- •Глава 1. Загальні положення. Класифікація гравіметричних методів
- •Метод виділення
- •Метод відгонки
- •Методи осадження
- •Вимоги до осадженої форми
- •Вимоги до гравіметричної форми
- •Вимоги до осаджувача
- •Умови осадження кристалічних осадів
- •Умови осадження аморфних осадів
- •Послідовність аналітичних операцій в гравіметричному методі осадження
- •Практична робота розрахунок величини наважки в гравіметричному аналізі
- •Приклади розв'язування задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •Практична робота розрахунок кількості осаджувача
- •Приклад розв'язування задач
- •Задачі до самостійної роботи
- •Практична робота розрахунок результатів аналізу в гравіметрії
- •Приклади розв'язування задач
- •Задачі до самостійної роботи
- •Лабораторна робота визначення масової частки кристалізаційної води в кристалогідраті
- •План експерименту:
- •Лабораторна робота визначення масової частки сульфат-іонів у магній сульфаті гравіметричним методом осадження
- •План експерименту:
- •Лабораторна робота визначення масової частки феруму в кристалогідраті ферум(іі) сульфату
- •План експерименту:
- •Контрольні питання:
- •Глава 2. Основні положення титриметричного аналізу
- •Вимоги до реакцій у титриметричному аналізі
- •Класифікація методів титриметрії в залежності від типу реакції
- •Класифікація методів титриметрії за способом титрування
- •Способи приготування стандартних розчинів
- •1. Приготування первинних стандартних розчинів
- •2. Приготування вторинних стандартних розчинів
- •3. Приготування стандартних розчинів із фіксаналів
- •Глава 3. Розрахунки в титриметричному аналізі
- •3.1. Способи виразу вмісту речовин у розчинах
- •3.2. Розрахункові формули титриметрії
- •Глава 4. Метод кислотно–основного титрування
- •4.1. Теоретичні основи методу
- •Індикатори методу кислотно-основного титрування
- •Показник індикаторів рК, показник титрування рН
- •Класифікація індикаторів
- •Криві титрування
- •1. Титрування сильних кислот сильними основами (Рис 1.)
- •2.Титрування слабких основ сильними кислотами. (Рис 2.)
- •3. Титрування слабких кислот сильними основами. (Рис 3.)
- •4. Титрування слабких кислот слабкими основами.
- •5. Титрування багатоосновних кислот (Рис 4.)
- •Кислотно-основне титрування в неводних середовищах
- •Робочі розчини у методах неводного титрування
- •Практичне використання методів кислотно-основного титрування в аналізі фармацевтичних препаратів
- •Практична робота способи виразу вмісту речовин у розчинах
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •Рішення:
- •І Метод окремих наважок
- •Використаний прийом – метод окремих наважок.
- •Розв’язання задачі
- •Задачі для аудиторної роботи
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з теми «Метод кислотно-основного титрування»
- •Лабораторна робота калібрування мірного посуду. Визначення вмісту піпетки
- •План експерименту
- •Розрахунок маси наважки натрій гідроксиду
- •Взяття наважки лугу
- •Приготування розчину лугу
- •Приготування робочого розчину лугу
- •Висновок лабораторна робота аналіз мінеральної кислоти
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Зважувати концентровані кислоти треба в скляному бюксі із закритою кришкою і дуже обережно!!!
- •Лабораторна робота приготування і стандартизація розчину хлоридної кислоти
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •II. Приготування розчину первинного стандарту натрій тетраборату
- •III. Стандартизація розчину хлоридної кислоти
- •IV. Висновок.
- •Визначення масової частки натрій карбонату у препараті проводять за II-ю точкою еквівалентності План експерименту
- •Лабораторна робота визначення вмісту аніліну в досліджуваному зразку
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Глава 5. Методи окисно-відновного титрування
- •5.1. Теоретичні основи методу
- •Окисно-відновні індикатори
- •5.2. Перманганатометрія
- •Приготування розчину kMnO4
- •Стандартизація розчину kMnO4
- •Задачі для самостійної роботи
- •Лабораторна робота приготування та стандартизація розчину калій перманганату
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •IV. Висновок.
