Стаття 84. Комплексна експертиза

Сб, 02/07/2009 - 21:48 — Консультант

 

1. Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експерта­ ми різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.

2.    У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він постановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

3.   Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформляються відповідно до частини другої статті 83 цього Кодексу.

1. Відповідно до ч. 1 ст. 84 Кодексу адміністративного судочинства України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. У цьому контексті необхідно зазначити, що визначення комплексної експертизи в чинному законодавстві немає. Це визначен­ня можна знайти в енциклопедичній літературі. Під комплексною експертизою розуміють «...наукове дослідження експертом одного і того самого об'єкта шляхом використання даних з різних галузей знань. Є однією з форм так званого парного наукового співробітництва (знання одного дослідника доповнюються знаннями іншого), розши­рює можливості експертизи». Така експертиза, як це зазначену п. 19 Інструкції про проведення судових експертиз від 8 жовтня 1998 р., призначається ухвалою суду про призначення комплексної експерти­зи, де зазначається її назва та установа (установи), експертам якого (яких) доручено її проведення, а у разі участі в її проведенні особи, яка не є працівником експертної установи, також її прізвище, ім'я та по батькові.

У випадках, коли проведення комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, в ухвалі про ЇЇ призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення експертизи або координацію.

Ухвала про призначення комплексної експертизи направляється в кожну установу, де є виконавці.

Отже, ухвала адміністративного суду про призначення комплексної експертизи має такі атрибути. По-перше, в ухвалі про призначення комплексної експертизи зазначається її назва та установа (установи), експертам якої (яких) доручено її проведення, а у разі участі в її проведенні особи, яка не є працівником експертної установи - також її прізвище, ім'я та по батькові. По-друге, у випадках, коли проведення комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, у постанові (ухвалі) про її призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення експерти­зи, зокрема координацію роботи експертів і зв'язок з особою або ор­ганом, які призначили експертизу.

Якщо проведення комплексної експертизи доручено працівникам експертної установи та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною призначається експертна установа. Важливим і показовим є той факт, що ухвала про призначення комплексної експертизи направляється в кожну з установ-співвиконавців, а також особі, яка не є працівником експертної установи. Об'єкти дослідження і матеріали справи направляються провідній установі. Якщо в ухвалі провідну установу не визначено, вона визначається за згодою між керівниками установ, а якщо між ними виникне суперечка - то особою чи органом, які призначили комплексну експертизу.

Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник установи доручає проведення досліджень відповідним підрозділам установи і визначає, який із них має бути провідним.

Експерт, призначений головою комісії, не має переваг перед іншими співвиконавцями під час вирішення поставлених питань. Як голова комісії він виконує лише організаційні функції, а саме: 1) скликає нараду експертів, на якій знайомить їх з постановою (ухвалою) про призначення експертизи, матеріалами, які надійшли на дослідження, а також організовує розробку спільної програми досліджень; 2) здійснює зв'язок з керівниками установ (підрозділів), співробітники яких є членами комісії, контролює строки проведення окремих досліджень і координує виконання всієї програми досліджень; 3) керує проміжними та підсумковими нарадами експертів; 4) повідомляє керівника експертної установи про дії членів комісії, які не погод­жуються із загальною програмою досліджень або порушують їхню послідовність; 5) складає проект висновків (повідомлення про неможливість провести експертизу) або доручає це зробити будь-кому з членів комісії.

Відомі дві основні форми комплексної експертизи: 1) спільне проведення досліджень експертами і підписання ними загального висновку експертизи; 2) роздільне проведення досліджень з наступним синтезуванням проміжних результатів. 

Перша різновидність комплексної експертизи передбачає, що кожний з експертів володіє відомостями інших галузей знань у такому обсязі і такою мірою, які дозволяють їм брати на себе відповідальність за правильність загального висновку. Під час здійснення другої форми комплексної експертизи наявність комплексних знань обов'язкова лише для тих експертів, які підписують спільний висновок експертизи. Інші експерти можуть складати за результатами проведених ними досліджень окремі висновки або відповідні розділи основного акта. В цьому випадку експерти, які підписують спільний акт такої експерти­зи, посилаються на проміжні дослідження як одну з підстав свого висновку.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 84 Кодексу адміністративного судочинства України у висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він постановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. Це означає, що у досліджуваній частині висновку на підставі п. 34 Інструкції описується процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновку експерта. Кожному питанню, яке вирішується експертом, має відповідати певний розділ досліджуваної частини.

Відповідно до п. 37 Інструкції висновок комплексної експертизи складається за правилами, викладеними в пп. 32-36 Інструкції, з урахуванням таких особливостей: 1) у вступній частині додатково зазначається прізвище голови експертної комісії і дані про попередні експертизи, якщо їх результати мали значення для вирішення питань, поставлених перед комплексною експертизою; 2) дослідження, які проводилися окремими експертами, описуються у відповідних розділах досліджуваної частини із зазначенням прізвищ експертів; 3) узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються в синтезу –загальному  розділі досліджуваної частини висновку експертизи.

Спільний висновок експертизи підписується експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди.

"У випадку, якщо згоди між ними не було досягнуто, складається декілька висновків експертизи (за кількістю поглядів) або один, у якому вступна і дослід жувальна частини підписуються всіма експер­тами, а заключна - окремими, під відповідними висновками дослідження.

3. Відповідно до ч. З ст. 84 Кодексу адміністративного судочинства України загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до ч. 2 ст. 83 цього Кодексу.

Відповідно до п. 36 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз від 8 жовтня 1998 р. висновок експертизи підписується експертами, які проводили дослідження, та засвідчується печаткою експертної установи. Спільний висновок експертизи підписується експертами, які брали участь у скупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди.

У випадку розбіжностей між експертами складається декілька висновків експертизи або один, у якому вступна і досліджувані частини підписуються всіма експертами, а заключна - окремими, під відповід­ними висновками дослідження.