на усиновлення (удочеріння) здійснюється виключно в інтересах дитини.

До соціально-медичних інтернатних закладів приймаються діти, які по­требують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та діти, які потре­бують тривалого лікування. Спеціальні й санаторні інтернатні заклади нада­ють соціальні й медичні послуги дітям. Основним видом таких закладів є ди­тячий будинок-інтернат. Типове Положення про дитячий будинок-інтернат затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2001 р. № 549. Будинок-інтернат підпорядкований відповідно Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, Го­ловним управлінням праці та соціального захисту населення обласних держ­адміністрацій, Головному управлінню соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінню праці та соціального захисту населен­ня Севастопольської міської держадміністрації.

Будинки-інтернати є таких видів: будинки-інтернати І профілю для дітей з фізичними вадами і нормальним інтелектом дошкільного та шкільного віку, для яких самостійне пересування є значно утрудненим або неможливим, які

493