- •Лабораторна робота
- •Визначення вмісту гідроген пероксиду
- •В лікарському препараті
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Лабораторна робота
- •Гептагідраті методом перманганатометрії
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •5.3. Хроматометрія
- •Лабораторна робота аналіз солі Fе(II) методом хроматометрії
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •5.4. Цериметрія
- •5.5. Йодометрія
- •Приготування розчину Na2s2o3
- •Приготування розчину і2
- •Використання методу
- •Лабораторна робота приготування та стандартизація робочого розчину натрій тіосульфату
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •IV. Висновок. Лабораторна робота приготування та стандартизація розчину йоду
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •IV. Висновок
- •План експерименту
- •V. Висновок.
- •План експерименту
- •Лабораторна робота аналіз аскорбінової кислоти методом йодометрії
- •Аскорбінова кислота
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •5.6. Броматометрія
- •Лабораторна робота визначення вмісту стрептоциду в препараті методом броматометрії
- •Хімізм процесу
- •Принцип методу заміщення
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •5.7. Нітритометрія
- •Умови проведення реакції діазотування
- •Визначення точки еквівалентності
- •Лабораторна робота приготування та стандартизація робочого розчину натрій нітриту
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Глава 7. Методи осаджувального титрування
- •7.1. Теоретичні основи методу
- •Класифікація методів осадження
- •Вимоги до реакцій, що використовуються в методах осадження
- •Індикатори методів осадження
- •5.2. Аргентометрія
- •Метод Мора
- •Умови титрування за методом Фаянса–Ходакова
- •6.3. Тіоціанатометрія Метод Фольгарда
- •Умови титрування за методом Фольгарда
- •6.4. Меркурометрія
- •Приготування та стандартизація розчину титранту
- •Переваги та недоліки меркурометрії перед іншими методами осадження
- •Завдання для самостійної роботи
- •План експерименту
- •Лабораторна робота визначення масової частки калій йодиду методом фольгарда
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •Глава 7. Методи комплексоутворення
- •7.1. Теоретичні основи методу
- •7.2. Комплексонометрія (трилонометрія)
- •Принцип дії металохромних індикаторів
- •7.3. Меркуриметрія
- •Задачі для самостійної роботи
- •Лабораторна робота приготування і стандартизація розчину комплексону ііі (трилону б, едта)
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •III. Стандартизація титранту комплексону ііі.
- •Висновок.
- •Лабораторна робота
- •Аналіз кальцій хлориду гексагідрату
- •Комплексонометричним методом
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •Глава 8. Оптичні методи аналізу
- •8.1. Абсорбційні методи аналізу
- •8.1.1. Теоретичні основи
- •Основний закон світлопоглинання (закон Бугера - Ламберта-Бера)
- •Апаратура молекулярно-абсорбційних методів
- •Характеристика та функціональне призначення основних вузлів фотоколориметра
- •Методика вимірювання оптичної густини на фотоколориметрі
- •Основні прийоми обробки аналітичного сигналу при фотометричних визначеннях
- •Контрольні питання
- •Задачі для самостійної роботи
- •Лабораторна робота визначення молярної концентрації іонів феруму (ііі) у розчині методом градуювального графіку
- •План експерименту
- •8.2. Рефрактометричний метод аналізу
- •8.2.1. Теоретичні основи методу
