Роз'яснювальний коментар Вступ

1.Покращення стосунків між особою і адміністративними органами влади - зокрема, посилення гарантій захисту особи стосовно адміні­ стративних актів, які приймаються такими органами, - становить характерну рису правової політики, що її останнім часом проводять європейські держави, її мета полягає в забезпеченні якомога вищого рівня справедливості у відносинах між громадянином і адміністра­ тивними органами влади, діяльність яких поширюється на дедалі ширше коло різноманітних питань.

Протягом кількох років Рада Європи проводила дослідження та ініціювала різні заходи у цій сфері, виходячи із загальноєвропейського контексту. Результатом проведеної роботи стало, зокрема, прийняття нею кількох рекомендацій, які Комітет міністрів адресував урядам держав-членів і закликав їх до запровадження спільних принципів в їхніх законодавствах і практиці. Ці рекомендації стосуються адміністративної процедури, пов'язаної з вжиттям тих чи інших індивідуальних заходів або прийняттям рішень, які, з огляду на свій характер, безпосередньо впливають на права, свободи чи інтереси осіб, а також реалізації дискреційних повноважень, публічно-правової відповідальності за спричинену шкоду.

2.  Рекомендація № К (87) 16 є логічним результатом цієї роботи. Було зроблено висновок про те, що дедалі ширше коло заходів державних органів влади а огляду на їх масштабність та складність питань, що вирішуються при цьому, у той же час з різною інтенсив­ ністю впливають на права великої кількості осіб. Такий вплив вони іноді можуть справляти навіть на права тих осіб, які проживають на території сусідньої держави. Такі заходи органів державної влади можуть не лише у певний спосіб впливати на права, свободи та інтереси великої кількості осіб, але також ставати предметом занепокоєння і уваги великої кількості інших осіб, на чиї інтереси вони також можуть впливати, і цим зумовлювати бажання цих осіб впливати на запропоно­ ваний захід. За деяких обставин інтереси таких осіб є настільки важ­ ливими, що для них слід забезпечити відповідні гарантії в ад­ міністративній процедурі.

Згадані фактори мають особливе значення для організації ад­міністративної процедури і вимагають адекватних шляхів вирішення проблеми. 

При цьому постають два основних питання.

Яким чином має бути організовано захист прав великої кількості осіб, щоб це відповідало вимогам ефективної адміністративної діяльності? Якою мірою, за яких умов і в який спосіб особи, на права, свободи чи інтереси яких може вплинути адміністративний акт на території сусідньої держави, повинні мати можливість брати участь у процесі його прийняття та домагатися відповідної перевірки цього акту контрольним органом?

3.          Європейський комітет з правового співробітництва (Комітет СОСУ) передав ці питання на розгляд Комітету експертів з адміністра­ тивного права (Комітет СУЧОА) і доручив йому підготувати відповідний документ.

4.    Незважаючи на розбіжності між правовими та адміністра­ тивними системами держав-членів, виявилося можливим виокремити багато спільних рис у підходах до визначення основних принципів, якими слід керуватися при проведенні адміністративних процедур стосовно великої кількості осіб, і рекомендувати розширення сфери застосування таких принципів. Завдання, головним чином, полягало в розвиткові і адаптації принципів, викладених у Резолюції (77) 31 про захист особи стосовно актів адміністративних органів влади, і, додатково, принципів, які містяться в Рекомендації № К (80) 2 стосовно реалізації дискреційних повноважень адміністративними органами влади.

5.    Захист прав, свобод та інтересів, вплинути на які може ад­ міністративний акт на території сусідньої держави, порушує деякі інші делікатні питання. Визнається, що держави зобов'язані піклуватися про те, щоб діяльність, яка здійснюється в межах їхньої юрисдикції, не спричиняла шкоди на території іншої держави. Сучасні тенденції природоохоронного права дійсно спонукають держави активно радитися між собою і обмінюватися інформацією, яка спроможна допомогти їм оцінити ті чи інші наслідки запропонованих рішень для навколишнього середовища (у найширшому сенсі) в сусідніх державах. У світлі деяких ініціатив, які вже реалізовано на міжнародному рівні, зокрема, у рамках Організації з економічного співробітництва і розвитку (ОЕСВ), видалося доцільним рекомендувати національним органам влади, покликаним ухвалювати рішення такого змісту, розглядати не лише зауваження органів влади сусідньої держави, але також зауваження від тих осіб на її території, на права, свободи або інтереси яких можуть впливати такі рішення. Отже, слід дозволити

якомога повнішу та всебічну участь цих осіб у відповідній адміні­стративній та контрольній процедурах. Це включає також участь (у відповідних процедурах) у прийнятний спосіб тих осіб, які мають законний інтерес або занепокоєння щодо великих проектів, які можуть впливати на навколишнє природне середовище.

6. Підготовку конвенції, яка б охоплювала всі аспекти цієї про­блеми, було визнано передчасним кроком. Обравши більш роз­важливий шлях розвитку, вирішили підготувати рекомендацію.

Адже саме такий вид документу, в якому сформульовано основні принципи захисту особи стосовно актів адміністративних органів влади, вже було обрано в минулому; отже, не було жодних вагомих причин відхилятися від обраного курсу також і в цій окремій сфері адміністративної діяльності, яка стосується великої кількості осіб. Рекомендація спрямована як на визначення певних основних принципів, які мають лягти в основу відповідного внутрішнього права держав-членів, та пропозицій щодо їх імплементації, так і на запропонування підходи, у відповідності до яких мають укладатися міжнародні договори та домовленості у цій сфері з метою кращого врахування міжнародних вимірів цієї проблеми.