Рекомендація №r (89)8 км д-ч стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах

Вс, 02/08/2009 - 11:41 — Консультант

 

(Прийнята Комітетом Міністрів 13 вересня 1989 року на 428-й нараді заступників міністрів)

Комітет Міністрів, керуючись положеннями статті 15.В Статуту Ради Європи,

враховуючи те, що мета Ради Європи полягає в досягненні більшого єднання між її членами;

виходячи з того, що діяльність адміністративних органів влади здійснюється в численних сферах і може впливати на індивідуальні права, свободи та інтереси;

виходячи з того, що негайне і повне виконання адміністративних актів, які стали або можуть стати предметом оскарження, спроможні за деяких обставин завдавати інтересам осіб непоправної шкоди і що необхідно, заради справедливості, не допускати таких наслідків,

виходячи з доцільності гарантувати особам, які цього потребують, тимчасовий захист з боку судів, не ігноруючи при цьому необхідність забезпечення ефективності адміністративної діяльності;

нагадуючи про загальні принципи забезпечення захисту особи стосовно актів адміністративних органів влади, викладені в Резолюції (77) 31, та про принципи стосовно реалізації адміністративними органами дискреційних повноважень, наведені в Рекомендації Е (80) 2;

рекомендує урядам держав-членів керуватися в своєму праві та адміністративній практиці принципами, викладеними в цій Рекомен­дації.

Вступ

Викладені нижче принципи стосуються тимчасового судового захисту стосовно адміністративних актів.

Не порушуючи умов наступного абзацу, термін «адміністративний акт» означає, відповідно до Резолюції (77) 31 про захист особи стосовно актів адміністративних органів влади, будь-який окремий захід чи рішення, вжитий/прийняте в межах реалізації владних повноважень, який/яке, з огляду на свій характер, безпосередньо впливає на права, свободи чи інтереси осіб.

У тих правових системах, які передбачають можливість оскарження регуляторних адміністративних актів в суді, викладені нижче принципи також стосуються тимчасового захисту проти регуляторних адміністративних актів.

Принципи

У випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта.

Таке саме право вимагати від правоможного суду вжиття заходів тимчасового захисту має особа, яка ще не звернулася з оскарженням акта до цього суду відповідно до положень першого абзацу, у випадку, коли справа є невідкладною або коли адміністративну скаргу, звернення з якою саме по собі не тягне за собою призупинення дії відповідного адміністративного акта, вже подано проти цього адміністративного акта, але рішення щодо неї ще не прийняте.

II

Приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміні­стративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

ПІ

Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правоможний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов'язку на адміністративний орган влади.

Вживаючи заходів тимчасового захисту, суд встановлює строк їх дії, який вважає необхідним для цього. Вжиття таких заходів може регулюватись певними умовами. Може здійснюватися перегляд та зміна цих заходів.

Заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта.

IV

Провадження в суді має здійснюватися без зволікання.

За винятком невідкладних справ, процес повинен мати змагальний характер і передбачати можливість доступу до нього з боку зацікавле­них третіх сторін.

У випадку, коли виявилося неможливим, у зв'язку з невід­кладністю справи, заслухати зацікавлені сторони в суді до прийняття ним рішення про вжиття заходів тимчасового захисту, це питання підлягатиме новому розгляду в межах найближчого строку і згідно з процедурою, яка відповідає вимогам попереднього параграфу.