- •Апаратура рефрактометрії
- •Контрольні питання до теми:
- •8.3. Поляриметричний метод аналізу
- •8.3.1.Теоретичні основи методу
- •Основне рівняння поляриметричного методу аналізу
- •Апаратурне оснащення поляриметричного методу
- •Застосування поляриметричного методу аналізу
- •Лабораторна робота ідентифікація речовини за величиною питомого обертання
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •Глава 9. Хроматографічні методи аналізу
- •9.1. Теоретичні основи методу
- •Класифікація хроматографічних методів
- •9.2. Хроматографія в тонкому шарі сорбенту (тонкошарова хроматографія)
- •Етапи проведення аналізу методом тшх
- •6 . Проведення кількісного аналізу
- •Якісний аналіз барвників у суміші методом тонкошарової хроматографії
- •План експерименту
- •9.3. Іонообмінна хроматографія
- •Лабораторна робота визначення концентрації натрій хлориду методом іонообмінної хроматографії
- •План експерименту
- •Додатки
- •Класифікація методів кількісного аналізу
- •Класифікація титриметричних методів аналізу за типом хімічної реакції, яка лежить в основі методу
- •Класифікація титриметричних методів аналізу за способом титрування
- •Кислотно-основне титрування
- •Методи окисно-відновного титрування
- •Перманганатометричне титрування
- •Йодометричне титрування
- •Нітритометричне титрування
- •Броматометричне титрування
- •Цериметричне титрування
- •Хроматометричне титрування
- •Аргентометричне титрування
- •Тіоціанатометричне титрування (за методом Фольгарда)
- •Меркурометричне титрування
- •Комплексонометричне титрування
- •Меркуриметричне титрування
- •Список цитованої літератури
- •Глава 1. Загальні положення. Класифікація гравіметричних методів ….…4
- •Глава 2. Основні положення титриметричного аналізу …………………...…30
- •Глава 3. Розрахунки в титриметричному аналізі
- •Глава 4. Метод кислотно – основного титрування
- •Глава 5. Методи окисно-відновного титрування
- •Глава 6. Методи осаджувального титрування
- •Глава 7. Методи комплексоноутворення
- •7.1. Теоретичні основи методу……………………………………………..…173
- •Глава 8. Оптичні методи аналізу
- •Глава 9. Хроматографічні методи аналізу
Умови титрування за методом Фаянса–Ходакова
1. Титрування з флуоресцеїном проводять при рН = 710 (визначають Clˉ, Brˉ, Iˉ, NCSˉіони), з еозином – при рН = 2 (визначають Brˉ, Iˉ, NCSˉ-іони).
2. Осад повинен мати максимальну поверхню, для чого до розчину додають колоїди: крохмаль, декстрин.
3. Іони індикатору повинні адсорбуватися осадом значно слабше, ніж досліджувані іони.
6.3. Тіоціанатометрія Метод Фольгарда
Титранти методу – стандартні розчини NH4NCS (або КNCS) та AgNO3.
Методом Фольгарда визначають:
галогеніди (Clˉ, Brˉ, Iˉ) – зворотне титрування;
Ag+, Hg2+ – пряме титрування.
Індикатор методу – іони Fe3+ у вигляді залізоамонійних галунів NH4Fe(SO4)2·12H2O (індикаторреагент). При надлишковій краплі NCSˉіонів, іони Fe3+ утворюють водорозчинну комплексну сполуку – ферум(III) тіоціанат [Fe(NCS)3] червоного кольору.
Для визначення галогенідів методом зворотного титрування потрібні два титранти – AgNO3 і NH4NCS.
Сутність методу зворотнього титрування: до розчину галогеніду, що аналізують, додають у надлишку певний об’єм титранту AgNO3. Залишок титранту AgNO3, що не прореагував, відтитровують другим титрантом NH4NCS у присутності індикатору NH4Fe(SO4)2·12H2O. В кінцевій точці титрування розчин над осадом забарвлюється в червоний колір.
Наприклад, при аналізі KI відбуваються наступні реакції:
1. До титрування:
KI + AgNO3(надлишок) → AgI↓ + KNO3
Iˉ + Ag+ F AgI↓
жовтий осад
2. Процес титрування:
AgNO3(залишок) + NH4NCS → AgNCS↓ + NH4NO3
Ag+ + NCSˉ F AgNCS↓
білий осад
3. Кінцева точка титрування:
NH4Fe(SO4)2 + 3NH4NCS → [Fe(NCS)3] + 2(NH4)2SO4
Fe3+ + 3NCSˉ F [Fe(NCS)3]
червоний розчин
Умови титрування за методом Фольгарда
1. Титрування проводять в кислому середовищі. Це перешкоджає гідролізу Fe(III). Крім того, осад AgNCS не розчиняється у кислотах. Це вигідно відрізняє його від методів Мора і Фаянса-Ходакова при визначенні галогенідів та AgNO3 в сильно-кислому середовищі.
2. Титрування проводять при інтенсивному перемішуванні, щоб запобігти адсорбції іонів Ag+ на поверхні осаду AgNCS.
3. Індикатор додають наприкінці титрування, щоб запобігти реакції:
2Fe3+ + 2Iˉ F 2Fe2+ + I2
Іони Fe3+ виступають окисником, I– іони відновником
Е = 0,77В 0,54 В = 0,23В
Е > 0. Реакція відбувається
6.4. Меркурометрія
М еркурометрія –метод осаджувального титрування, який оснований на утворенні важкорозчинних солей галогенід-іонів з солями димеркурій(І)-катіона:
Hg2(NO3)2 + 2Cl- → Hg2Cl2↓+ 2NO К = 1,3·10-18
Hg2(NO3)2 + 2Br- → Hg2Br2↓ + 2NO К = 5,8·10-23
Hg2(NO3)2 + 2I- → Hg2I2↓ + 2NO К = 4,5·10-29
Титрант методу – розчин димеркурій(І) динітрату Hg2(NO3)2 у розведеній нітратній кислоті.
Область використання методу: визначення хлоридів, бромідів, йодидів.
Приготування та стандартизація розчину титранту
Вихідна речовина Hg2(NO3)2·2Н2О – нестійка і містить домішки Hg2+-іонів. Тому наважку солі Hg2(NO3)2·2Н2О зважують на технічних терезах і розчиняють у розведеній нітратній кислоті. Для відновлення домішок Hg2+-іонів до Hg -іонів до одержаного розчину солі додають 3-4 краплі металічної ртуті та залишають не менше, ніж на добу. За цей час відбувається реакція:
Hg2+ + Hg → Hg
Розчин димеркурій(І) динітрату необхідно зберігати у посуді з темного скла.
Стандартизують розчин димеркурій(І) динітрату за первинними стандартами натрій хлоридом або натрій бромідом.
Індикація кінцевої точки титрування:
індикатор-реагент – ферум(ІІІ) тіоціанат [Fe(NCS)3]. Дія індикатора заснована на тому, що після осадження галогенід-іонів в розчині з'являється надлишок Hg -іонів, які реагують з NCSˉ-іонами, внаслідок чого зникає червоне забарвлення розчину.
Процес титрування:
2NaCl + Hg2(NO3)2 = Hg2Cl2↓ + 2NaNO3
2Cl- + Hg F Hg2Cl2↓
В кінці титрування надлишок титранту реагує з індикатором:
3Hg22+ + 2[Fe(NCS)3] F 3[Hg2(NCS)2] + 2Fe3+
Недоліком використання цього індикатора є необхідність проведення контрольного досліду, при якому встановлюють об'єм титранту, який витратили на титрування галогенід-іонів.
індикатор-реагент – дифенілкарбазон.
Дія індикатора заснована на тому, що після повного осадження галогенід-іонів надлишкова крапля титранту утворює з дифенілкарбазоном осад синього кольору (сильно-кисле середовище).
Перевагою використання дифенілкарбазону є:
можливість титрування в сильно-кислому середовищі,
титрування в забарвлених або мутних розчинах,
можливість зворотного титрування.
Дифенілкарбазон (1 %-вий розчин у 95 %-вому етанолі) можна розглядати як адсорбційний індикатор, який в точці еквівалентності забарвлює осад Hg2Cl2 (Hg2Br2, Hg2І2) у бузковий колір.